Справа: № 826/1084/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
20 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Літвіної Н.М.,Коротких А.Ю.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2016 року у справі за позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Марс» про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Марс» про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2016 року позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Марс" на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 48 620, 53 грн. (сорок вісім тисяч шістсот двадцять тисяч грн. 53 коп.)
Стягнуто з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на рахунок УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва (код ЄДРПОУ 38004897, рахунок: 31218206784007, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код бюджетної класифікації доходів 22030101, призначення платежу - судовий збір за позовом, Окружний адміністративний суд міста Києва).
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Марс" перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне, відповідно до положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", фізичним особам, що працювали за Списком №1 та за Списком №2 на підприємстві відповідача.
Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ПАТ "Марс" за списком №1 та №2 має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 48 620, 53 грн.
З огляду на те, що зазначена сума внесків сплачена не була в добровільному порядку, позивач просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Пільгові пенсії призначаються працівникам на підставі довідок, що видаються підприємствами про характер шкідливості виконуваної роботи працівника на даному підприємстві.
Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до пп. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (ст.13).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списками №1 та № 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Пунктом 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач не погоджується із сумою боргу і просить відмовити в задоволені позову аргументуючи тим, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не є новопризначеними пенсіонерами, однак заборгованість по ним виникає в 2015 році, місце на яких вони пряцювали не підлягають атестації не є шкідливими.
Однак, особи, які набули повний пільговий стаж до 1992 року пенсія призначається у відповідності до норм законодавства яке діяло на той момент і яким не було передбачено погашення підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, пенсіонери які набули пільговий стаж з 1992 року пенсія призначається на підставі ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" і витрати на виплату та доставку по даним видам пенсій несе підприємство.
Відповідачем надано до суду акт № 622 від 15.07.2016 зі змісту якого вбачається, що згідно протоколу № 2 затверджено список працівників, професія яких за результатами атестації, права на пільгову пенсію за віком не підтвердились, серед списку працівників значиться прізвище ОСОБА_3, акт № 623 від 15.07.2016 зі змісту якого вбачається, що серед професій які не дають права на отримання пільгової пенсії за віком значаться посади просочувальника та гальваніка, однак документів, які б підтверджували характер виконуваних робіт та умови праці громадянки ОСОБА_2 не надано, акт № 624 від 15.07.2016 відповідно до якого серед професій які не дають права на отримання пільгової пенсії за віком значаться посади просочувальника та гальваніка, однак документів, які б підтверджували характер виконуваних робіт та умови праці громадянки ОСОБА_4 не надано.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначені на відповідні посади до 1992 року, а тому таким чином, відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року, надісланих УПФУ, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, яка підлягає відшкодуванню ПАТ "Марс", всього складає 48 620, 53 грн.
Крім того, колегія суддів враховує ті обставини, що пільгові пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були призначені самае на підставі довідок, виданих апелянтом і не відкликаних ними.
Рішення Пенсійного фонду України, що призначення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 пільгових пенсії апелянтом не оскаржувалось та не скасоване, пенсії виплачені та доставлені.
Відтак, враховуючи, що на час розгляду справи суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за списком №2 та списком № 1 в сумі саме 48 620, 53 грн. відповідач не сплатив, а тому вказана сума підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2016 р. УПФ України було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, однак позивачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження та сплачено судовий збір у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Тобто право УПФ України на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів гарантоване Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до якого ч. 5 відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року (1378 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до ч. 2 цієї статті ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.).
Положеннями ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору. В той же час, положеннями ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення сплати судових витрат, яким суд вважає за доцільне скористатись у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позовні вимоги УПФ України задоволено у повному обсязі, а в частині постановлено про стягнення судових витрат із позивача, та з урахуванням того, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору, та з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження, якою позивачу було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, то УПФ України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та чинним законодавством не встановлено та не визначено порядок стягнення із суб'єкта владних повноважень судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ця норма кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині зазначається строк для подання звіту про виконання постанови суду, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Вищий адміністративний суд у листі від 9.01.2013 №28/12/13-13 звернув увагу, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт - це право суду, яке реалізується під час прийняття постанови у справі.
З урахуванням вищевикладеного та з урахуванням необхідності сплати УПФ України судового збору, то позивачу необхідно подати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення з УПФ України судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Ч. 2 ст. 267 КАС України, встановлює, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтована, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Марс» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.