ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 грудня 2016 року № 813/1371/16
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» (надалі по тексту - ТзОВ «Галичбудмонтаж», позивач) до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі по тексту - ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, відповідач ), в якій просить суд:
-визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.11.2015 року №0010551501 та №0010531501.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що в акті перевірки відповідача від 13.11.2015 року, який став підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.11.2015 року зазначається той факт, що позивач несвоєчасно сплатив грошові кошти згідно податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000012202. Однак, враховуючи, що згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року було визнано протиправним та скасовано. Відтак, на переконання позивача, нарахування відповідних штрафних санкцій зі сторони відповідача, в тому числі і тих які зазначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 23.11.2015 року, є неправомірним. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідач проти позову заперечив, подав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивачем порушено п.57.1 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України про що складено акт «Про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету» №1288/13-50-15-01 від 13.11.2015 року. Акт надісланий платнику рекомендованим поштовим відправленням №7900308361574 та вручено 17.11.2015 року. За наслідками перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області винесені податкові повідомлення-рішення від 23.11.2015 року №0010551501 та №0010531501. Вважає позовні вимоги безпідставними, а оспорюванні податкові повідомлення-рішення законними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперпечив повністю з підстав наведених у запереченні на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, із наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.11.2015 року позивачем отримано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 23.11.2015 року №0010551501 про сплату 767 грн. 80 коп., штрафу за несвоєчасну оплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та №0010531501 про сплату 13 278 грн. 66 коп. штрафу за несвоєчасну оплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ «Галичбудмонтаж», 02.12.2015 року звернулося із відповідною скаргою до Головного управління ДФС у Львівській області. 03.02.2016 року Товариство отримало рішення про результати розгляду скарги Головного управління ДФС у Львівській області, згідно якого в задоволенні скарги було відмовлено та вищевказані податкові повідомлення-рішення залишені в силі. Не погодившись із рішенням фіскального органу позивач 11.02.2016 року звернувся із скаргою до ДФС України. Так, 11.04.2016 року позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги ДФС України згідно якого в задоволенні скарги було відмовлено, вищевказані податкові повідомлення-рішення залишені в силі.
Суд при вирішенні спору по суті, виходить з такого.
Згідно з п.п.14.1.156 п.14.2 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п.п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п.56.11 ст.56 вищевказаного Кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначених у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платників податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки відповідача від 13.11.2015 року, який став підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.11.2015 року зазначається той факт, що позивач несвоєчасно сплатив грошові кошти згідно податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000012202. Однак, враховуючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року було визнано протиправним та скасовано. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 21.09.2016 року. Відтак, нарахування відповідних штрафних санкцій відповідачем, в тому числі і тих які зазначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 23.11.2015 року, є неправомірним.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Що стосується твердженням відповідача про те що, позивач несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 1 квартал 2015 року та 4 квартал 2013 року, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за 1 квартал 2015 року, була подана Товариством, 07.05.2015 року, згідно даної податкової декларації сума до оплати до бюджету становила 22 341,00 грн., грошові кошти в сумі 22 341,00 грн., були сплачені Товариством 08.05.2015 року в повному обсязі, що підтверджується платіжною квитанцією від 08.05.2015 року №47.
Водночас, податкова декларація з податку на додану вартість за 4 квартал 2013 року була подана Товариством, 22.01.2014 року, згідно даної податкової декларації сума до оплати до бюджету становила 85,00 грн. Однак податковий орган не взяв до уваги дану податкову декларацію, мотивуючи це тим, що позивач безпідставно занизив суму, яка підлягає оплаті, та застосував відповідні штрафні санкції. В зв'язку з цим позивачем, до податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2013 року, було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, згідно якого у Товариства, було від'ємне значення податку на додану вартість (була переплата даного податку), а саме - 4 096,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом зроблено висновок, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь від 23.11.2015 року №0010551501 та №0010531501 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 756,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задоволити повністю.
Визнати визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 23.11.2015 року №0010551501.
Визнати визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 23.11.2015 року №0010531501.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» судових витрат в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 грудня 2016 року.