Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
21 грудня 2016 року справа №805/1386/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Гайдара А.В., секретаря судового засідання Борисова А.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 р. у справі № 805/1386/16-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2016 року №0000293900/3864/10/28-03-39-34093721,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2016 року №0000293900/3864/10/28-03-39-34093721 (а.с.4-14 т.1).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 14 квітня 2016 року №0000293900/3864/10/28-03-39-34093721 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9 546 003,75грн. у тому числі 7636803грн. за основним платежем, 1909200,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.92-99 т.4).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.102-108 т.4).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства. Відповідно до наданих до перевірки документів, власником вугільного концентрату, який направляється від відправника ТОВ «ВП ЦЗФ «Чумаківська» до одержувача ПАТ «МК «Азовсталь», є ТОВ «Метінвест Холдинг». В акті передачі відвантаженої вугільної продукції зазначено, що згідно договору ТОВ «Кларксон» поставив на ПАТ «МК «Азовсталь» вугільну продукцію, при цьому факт постачання ТОВ «Кларксон» на ПАТ «МК «Азовсталь» накладними на перевезення вантажів залізницею не підтверджується. Крім того, згідно актів перевірки ТОВ «Кларксон», чисельність працівників підприємства 21 особа, основні фонди відсутні., що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності. Перевіркою було встановлено невідповідність загальної кількості відвантаженої продукції , а саме ТОВ «ВІП» відвантажено ТОВ «Кларксон» 14519,52 тн., а ТОВ «Кларксон» відвантажено ТОВ «Метінвест Холдинг» 12768,8 тн. Також, за лютий 2014 року не співпадає показники дати відвантаження. Постачальниками ТОВ «Кларксон» не було надано до перевірки залізничні накладні, сертифікати, що відповідно унеможливлює встановити походження товару. Відповідно до зібраної податкової інформації щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Кларксон» та його постачальників у наступних ланцюгах: ТОВ «ВІП», БК «Гранд Білдінг», ТОВ «Мегаопт ХХІ», ТОВ «Інтер-метал», ТОВ «Східенергоальянс, ТОВ «Торговий дом Фаворит груп», ТОВ «Реховоф, ПП «Кайлас плюс», за лютий - березень 2014 року, липень 2014 року, встановлено, що всі постачальники здійснюють діяльність пов'язану з наданням податкової вигоди, на підставі відсутності первинних документів. Тобто, у ТОВ «Кларксон» відсутні об'єкти оподаткування податку на додану вартість.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» зареєстроване, як юридична особа, є платником податку на додану вартість, знаходиться на обліку платників податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 79.2 ст.79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Метінвест Холдинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Кларксон» за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року та за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 року.
За результатами перевірки було складено акт №159/28-03-39/34093721 від 01.04.2016 року (а.с.15-53 т.1). Відповідно до висновків акту перевірки, встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 , 1983.6 ст.198 та п. 201.4, п.201.6 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.1.2 п.1, п.п.2.1, п.п.2.13, п.п.2.14, п.п.2.15, п.п.2.16 п.2, та п.п.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 за №1333/20071, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 7636803грн. у тому числі по періодах: лютий 2014 року на суму 2 310510грн., березень 2014 року на суму 2955287грн., липень 2014 року на суму 2371006 грн. (а.с.53 т.1).
Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки звернувся до відповідача з письмовими запереченнями на акт перевірки від 01.04.2016 року № 159/28-03-39/34093721. Відповідач листом від 12 квітня 2016 року №3718/10/28-03-39, повідомив про залишення висновків акту перевірки без змін (а.с.82-97 т.1).
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.123.1 ст.123 ПК України, на підставі висновків акту перевірки від 01.04.2016 року №159/28-03-39/34093721, прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2016 №0000293900/3864/10/28-03-39-34093721 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9546003,75грн. у тому числі 7636803 грн. за основним платежем, 1909200,75 грн. за штрафними (фінансовими)санкціями (а.с.98 т.1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, є належними доказами підтвердження реальності правочину укладеного між позивачем та його контрагентом, на підставі чого, дійшов до висновку щодо наявності права у позивача на формування податкового кредиту на підставі наявних у нього первинних документів. Відповідачем доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, не надано.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, родатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
В пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз наведених норм свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум ПДВ до податкового кредиту та витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), у редакції на час виникнення правовідносин, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.
Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі - Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Отже, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону № 996-XIV.
Таким чином, зменшення бази оподаткування ПДВ на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг), здійснюється з сукупністю таких обставин, як реальність виконання господарської операції та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг, зміст господарської операції та її учасників і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання операції.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (Покупець) та ТОВ «КЛАРКСОН» (Постачальник) укладено Договір поставки №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року (а.с.140-148 т.1).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язувалося передати, покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (ресурси) на умовах, передбачених Договором. Згідно п.2.1 Договору, кількість, номенклатура ресурсів зазначається в специфікаціях до договору.
За п.3.1 Договору, поставка ресурсів здійснюється залізничним транспортом в справних вагонах навалом. Реквізити вантажоодержувача зазначаються в листі-заявці Покупця. Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених в специфікаціях у відповідності до міжнародних правил «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Відповідно до Специфікації № 19 від 30.01.2014 року до договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, поставщик передає а покупець отримує та оплачує ресурси, а саме вугільний концентрат марки К 0-100 (Чумаковская ЦОФ ТУ У 10.1-30962337-008:2010 изм № 13) у кількості 7700 тн., на загальну вартість 8316000 грн., у тому числі ПДВ 1386000 грн. За п.3 Специфікації, вимоги до тари, упаковці та маркуванню ресурсів - в графі залізничної накладної «особова відмітка» зазначати: «Собственость ООО «МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ». Відповідно до п.4, строк поставки лютий 2014 року (а.с.147-148).
Відповідно до Специфікації № 19 від 21.02.2014 року до договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, поставщик передає а покупець отримує та оплачує ресурси, а саме вугільний концентрат марки К 0-100 (Чумаковская ЦОФ ТУ У 10.1-30962337-008:2010 изм № 13) у кількості 12700 тн., на загальну вартість 13716000 грн., у тому числі ПДВ 2286000 грн. За п.3 Специфікації, вимоги до тари, упаковці та маркуванню ресурсів - в графі залізничної накладної «особова відмітка» зазначати: «Собственость ООО «МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ». Відповідно до п.4, строк поставки лютий 2014 року (а.с.149-150).
Специфікація № 20 від 28.02.2014 року до договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, за якою поставщик передає а покупець отримує та оплачує ресурси, а саме вугільний концентрат марки К 0-100 (Чумаковская ЦОФ ТУ У 10.1-30962337-008:2010 изм № 13) у кількості 14100 тн., на загальну вартість 15228000 грн., у тому числі ПДВ 2538000 грн. За п.3 Специфікації, вимоги до тари, упаковці та маркуванню ресурсів - в графі залізничної накладної «особова відмітка» зазначати: «Собственость ООО «МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ». Відповідно до п.4, строк поставки березень 2014 року (а.с.151-152).
Специфікація № 20 від 20.03.2014 року до договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, за якою поставщик передає а покупець отримує та оплачує ресурси, а саме вугільний концентрат марки К 0-100 (Чумаковская ЦОФ ТУ У 10.1-30962337-008:2010 изм № 13) у кількості 16000 тн., на загальну вартість 17280000 грн., у тому числі ПДВ 2880000 грн. За п.3 Специфікації, вимоги до тари, упаковці та маркуванню ресурсів - в графі залізничної накладної «особова відмітка» зазначати: «Собственость ООО «МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ». Відповідно до п.4, строк поставки березень 2014 року (а.с.153-154).
За Специфікацєю № 24 від 27.07.2014 року до договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, поставщик передає а покупець отримує та оплачує ресурси, а саме вугільний концентрат марки К 0-100 (Чумаковская ЦОФ ТУ У 10.1-30962337-008:2010 изм № 13) у кількості 13000 тн., на загальну вартість 14040000 грн., у тому числі ПДВ 2340000 грн. За п.3 Специфікації, вимоги до тари, упаковці та маркуванню ресурсів - в графі залізничної накладної «особова відмітка» зазначати: «Собственость ООО «МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ». Відповідно до п.4, строк поставки липень 2014 року (а.с.153-154).
