Справа: № 810/3048/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
22 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Бєлової Л.В.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» до Васильківського відділення Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківського відділення Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 №0004591502.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року позов задоволено частково: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 №0004591502 в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності» за основним платежем на суму 49132 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 12283 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не було самостійно сплачено авансовий внесок з податку на прибуток, а тому податковим органом правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, в червні 2016 року посадовою особою Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ДП «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за звітний період 2014-2015 року, за результатами якої складено Акт від 06.06.2016 №414/10-07-15-02-23/497681.
В ході проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57, п.п.153.3.5 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме:
- в 2014 році авансові внески з податку на прибуток в сумі 49132 грн. платником до/або під час виплати дивідендів не сплачено та не нараховано (декларація з податку на прибуток за 2014 рік не подана);
- в 2015 році авансові внески з податку на прибуток в сумі 57656 грн. платником до/або під час виплати дивідендів сплачено несвоєчасно.
На підставі висновків вищеозначеного Акту перевірки Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 №0004591502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності» у розмірі 75829 грн., в т.ч. 49132 грн. - за основним платежем; 26697 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок сплати авансового внеску з податку на прибуток (в редакції ст.153 ПК України, яка діяла до 31.12.2014) не поширювався в цей період на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. В решті позовних вимог дійшов висновку про їх необґрунтованість та відсутність правових підстав до задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції та стали підставою до звернення апелянта зі скаргою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України (в редакції, що діяла до 31.12.2014) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Порядок оподаткування дивідендів визначений пунктом 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п.153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПК України (в редакції, що діяла до 31.12.2014) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.
Підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.
При цьому, абзацом третім підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України визначено, що обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.
Крім того, на те, що такий обов'язок до 01.01.2015 не поширювався на платників фіксованого сільськогосподарського податку, вказує і сама ДПІ в матеріалах щодо роз'яснення податкового законодавства від 22.10.2014 (http://www.novomoskovsk-rada.gov.ua/news/materiali-odpi-vid-22-zhovtnya-2014-roku), зазначивши, при цьому, що в такому випадку сума отриманих дивідендів від юридичної особи, яка не є платником податку на прибуток, включається до складу доходів юридичної особи - акціонера (власника).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в силу приписів п.п.153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПК України (в редакції, що діяла до 31.12.2014) обов'язок сплати авансового внеску з податку на прибуток не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Дослідне господарство "Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» до 01.01.2015 перебував на облік в органах ДПІ як платник фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується Довідкою Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.02.2014 №1425/10-07-15-02-11 про набуття (підтвердження) статусу платника сільськогосподарського податку.
Враховуючи вищенаведені норми податного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає, що у 2014 році позивач був звільнений від сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною пунктом 151.1 статті 151 ПК України ставкою, оскільки був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за 2014 рік.
Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності та необхідності скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування позивачу податкових зобов'язань за платежем «Податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності» за 2014 рік.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2016 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Бєлова Л.В.
Мамчур Я.С