Справа: № 750/4715/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
20 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Скаленку Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та Державного агенства України з управління зоною відчуження на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.11.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Державного агенства України з управління зоною відчуження про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 період роботи з 01.04.2009 по 22.12.2015 у компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Буйг Траво Пюблік» на посаді водія у пільговому обчисленні, а саме - у полуторному розмірі та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 період роботи з 01.04.2009 по 22.12.2015 у компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже/Буйг Траво Пюблік» на посаді водія у пільговому обчисленні, а саме - у полуторному розмірі та призначити ОСОБА_2 з 19.02.2016 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.11.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідачами подані апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, а саме з копії трудової книжки, що ОСОБА_2 працював з 01.04.2009 по 22.12.2015 у компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Буйг Траво Пюблік» (СП «НОВАРКА») на посаді водія та у вказаний період був безпосередньо зайнятий повний робочий день на виконанні робіт у зоні відчуження.
В лютому 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, надавши всі необхідні для цього документи.
Листом від 14.04.2016 № 1045/05 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю для цього законних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України безпідставно не включило до пільгового стажу ОСОБА_2 спірний стаж роботи на посаді водія в компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Буйг Траво Пюблік» з 01.04.2009 по 22.12.2015, а тому відмова Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах є неправомірною.
Апелянти у своїх скаргах зазначають, що Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України під час винесення рішення про відмову у призначенні пенсії правомірно відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки за спірний період відсутня довідка форми 122 та починаючи з 01.01.2010 по 16.10.2015 у позивача відсутні документи про проведення атестації робочих місць та її результатів.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент звернення позивача) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 100 вищевказаного Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено трудову книжку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 22.1-1г Списку № 1 передбачено право на пенсію на пільгових умовах для працівників, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та МОЗ.
Визначеним в позиції 22.1-1г працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 01.01.2010 згідно з постановою КМ України № 173 від 24.02.2010.
Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, - при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 зазначеного вище Порядку визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Вказаним Порядком також передбачено, що основним документом на підтвердження стажу роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Відповідно до постанови КМ України № 831 від 10.09.2008 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» - особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36).
Таким чином, оскільки матеріалами справи, а саме записами в трудовій книжці та довідкою компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Буйг Траво Пюблік» підтверджується, що позивач безпосередньо був зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці в зоні відчуження в період з 01.04.2009 по 22.12.2015, то даний період роботи позивача підлягає зарахуванню у пільговому обчисленні, а саме 6 років 8 місяців 22 дні мають бути зараховані як 10 років 1 місяць 3 дні. За умови пільгового обчислення стажу роботи позивача в зоні відчуження, такий складає 10 років 1 місяць 3 дні, що дає позивачу право на призначення пенсії відповідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Щодо доводів Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про те, що ще однією з підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку слугувало те, що з 01.01.2010 по 16.10.2015 в трудовій книжці відсутні записи про проведення атестації робочого місця, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктами 2-4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» передбачено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше. Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Трудова книжка видається та оформляється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, в даній інструкції також зазначено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудову діяльність громадян та служить для встановлення загального, безпосереднього та спеціального стажу. Тобто, це документ, що підтверджує трудовий стаж, від якого, в свою чергу, залежить розмір пенсії за віком. Саме для цього протягом усього трудового шляху працівника до трудової книжки вносять відомості про те, де, коли і скільки він працював. Туди ж потрапляє інформація про нагородження, заохочення, навчання у професійних навчально-виховних та вищих учбових закладах, службу у збройних силах, про одержання допомоги по безробіттю тощо.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок не може позбавити позивача конституційних прав на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Більш того, навіть якщо взяти факт не проведення атестації, то це не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 у справі № К/9991/80190/11.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянтів судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 період роботи з 01.04.2009 по 22.12.2015 у компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже»/Буйг Траво Пюблік» на посаді водія у пільговому обчисленні, а саме - у полуторному розмірі та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 період роботи з 01.04.2009 по 22.12.2015 у компанії «Вінсі Констрюксьон Гран Проже/Буйг Траво Пюблік» на посаді водія у пільговому обчисленні, а саме - у полуторному розмірі та призначити ОСОБА_2 з 19.02.2016 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 378 х 0,4) х 2 = 1 102, 40 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційних скарг до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» кожному відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 212, 64 грн. (1 102, 40 х 110 %).
Оскільки, Державним агенством України з управління зоною відчуження сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 607, 21 грн., то сума доплати складає 605, 43 грн. (1 212, 64 - 607, 21).
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційні скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та Державного агенства України з управління зоною відчуження залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.11.2016 - без змін.
Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 212, 64 грн.
Стягнути з Державного агенства України з управління зоною відчуження за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 605, 43 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.