Справа: № 750/9117/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Романенко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
22 грудня 2016 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2016, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача з щодо відмови здійснити перерахунок пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції на дату призначення пенсії в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі, починаючи з 01.05.2016 року, відповідно до постанови КМУ від 06.04.2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році».
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2016 адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 19.10.2005 року та отримує пенсію згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% суми заробітної плати.
05.08.2016 року позивач звернулася із заявою до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії та додала довідку про заробітну плату від 05.08.2016 року №1417, видану Чернігівським обласним управлінням лісового та промислового господарства.
Листом №131541/05 від 28.08.2016 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії із зазначенням того, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків пенсії державним службовцям.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 05.08.2016 року №1417 позивач працювала на посаді провідного спеціаліста Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, за якою сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 01.05.2016 року становить 36250 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року N3723-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону N3723-XII, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, з наведених положень вбачається, що призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з яких призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою - рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Норми ст. 37 Закону України «Про державну службу», діють на сьогодні і вони не змінені, не скасовані в установленому Конституцією України порядку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії, на підставі поданої довідки, є протиправними.
Посилання відповідача на пункт 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким визначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, тому що наведена законодавча норма стосується виключно призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія перераховується зі строків, передбачених ч.4 ст. 45 Закону, а саме з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма потрібними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з такими документами подано після 15 числа. Суд вважає, що обчислення пенсії у розмірі 90 % заробітної плати має розраховуватись з 01.08.2016 року, так як позивач звернувся за цим перерахунком до відповідача 05.08.2016 року.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016 задоволено клопотання апелянта та відстрочено сплату судового збору до моменту постановлення рішення по справі.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлено розмір ставки судового збору 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Тобто, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 606,32 грн. (551,20 грн. * 110 %).
Враховуючи те, що ухвалою суду сплату судового збору за подання апеляційної скарги відстрочено, рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн. підлягає стягненню з апелянта на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2016 - залишити без змін.
Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40378209, адреса: 14013 м. Чернігів, пр.-т Перемоги, 139) судовий збір у розмірі 606,32 (шістсот шість) грн. 32 коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2016.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.