За вказаним договором та специфікаціями здійснено поставку вугільної продукції у кількості 12768,80 т. на загальну вартість 13863057,69 грн., в тому числі ПДВ - 2310509,62 грн. у лютому 2014 року, у кількості 16141,05 тн. на загальну вартість 17731720,60 грн. в тому числі ПДВ - 2955286,77 грн. у березні 2014 року, у кількості 13204,33 т на загальну вартість 14226037,71 грн. в тому числі ПДВ - 2371006,28 грн. у липні 2014 року.
Здійснення господарсько-правових відносин між позивачем та контрагентом за договором постачання №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року підтверджується:
- залізничними накладними та відомостями вагонів в яких у відповідності до договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року та специфікаціями у графі 1 вантажовідправником вказувалось ТОВ «ВП ЦЗФ «Чумаківська», у графі 4 вантажоотримувачем ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», а власником вугільного концентрату ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ»., а саме: за лютий 2014р.: №48335996 від 01.02.2014р, №48425367 від 03.02.2014р., №48494363 від 05.02.2014р., №48654867 від 08.02.2014р., №48795876 від 11.02.2014р., №48897086 від 13.02.2014р., №49075328 від 16.02.2014р., №49364482 від 21.02.2014р., №49497738 від 24.02.2014р., №49497787 від 24.02.2014р., №49497779 від 24.02.2014р., №49565781 від 25.02.2014р., №49642150 від 26.02.2014р., №49714884 від 27.02.2014р., №49744451 від 28.02.2014р.; за березень 2014р.: №49893910 від 03.03.14р., №49955784 від 04.03.2014р., №50015593 від 05.03.2014р., №50058080 від 06.03.2014р., №50117613 від 07.03.2014р., №50158492від 08.03.2014р., №50215235 від 09.03.2014р., №50242197 від 10.03.2014р., №50531730 від 15.03.2014р., №50586262 від 16.03.2014р., №50636877 від 17.03.2014р., №50707033 від 18.03.2014р., №50759976 від 19.03.2014р., №50867548 від 21.03.2014р., №51004380 від 24.03.2014р., №51135721 від 26.03.2014р., №51235570 від 28.03.2014р., №51351302 від 30.03.2014р.; за липень 2014р.: №50530799 від 04.07.2014р., №50373877 від 01.07.2014р., №50631944 від 06.07.2014р., №50477546 від 03.07.2014р., №50729110 від 08.07.2014р., №50822246 від 10.07.2014р., №50622170 від 10.07.2014р., №50922772 від 12.07.2014р., №51013340 від 14.07.2014р., №51013316 від 14.07.2014р., №51112647 від 16.07.2014р., №51112654 від 16.07.2014р., №51112662 від 16.07.2014р., №51112720 від 16.07.2014р., №51112779 від 16.07.2014р., №51112795 від 16.07.2014р., №51112811 від 16.07.2014р., №51112860 від 16.07.2014р., №51112571 від 16.07.2014р., №51112605 від 16.07.2014р., №51112613 від 16.07.2014р., №51112621 від 16.07.2014р., №51112639 від 16.07.2014р., №51229425 від 18.07.2014р., №51229474 від 18.07.2014р., №51229458 від 18.07.2014р., №51229540 від 18.07.2014р., №51229532 від 18.07.2014р., №51229573 від 18.07.2014р., №51229565 від 18.07.2014р., №51229672 від 18.07.2014р., №51229656 від 18.07.2014р., №51229508 від 18.07.2014р., №51229441 від 18.07.2014р., №51112522 від 16.07.2014р., №51305985 від 20.07.2014р., №51306017 від 20.07.2014р., №51305944 від 20.07.2014р., №51306025 від 20.07.2014р., №51305928 від 20.07.2014р., №51305951 від 20.07.2014р., №51306009 