Іменем України
16 грудня 2016 р. Справа № 814/1993/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області,
треті особиОСОБА_2,
провизнання наказу протиправним від 31.05.2016р. №440, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національній поліції України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 26.09.16 №269 о/с про його звільнення з поліції та № 440 дск від 31.05.2016 р., поновлення на посаді оператора служби « 102» управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що у ГУНП в Миколаївській області не проводиться жодна реорганізація або скорочення штатів. В штаті ГУНП є багато вакансій, але під час вирішення питання про його звільнення, йому не було запропоновано жодну з них. На думку позивача, це суперечить вимогам ст.68 Закону України “Про Національну поліцію”, ст.49-2 КЗпПУ.
Відповідач та третя особа позов в судове засідання не з'явилися, надали заперечення, в якому просили відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Тому, враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача, третьої особи, та керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
07.11.15 ОСОБА_3 призначено на посаду помічником чергового Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
01.03.16 атестаційною комісією №5 ГУНП в Миколаївській області ухвалене рішення про те, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
21.03.16 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №47 о/с ОСОБА_1 було звільнено з поліції через службову невідповідність, на підставі висновків атестаційної комісії №5 від 01.03.16.
15.07.16 постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №814/598/16 наказ №47 від 21.03.16 визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді оператора служби « 102» управління інформаційного забезпечення Голвоного управління Національної поліції в Миколаївській області.
22.07.16 наказом ГУНП в Миколаївській області №194 о/с на підставі постанови МОАС від 15.07.16, позивача поновлено на посаді оператора служби « 102» управління інформаційного забезпечення Голвоного управління Національної поліції в Миколаївській області.
25.07.16 ОСОБА_1 попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв'язку зі скороченням тимчасових штатів.
26.09.16 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №269 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.4 Закону України “Про Національну поліцію” у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів.
Відповідно до ст.68 Закону України “Про Національну поліцію” у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
За загальним правилом, під час вирішення адміністративних спорів з публічної служби пріоритетними є норми спеціальних законів, у цьому випадку Закону України “Про Національну поліцію”. Але, у випадках не врегульованих спеціальним законодавством, підлягає застосування трудового законодавства.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст.58 Закону, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Відповідно до п.5 ч.10 ст.62 Закону, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Таким чином, гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються у тому числі і на поліцейських.
У разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації.
У цьому ж випадку, ніякої реорганізації у ГУНП в Миколаївській області не відбувалось. Замість 3263 посад тимчасового штату, уведено не меншу кількість посад постійного штату.
Встановлена законодавством можливість зміни штатного розкладу територіального органу поліції з одночасним затвердженням іншого, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню поліцейських на посади за новим штатним розкладом. Це зобов'язання ГУНП в Миколаївській області не виконало, трудові гарантії позивача як працівника порушені.
Окрім цього ч.2 ст.68 Закону України “Про Національну поліцію” передбачається право поліцейського бути призначеним у разі скорочення його посади на іншу посаду у будь-якому в будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
З відкритих джерел відомо, що в органах національної поліції, є багато вакантних посад, як на території Миколаївської області, так і в інших регіонах України.
За поясненнями позивача, жодної іншої посади, відповідачем йому не пропонувалось, від жодної посади вона не відмовлялась.
Доказів відмови позивача від інших посад в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, відповідачем не надано.
Також відповідачем не надано доказів встановлення наявності або відсутності у позивача переважного права на залишення на службі в поліції при реорганізації відповідно до вимоги ч. 5 ст. 68 Закону України “Про Національну поліцію”, за якою переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до наданих заперечень та долучених до них доказів, суд вбачає, що підставами для звільнення позивача є не реорганізація та скорочення штатів, а наявність стосовно нього висновку атестаційної комісії від 01.03.16 про те, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Але, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.16 по справі №814/598/16 вже надано оцінку зазначеному висновку атестаційної комісії. Судом задоволено позов земниці Р.В., скасовано наказ про звільнення його з поліції саме з мотивів того, що атестація позивача проведена всупереч вимогам Закону, висновки про його службову невідповідність необґрунтовані та протиправні.
