Справа 754/14052/16-а
Суддя доповідач Земляна Г.В.
23 грудня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В. перевіривши апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України з наступних підстав:
В порушення вимог частини 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства апелянтом не сплачено судовий збір.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011, № 3674-VI в редакції чинній на час подачі апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду має бути сплачено 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, поданого фізичною особою станом на дату подання позовної заяви (14.11.2016 року) встановлено 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, мінімальна заробітна плата на початок 2016 року становила 1378,00 грн.
Тобто, судовий збір за подання апеляційної скарги має бути сплачений апелянтом в сумі 606,32 грн.
При цьому, Апелянт не входять в перелік осіб, які відповідно до ст. 5 цього Закону користуються пільгами по сплаті судового збору (в редакції Закону № 3674-VI чинній на момент подання апеляційної скарги).
Таким чином, апелянту слід сплатити судовий збір у розмірі 606,32 грн.
Платiжнi реквізити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, Рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
При цьому, відповідач заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору. Зазначене клопотання відповідач обґрунтовує неможливістю сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів в Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, призначених на цю мету.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015№2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України №10-5761/16 від 11.08.2016 вбачається, що обсяг видатків з Державного бюджету України на 2016 року органам державної влади на сплату судового збору в бюджеті на 2016 рік передбачено у розмірі 950 млн. грн.
При цьому, судом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відтак посилання апелянта на те, що відсутність на момент подання апеляційної скарги коштів на сплату судового збору є перешкодою для доступу до правосуддя, є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи зазначене, суд вважає доводи про відсутність видатків на сплату судового збору скаржника необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені доказами та не свідчать про відсутність коштів у апелянта для сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим, слід зазначити, що з метою допуску до правосуддя, суд роз'яснює апелянту, що він має право звернутись до суду з клопотанням про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, з одночасним наданням документів в підтвердження неможливості сплатити судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою.
Оскільки апелянтом надано клопотання про відстрочення, проте не надано доказів на підтвердження зазначених обставини, суд приходить до висновку, що про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, оскільки всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом не надано доказів вчинення дій для своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору.
Враховуючи те, що зазначені обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до вимог статтей 108 та 189 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Апелянту протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 606,32 грн. або надання клопотання про (відстрочення) розстрочення сплати судового збору з одночасним наданням документів про підтвердження неможливості сплатити судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Київського апеляційного адміністративного суду Г.В.Земляна