ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
22 грудня 2016 року справа № 813/4374/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Булавко О.З.
представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Галицька ОДПІ) Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0021351300 від 06 вересня 2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що обов'язок зі спати податкового зобов'язання ним виконано вчасно перед місцевим бюджетом, хоч і було допущено помилку у рахунку в квитанції, якою сплачувалась сума податку на доходи фізичних осіб.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.
Відповідач вважає, що ним у відповідності до положень п. 126.1 ст.126 ПК України правомірно було застосовано штраф.
Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
06 вересня 2016 року Галицькою ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області було складено акт №1801/13-50-13-01/НОМЕР_1 (а.с. 8), яким було встановлено порушення п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно вищезазначеного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0021351300 (а.с. 10) від 06 вересня 2016 року, яким було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму 7774 грн. 80 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення рахунку у квитанціях під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та для застосування штрафних санкцій.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.06.2015 року (справа №21-377а15).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
При цьому, у суду відсутні обґрунтовані мотиви для відступлення від даної позиції.
В матеріалах справи наявна квитанція позивача № 22901.6.5 від 01.03.2013 року в сумі 735 грн.00 коп. на р/р 33214800700008; призначення платежу «податок на доходи фізичних осіб».
Зміст наведеної квитанції вказує на те, що позивачем не вчинялась бездіяльність щодо несплати податкових зобов'язань, а було допущено помилку під час зазначення рахунку у цій квитанції.
Іншими словами, надана позивачем квитанція підтверджує вчасне виконання останнім обов'язку зі сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Більше того, зазначені кошти потрапили до місцевого бюджету, що вказує на виконання позивачем свого обов'язку, з урахуванням положень ч.5 ст.78 БК України.
Як наслідок інші кошти, які сплачувались позивачем до місцевого бюджету, згідно наявних в матеріалах справи квитанцій, зараховувались контролюючим органом з простроченням.
Не можна залишити поза увагою і те, що визначення контролюючим органом податкового зобов'язання без дотримання принципу пропорційності, дозволяє суду вважати таке нарахування покаранням, оскільки воно було спрямовано не на компенсацію шкоди Бюджету України.
Також, наявність штрафу не виключає даної справи з-під дії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дані висновки суду ґрунтувались на рішенні Європейського Суду від 10.02.2015 року у справі «Остерлунд проти Фінляндії» та на запроваджених у згаданому Суді «Критеріях Енгеля».
Так, у відповідності до положень ч.1 ст.6 згаданої Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 2 цієї ж статті кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В акті перевірки контролюючим органом не надано оцінку вини позивача.
Підсумовуючи викладене, суд прийшов до переконання, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України) та пропорційності (п.8 ч.3 ст.2 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтовані, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін спору не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0021351300 від 06 вересня 2016 року.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 грудня 2016 року.
Суддя В.Я.Мартинюк