Відсутність в резолютивній частині постанови суду рішення про скасування висновків атестаційної комісії від 01.03.16 не означає, що зазначені висновки є чинними і після поновлення ОСОБА_1 на посаді в поліції та продовжують для нього створювати негативні наслідки.
Атестація поліцейського - це система юридичних фактів, юридично значущих умов, яка включає в себе багато елементів (включення поліцейського до списків осіб, що підлягають атестації, збір інформації про поліцейського, складання ним тестів, проходження поліграфу, співбесіди, а також видання наказу про його звільнення з поліції), які разом утворюють фактичний (юридичний) склад.
Звільнення позивача, яке відбулося лише 21.03.16, є останнім елементом фактичного (юридичного) складу атестації. Лише з цього моменту настали його юридичні наслідки. А тому оскарження ОСОБА_1 наказу про звільнення, є одночасним оскарженням всього юридичного складу, у тому числі його елементів, які передували виданню наказу та були його підставами.
Постановою МОАС від 15.07.16 по справі №814/598/16 не лише визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 від 21.03.16, а й надано оцінку підставам звільнення - процедурі атестації та висновкам атестаційної комісії, які відповідно до мотивувальної частини постанови є такими, що суперечать законодавству.
Таким чином, після висновків суду, викладених у постанові від 15.07.16 по справі №814/598/16, відповідач позбавлений можливості повторно використовувати протокол атестаційної комісії від 01.03.16 для нового звільнення ОСОБА_1
Та обставина, що відповідач обґрунтовує звільнення ОСОБА_1 відсутністю судового рішення про скасування висновків атестаційної комісії, які, на його думку, заважають позивачу подальшому проходженню службу в поліції, як раз свідчить на користь того, що реальними підставами звільнення у цьому випадку є не реорганізація чи скорочення штатів, а намагання відповідача повторно звільнити поліцейського за результатами атестації, ігноруючи при цьому висновки суду про протиправність такого звільнення.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не проводиться реорганізація чи скорочення штатів, а лише заміна тимчасового штатного розпису на постійний, ОСОБА_1 не було запропоновано жодної іншої посади, як в постійному штаті ГУНП в Миколаївській області так і в іншому органі чи підрозділі поліції, висновкам атестаційної комісії від 01.03.16 раніше надано оцінку в мотивувальній частині постанови МОАС від 15.07.16 по справі №814/598/16, як протиправним, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпПУ при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справі України від 06.04.16 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання"
Згідно з п. 9 вказаного Порядку, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за неповний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 склала 81 календарних днів (з 27.09.16 по 16.12.16).
Відповідно до довідки про грошове утримання, середньоденне грошове утримання позивача складало 106,40 гривень, а середньомісячне - 3245,27 грн. Відтак, сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає 8618,40 гривень (81*106,40 грн.). При цьому, із цієї суми 8618,40 грн., сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3245,27 грн. підлягає негайному виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови про поновлення на посаді у відносинах публічної служби; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; виконуються негайно.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 440дск від 31.05.2016, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки в позовній заяві не зазначено та матеріалами справи не доведено як саме наказом від 31.05.2016 №440дск, «Про організаційні зміни в ГУНП в Миколаївській області», порушені права позивача.
Позов задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №269 о/с від 26.09.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді оператора служби "102" управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.09.2016 року по 16.12.2016 року у сумі 5373,13 гривень (п'ять тисяч триста сімдесят три грн. тринадцять коп.), без врахування середньої заробітної плати за одним місяць, що підлягає негайному виконанню.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 3245,27 гривень (три тисячі двісті сорок п'ять грн. двадцять сім коп.).
6. В решті позовних вимог відмовити.
7. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оператора служби "102" управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 3245,27 гривень підлягає негайному виконанню.
8. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко