ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 грудня 2016 року справа № 813/4144/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Зубач С.А.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення забогованості, -
Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 16 682,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.
Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Відповідно до ст. 61 Конституції України кожен громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, визначених законом.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України - платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають (одержують) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.
Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка громадянина ОСОБА_2, РНКОПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. За результатами даної перевірки Самбірською ОДПІ винесені податкові повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 21.042016р. на суму 16512,97 грн, та №0012481700 від 21.04.2016р на суму 170 грн. Дані рішення відповідачем не оскаржувалися.
Відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Перевіркою встановлено, що AT „ОСОБА_3 Аваль" у II кв.2014р. було анульовано (прощено) борг в сумі 79140,99 грн. гр. ОСОБА_2, отже, відповідно до пп. „д" пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податків, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх у річній Податковій декларації.
Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Підпунктом 49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу передбачено, що Податкова декларація для платників ПДФО подається до 1 травня року, що настає за звітним.
При цьому згідно з п. 179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями фізична особа - платник податку зобов'язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним Податковій декларації.
Таким чином, у разі якщо банк (кредитор) з урахуванням вимог пп.„д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу анулює (прощає) суму боргу платника податку за кредитним договором, слід вважати, що такий кредитор надав (виплатив) платнику податку дохід у вигляді додаткового блага.
При цьому дохід у вигляді суми анульованого боргу, наданий платнику податку, кредитор (банк) має відобразити у податковій звітності за підсумками звітного періоду, в якому було нараховано такий дохід, а платник податку зобов'язаний подати річну Податкову декларацію до контролюючого органу за місцем податкової адреси, відобразити у ній такий дохід і самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити зазначену суму податкового зобов'язання.
Згідно Податкового кодексу України об'єктом оподаткування відповідно до гіп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163 загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування. Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті.
Перевіркою правильності визначення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно, встановлено, що ОСОБА_2 за II кв.2014 рік занизив суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 79140,99 грн.
Узагальнені показники щодо доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, сум податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом, та сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті платником податку самостійно
Згідно з довідкою №1026/10/13-10-17-00/971 від 18.11.2016р. заборгованість до бюджету фізичної особи ОСОБА_2 станом на 18.11.2016р. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування складає - 16682,97 грн.
Відповідно до ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 17.05.2016р.№269-23 виставлено та вручено податкову вимогу ОСОБА_2. Дана сума податкового боргу в сумі - 16682,97 грн. на даний час не сплачена .
Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 16 682 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 97 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Р.М. Брильовський