Справа: № я825/1738/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
20 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
секретаря Строяновської О.В.,
за участю:
представника позивача: Бучак Н.М.,
представника відповідача: Репеха О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН» до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, -
ТОВ «ОРІОН» звернулося у суд з позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29 серпня 2016 року №0000012200.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача, що відпуск нафтопродуктів ТОВ «ОРІОН» суб'єктам господарювання на підставі договорів оптового продажу за безготівковим розрахунком з використанням відомостей, талонів протягом 2015 року не підпадав під визначення розрахункової операції в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та у позивача не виникли податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку по таким операціям.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
З матеріалів справи убачається, що з 07.06.2016 по 13.06.2016 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ОРІОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні даних, задекларованих у податковій звітності декларації акцизного податку за період з 01.10.2015 по 31.12.2015 року.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем пп.14.1.212 п.14.1 ст.14, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215, п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», в результаті чого позивачем занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за період з 16.10.2015 по 31.12.2015 року на суму 40 987,00 грн., в тому числі за період з 16.10.2015 по 31.10.2015 року у розмірі 11 393,00 грн, в листопаді 2015 року у розмірі 14 914,00 грн., в грудні 2015 року у розмірі 14 680,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки Менською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 року № 0000012200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 45 181,25 грн., з яких, за основним платежем 36 145,00 грн. та 9 036,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Уважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, ТОВ «ОРІОН» звернулося у суд з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.
Згідно з пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України.
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абз. 1 та 2 пп.14.1.212 п. 14.1 ст.14 ПК України).
Пунктом 216.9 ст. 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар, що передбачено п. 216.9 ст. 216 ПК України.
Із змісту зазначених норм слідує, що об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, незважаючи на форму розрахунку.
Тобто, в даному випадку, надаючи оцінку правовідносинам щодо наявності у позивача обов'язку щодо сплати 5 % акцизного податку, необхідно встановити чи здійснювало ТОВ «ОРІОН» роздрібну реалізацію нафтопродуктів кінцевим споживачам.
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг; оптова торгівля: вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.
Відповідно до п. 10 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» № 1442 від 20.12.1997 року (далі - Правила) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток), у зв'язку з чим, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відпуск позивачем нафтопродуктів суб'єктам господарювання на підставі договорів оптового продажу за безготівковим розрахунком з використанням відомостей, талонів не підпадає під визначення розрахункової операції в розумінні зазначеного вище закону.
При цьому, згідно з розділом 3 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155: талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у тому числі сткретч-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору.
Згідно із п. 10.3.1.1 Інструкції розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315.
При цьому, відповідно до п. 10.3.1.3 Інструкції відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. У цьому ж змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (пп. 10.3.4.2 Інструкції № 281).
Пунктом 10.3.2 Інструкції № 281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.
У змінному звіті АЗС за формою № 17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
Таким чином, до графи 3 додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).
Тобто, саме при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 ПК України.
Пунктами 2, 34, 35 Правил встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2016 року у справі №825/3089/15-а, від 15 вересня 2016 року у справі № 803/885/15.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що кваліфікуючими ознаками поняття «реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами» є: продаж товарів, тобто операція при якій відбувається перехід права власності на товар; спеціальна суб'єктність - споживачі; некомерційне використання товару.
Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що оподаткуванню акцизним податком підлягають лише ті підакцизні товари, зокрема нафтопродукти, які реалізовуються безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Поняття «комерційне використання» та «некомерційне використання», які є визначальними для сплати акцизного податку, не визначенні жодним нормативно-правовим актом. Господарський кодекс України, а саме назва глави 4 - Господарська комерційна діяльність (підприємництво) - ототожнює комерційну діяльність з підприємництвом.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Верховний Суд України у постанові від 11 червня 2013 року (номер рішення в ЄДРСР 32532898) визначив, що під комерційною метою слід розуміти власну господарську діяльність, метою якої є одержання прибутку.
Таким чином, акцизний податок не сплачується в разі реалізації підакцизних товарів, які використовуватимуться в господарській діяльності для одержання прибутку.
Судом в даній справі не встановлено обставину використання контрагентами, придбаних у позивача нафтопродуктів, у власній господарській діяльності з метою одержання прибутку, відтак, позивач зобов'язаний сплачувати акцизний податок.
Посилання апелянта на ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року у справі №820/251/16, від 15 вересня 2016 року у справі №820/10131/15, від 16 листопада 2016 року у справі №820/10141/15 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у вказаних справах установлено комерційне використання покупцями підакцизного товару. В той час як, у даній справі позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що контрагенти останнього використовували, придбані у позивача, нафтопродукти у власній господарській (комерційній) діяльності.
Ураховуючи, що податкові зобов'язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, які не використовують придбані нафтопродукти у власній господарській (комерційній діяльності, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Отже, рішення місцевого суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН» залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є.Пилипенко
суддяС.Б. Шелест
(Повний текст ухвали складений 23 грудня 2016 року.)
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Шелест С.Б.
Пилипенко О.Є.