від 20.07.2014р., №51305977 від 20.07.2014р., №51305936 від 20.07.2014р., №51305993 від 20.07.2014р., №51460319 від 23.07.2014р., №51460236 від 23.07.2014р., №51460483 від 23.07.2014р., №51460558 від 23.07.2014р., №51460772 від 23.07.2014р., №51460392 від 23.07.2014р., №51460277 від 23.07.2014р., №51460871 від 23.07.2014р., №51460186 від 23.07.2014р., №51621308 від 27.07.2014р., №51621282 від 27.07.2014р., №51621233 від 27.07.2014р., №51621217 від 27.07.2014р., №51621225 від 27.07.2014р., №51621209 від 27.07.2014р., №51621191 від 27.07.2014р., №51621324 від 27.07.2014р., №51621167 від 27.07.2014р., №51622033 від 27.07.2014р (а.с.170-250 т.1, а.с.1-56 т.2);
- актами передачі відвантаженої вугільної продукції, в яких зазначено місце поставки вугільного концентрату ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», а саме: за лютий 2014р.: від 01.02.2014р., від 03.02.2014р., від 05.02.2014р., від 08.02.2014р., від 13.02.2014р., від 16.02.2014р., від 21.02.2014р., від 24.02.2014р., від 25.02.2014р., 26.02.2014р., від 27.02.2014р., від 28.02.2014р.; за березень 2014р.: від 03.03.2014р., від 04.03.2014р., 05.03.2014р., від 06.03.2014р., від 07.03.2014р., 08.03.2014р., 09.03.2014р., від 10.03.2014р., від 15.03.2014р., від 16.03.2014р., від 17.03.2014р., від 18.03.2014р., від 19.03.2014р., від 21.03.2014р., від 24.03.2014р., від 26.03.2014р., від 28.03.2014р., від 30.03.2014р.; за липень 2014р.: від 01.07.2014р., від 03.07.2014р., від 04.07.2014р., 06.07.2014р., 08.07.2014р., від 10.07.2014р., від 12.07.2014р., 14.07.2014р., 16.07.2014р., від 18.07.2014р., від 20.07.2014р., від 23.07.2014р., від 27.07.2014р (а.с.143-186 т.2);
- рахунками-фактури ТОВ «Кларксон» складеними на підставі договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року та специфікацій, в яких зазначено покупець - ТОВ «Метінвест Холдинг», отримувач - ПАТ МК «Азовсталь», постачальник - ТОВ «Кларксон», а саме: №№344-02 від 01.02.0214, 345-02 від 03.02.2014, 344-02 від 01.02.2014, 345-02 від 03.02.2014, 346-02 від 05.02.2014, 344-02/к від 07.02.2014, 347-02 від 08.02.2014, 345-02 від 10.02.2014, 348-02 від 11.02.2014, 347-02/к від 13.02.2014, 349-02 від 13.02.2014, 346-02/к від 13.02.2014, 348-02/к від 14.02.2014, 350-02 від 16.02.2014, 350-02/ к від 19.02.2014, 351-02 від 21.02.2014, 352-02 від 24.02.2014, 351-02/к від 25.02.2014, 353-02 від 25.02.2014, 354-02 від 26.02.2014, 355-02 від 27.02.2014, 356-02 від 28.02.2014, 353-02/к від 28.02.2014, 352-02/к від 28.02.2014, 445-07 від 01.07.2014, 445-07 від 01.07.2014, 357-03 від 03.03.2014, 355-02/к від 03.03.2014, 358-03 від 04.03.2014, 359-03 від 05.03.2014, 354-02/к від 05.03.2014, 360-03 від 06.03.2014, 356-02/к від 07.03.2014, 361-03 від 07.03.2014, 358-03/к від 07.03.2014, 362-03 від 08.03.2014, 363-03 від 09.03.2014, 364-03 від 10.03.2014, 359-03/к від 11.03.2014, 361-03/к від 11.03.2014, 362-03/к від 11.03.2014, 363-03/к від 12.03.2014, 357-03/к від 12.03.2014, 360-03/к від 14.03.2014, 364-03/к від 14.03.2014, 369-03 від 15.03.2014, 370-03 від 16.03.2014, 371-03 від 17.03.2014, 372-03 від 18.03.2014, 369-03/к від 19.03.2014, 373-03 від 19.03.2014, 377-03 від 21.03.2014, 370-03/к від 21.03.2014, 373-03/к від 24.03.2014, 371-03/к від 24.03.2014, 378-03 від 24.03.2014, 372-03/к від 26.03.2014, 380-03 від 26.03.2014, 377-03/к від 27.03.2014, 378-03/к від 28.03.2014, 381-03 від 28.03.2014, 380-03/к від 28.03.2014, 382-03 від 30.03.2014, 381-03/к від 31.03.2014, 446-07 від 03.07.2014, 447-07 від 04.07.2014, 448-07 від 06.07.2014, 449-07 від 08.07.2014, 445-07/к від 08.07.2014, 446-07/к від 08.07.2014, 447-07/к від 08.07.2014, 450-07 від 10.07.2014, 448-07/к від 11.07.2014, 451-07 від 12.07.2014, 452-07 від 14.07.2014, 453-07 від 16.07.2014, 450-07/к від 16.07.2014, 451-07/к від 17.07.2014, 454-07 від 18.07.2014, 455-07 від 20.07.2014, 452-07/к від 21.07.2014 , 454-07/к від 23.07.2014, 456-07 від 23.07.2014, 453-07/к від 25.07.2014, 457-07 від 27.07.2014, 455-07/к від 29.07.2014, 449-07/к від 29.07.2014, (а.с.57-142 т.2);
- актами передачі відвантаженої вугільної продукції за договором №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, а саме: від 01.02.2014, 05.02.2014, 08.02.2014, 11.02.2014, 13.02.2014, 16.02.2014, 21.02.2014, 24.02.2014 - 28.02.2014, 03.03.2014 - 10.03.2014, 15.03.2014 - 19.03.2014, 21.03.2014, 24.03.2014, 26.03.2014, 28.03.2014, 30.03.2014, 01.07.2014, 03.07.2014, 04.07.2014, 06.07.2014, 08.07.2014, 10.07.2014, 12.07.2014, 14.07.2014, 16.07.2014, 18.07.2014, 20.07.2014, 23.07.2014, 27.07.2014 (а.с.143- 186 т.2);
- посвідченнями якості №№ 188 від 01.02.2014, 199 від 03.02.2014, 205 від 05.02.2014, 215 від 08.02.2014, 228 від 11.02.2014, 240 від 13.02.2014, 258 від 16.02.2014, 285 від 21.02.2014, 289 від 24.02.2014, 296 від 25.02.2014, 302 від 26.02.2014, 304 від 27.02.2014, 308 від 28.02.2014, 316 від 03.03.2014, 320 від 04.03.2014, 322 від 05.03.2014, 325 від 06.03.2014, 332 від 07.03.2014, 334 від 08.03.2014, 338 від 09.03.2014, 339 від 10.03.2014, 361 від 15.03.2014, 367 від 16.03.2014, 375 від 17.03.2014, 381 від 18.03.2014, 385 від 19.03.2014, 396 від 21.03.2014, 412 від 24.03.2014, 422 від 26.03.2014, 430 від 28.03.2014, 440 від 30.03.2014, 977 від 08.07.2014, 988 від 10.07.2014, 996 від 12.07.2014, 1005 від 14.07.2014, 1016 від 16.07.2014, 1029 від 18.07.2014, 1039 від 20.07.2014, 1053 від 23.07.2014, 1075 від 27.07.2014, (а.с.187-250 т.2, а.с.1-16 т.3, 26-62 т.4));
- податковими накладними №№ 1 від 01.02.2014, 2 від 03.02.2014, 3 від 05.02.2014, 5 від 08.02.2014, 7 від 11.02.2014, 10 від 13.02.2014, 13 від 16.02.2014, 16 від 21.02.2014, 17 від 24.02.2014, 19 від 25.02.2014, 20 від 26.02.2014, 21 від 27.02.2014, 24 від 28.02.2014, 1 від 03.03.2014, 3 від 04.03.2014, 5 від 05.03.2014, 6 від 06.03.2014, 10 від 07.03.2014, 12 від 08.03.2014, 13 від 09.03.2014, 14 від 10.03.2014, 25 від 15.03.2014, 26 від 16.03.2014, 27 від 17.03.2014, 29 від 18.03.2014, 32 від 19.03.2014, 35 від 21.03.2014, 39 від 24.03.2014, 41 від 26.03.2014, 45 від 28.03.2014, 46 від 30.03.2014, 2 від 01.07.2014, 5 від 03.07.2014, 6 від 04.07.2014, 7 від 06.07.2014, 8 від 08.07.2014, 12 від 10.07.2014, 14 від 12.07.2014, 15 від 14.07.2014, 16 від 16.07.2014, 19 від 18.07.2014, 20 від 20.07.2014, 22 від 23.07.2014, 25 від 