Справа: № 742/3318/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
22 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Кузьмишиної О.М., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення,-
У листопаді 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з подовом до Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення.
Свої вимоги аргументує тим, що 22 квітня 2016 року Рішенням 8 сесії 7 скликання Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності по АДРЕСА_1 Прилуцького району Чернігівської області.
Також, вказаним рішення його зобов'язано протягом року з дати прийняття цього рішення укласти договір з організацією, що має право на проведення вищевказаних робіт.
20 червня 2016 року між ним та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір № 75/2016 від 20 червня 2016 року, на підставі якого було виготовлено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення селянського господарства площею 1 га по АДРЕСА_1 за рахунок земель комунальної власності Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.
16 серпня 2016 року Рішенням 13 позачергової сесії 7 скликання Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області було відмінено Рішення 8 сесії 7 скликання Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 22.04.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2» .
Позивач вважає такі дії відповідача безпідставними, тому звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення 13 позачергової сесії 7 скликання Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасувати рішення тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 16 серпня 2016 року «Про відміну рішення восьмої сесії сьомого скликання від 22 квітня 2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2.».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 07 квітня 2016 року від ОСОБА_2 на ім'я голови Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області надійшла заява про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: с. Запереводське для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1 га за рахунок земель комунальної власності з подальшою передачею її у власність.
Також, 07 квітня 2016 року ОСОБА_4 до Білошапківської сільської ради була подана заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за адресою с.Запереводське, так як вона являється працівником соціальної сфери, працює зав.відділення Білошапківського відділення зв'язку, є дружиною учасника АТО, який рік перебував у зоні бойових дій, і у власності її сім'ї є лише присадибна ділянка розміром 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.
22 квітня 2016 року Рішенням Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області восьмої сесії сьомого скликання надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності (землі не надані у власність або постійне користування) по АДРЕСА_1, орієнтованою площею 1,0000 га.
Зобов'язано гр. ОСОБА_2 протягом року з дати прийняття цього рішення укласти договір з організацією, що має право на проведення вищевказаних робіт на їх виконання.
Не пізніше 6 місяців з моменту укладення договору, погоджену в установленому законом порядку документацію , подати на розгляд сесії.
Проектній організації при розробці проекту землеустрою, взяти до уваги, що відповідно до Генерального плану с. Білошапки обмеження та обтяження на земельну ділянку відсутні.
Дозвіл наданий терміном на 1 рік.
Це рішення було прийняте на підставі заяви позивача (копія додана до позову), в якій не вказано бажане місце розташування земельної ділянки та не додано до клопотання графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що є порушенням ст. 118 Земельного кодексу України.
Також, 22.04.2016 року рішенням Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області восьмої сесії сьомого скликання надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності (землі не надані у власність або постійне користування) по АДРЕСА_1, орієнтованою площею 2,0000 га.
На виконання Рішення Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області восьмої сесії сьомого скликання від 22 квітня 2016 року, за замовленням ОСОБА_2, фізична особа -підприємець ОСОБА_3 виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 1.0000 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель комунальної власності Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.
Відповідно до вище зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем виконано всі умови зазначені у рішенні Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 22.04.2016 року.
Колегія суддів звертає увагу на надані апелянтом додаткові пояснення, відповіно до яких встановлено, що 12.08.2016 року до сільської ради з письмовою заявою звернулася ОСОБА_4 для з'ясування спірного питання по земельній ділянці, так як на ділянку претендує ОСОБА_2
На підставі зазначеного, 16 серпня 2016 року Рішенням Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання, відмінено рішення восьмої сесії сільської ради сьомого скликання від 22.04.2016 року « Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2».
18 серпня 2016 року сільський голова Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області своїм листом № 225 повідомив ОСОБА_2, що рішенням Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання, відмінено рішення восьмої сесії сільської ради сьомого скликання від 22.04.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2».
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч. 9 ст. 59 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Тобто, за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень.
Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Водночас у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Окрім цього колегія суддів звертає увагу на Рішення № 7-рп/2009 Конституційного Суду України, де вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Аналізуючи положення частини другої ст. 19 та ст. 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, а також враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Оскільки зазначене вище є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі Білошапська сільська рада не наводнить жодних юридичних обґрунтувань та підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції пре те, що відповідач не мав права скасовувати своє рішенням від 16.08.2016 року тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, з160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Білошапської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 22 грудня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Кузьмишина О.М.