27.07.2014, та рахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №№ 4 від 07.02.2014, 6 від 10.02.2014, 8 від 13.02.2014, 9 від 13.02.2014, 12 від 14.02.2014, 14 від 17.02.2014, 15 від 19.02.2014, 18 від 25.02.2014, 22 від 28.02.2014, 23 від 28.02.2014, 2 від 03.03.2014, 4 від 05.03.2014, 8 від 07.03.2014, 9 від 07.03.2014, 16 від 11.03.2014, 17 від 11.03.2014, 19 від 12.03.2014, 20 від 12.03.2014, 23 від 14.03.2014, 24 від 14.03.2014, 31 від 19.03.2014, 34 від 21.03.2014, 37 від 24.03.2014, 38 від 24.03.2014, 40 від 26.03.2014, 42 від 27.03.2014, 43 від 28.03.2014, 44 від 28.03.2014, 47 від 31.03.2014, 3 від 02.07.2014, 4 від 02.07.2014, 9 від 08.07.2014, 10 від 08.07.2014, 11 від 08.07.2014, 13 від 11.07.2014, 17 від 16.07.2014, 18 від 17.07.2014, 21 від 21.07.2014, 23 від 23.07.2014, 24 від 25.07.2014, 26 від 29.07.2014, 27 від 29.07.2014, 28 від 29.07.2014, (а.с.17-103 т.3), які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних;
Оплата товару підтверджується: платіжними дорученнями №№ 110492 від 11.02.2014, 110620 від 14.02.2014, 110728 від 21.02.2014, 110846 від 28.02.2014, 111020 від 07.03.2014, 111108 від 14.03.2014, 21.03.2014 від 111268, 111440 від 28.03.2014, 113435 від 01.07.2014, 113553 від 04.07.2014, 113676 від 11.07.2014, 113843 від 18.07.2014, 113973 від 25.07.2014, 113972 від 25.07.2014 (а.с.104-118 т.3).
Позивачем суми податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту лютий-березень, липень 2014 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подані до Податкового органу , де в Додатку №5 до декларації, у розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «КЛАРКСОН» (а.с.100-139 т.1).
31 грудня 2010 року між ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» та ПАТ «МК «Азовсталь» укладений договір постачання № 0161-03/243/ДУК-01/10-44р. Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов'язувався постачати ПАТ «МК «Азовсталь» вугільні концентрати (а.с.157-162 т.1). До вказаного договору укладено додаткову угоду № 1/1 від 29.07.2011 року, якою дію договору продовжено до 31.07.2014 року, (а.с.163 т.1). До договору складно Специфікації №№ 134 від 30.01.2014 року, 135 від 28.02.2014, 143 від 27.07.2014 (а.с.164-169 т.1). Оплата товару за договором підтверджується банківськими виписками (а.с.63-69 т.4)
Таким чином, позивач придбану у ТОВ «КЛАРКСОН» вугільну продукцію реалізовував ПАТ «МК «Азовсталь». Підприємство вказану продукцію використовувало у своїй господарській діяльності для виготовлення коксу доменного у відповідності до затверджених Технічних умовах концентрату вугілля кам'яного для коксування ТУ У 10.1-30962337-008:2010 (а.с.3-25 т.4), що підтверджується накладними на відпуск вугільних концентратів у виробництво №№ 848, 854, 857, 860, 863, 866, 869, 872, 875, 880, 881, 884, 887, 890, 893, 896, 899, 902, 905, 908, 911, 914, 921, 924, 938, 941, 944, 947, 956, 980, 259, 262, 265, 268, 271, 274, 277, 280, 283, 286, 289, 292, 295, 298, 301, 304, 307, 310, 313, 316, 319, 324, 327, 330, 334, 339, 352, 355, 370, 373, 393, 155, 157, 160, 163, 166, 172, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, (а.с.119-191 т.3).
Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні, первинні документи позивача та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені, які б впливали на формування податкової звітності.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявний договір та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на його виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом. Проте, вказані первинні документи безпідставно були проігноровані відповідачем при оцінці податкових наслідків господарських операцій.
Стосовно посилання відповідача на не підтвердження накладними на перевезення вантажів залізницею факту постачання ТОВ «Кларксон» на ПАТ «МК «Азовсталь», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Як зазначалось, відповідно до п. 3.1 Договору №ДЗЛ-01/12-223П від 30.05.2012 року, Покупець повинен повідомити Постачальнику реквізити вантажоодержувачів продукції за два робочих дні до початку відвантаження.
Згідно п. 3 Специфікацій, вимоги до тари, упаковці та маркуванню ресурсів - в графі залізничної накладної «особова відмітка» зазначати: «Собственость ООО «МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ».
Отже, Постачальник мав поставляти вугільну продукцію обумовлену специфікаціями по вказаним реквізитам, і саме на адресу ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ».
У накладних, на підставі яких транспортувалась продукція у графі 1 вантажовідправником вказувалось ТОВ «ВП ЦЗФ «Чумаківська», у графі 4 вантажоотримувачем ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», а власником вугільного концентрату ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ»., що відповідає умовам договору та специфікаціям до нього.
Таким чином, придбана позивачем у ТОВ «КЛАРКСОН» вугільна продукція постачалась з місця збагачування до ПАТ «МК «Азовсталь», що спростовує посилання апелянта на не підтвердження залізничними накладними факт постачання ТОВ «КЛАРКСОН» вугільної продукції в місце доставки. Зазначене також підтверджується актами передачі відвантаженої вугільної продукції.
Крім того, складання документів з певними недоліками є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку.
Щодо посилання апелянта на те, що у ТОВ «Кларксон» чисельність працівників - 21 особа, основні фонди відсутні, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, колегія суддів зазначає, що вказані посилання відповідача є лише його припущеннями та суб'єктивною думкою, яка належними та допустимими доказами не підтверджується.
Колегія суддів не сприймає посилання апелянта на невідповідність загальної кількості відвантаженої продукції, а саме ТОВ «ВІП» відвантажено ТОВ «Кларксон» 14519,52 тн., а ТОВ «Кларксон» відвантажено ТОВ «Метінвест Холдинг» 12768,8 тн., оскільки, поставлена продукція позивачу контрагентом не перевищує поставлену продукцію такому контрагенту, зазначені показники лише свідчать на різницю в кількості продукції в різних господарських правовідносинах.
Колегія суддів зазначає, що здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом підтверджено належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку.
Стосовно посилання апелянта на акти перевірок ТОВ «КЛАРКСОН» по взаємовідносинам з його постачальниками по ланцюгам поставки, а саме з ТОВ “БК “Гранд Білдінг”, ТОВ “Мегаопт ХХІ”, ТОВ “ВІП”, ТОВ “Інтер-Метал”, ТОВ “Торговий дом Фаворит груп”, ТОВ “Східенергоальянс” та ТОВ “Донецьквуглезабезпечення”, колегія суддів зазначає, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит. Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України. Контрагент позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів був зареєстрований, як юридична особа, на момент проведення фінансово-господарської операції був платником податків, а тому мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.
Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2016 року №0000293900/3864/10/28-03-39-34093721 підлягає скасуванню
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 р. у справі № 805/1386/16-а залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 р. у справі № 805/1386/16-а залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст складено та підписано колегією суддів 22 грудня 2016 року.
Головуючий суддя: Е. Г. Казначеєв
Судді: І.А. Васильєва
ОСОБА_3