12.2
Іменем України
22 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1533/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сватівського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1(далі - Позивач) до Сватівського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - Відповідач), третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 04 серпня 2010 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в ОВС. З 26.02.2014 по 06.11.2015 року перебував на посаді оперуповноважений сектору карного розшуку Сватівського РВ ГУМВС України у Луганській області, а з 06.11.2015 звільнений згідно наказу ГУ УМВС України у Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 “З”, у званні лейтенанта міліції.
Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25.05.2016 №А-3724 в період з 26.09.2014 по 07.11.2015 дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25.05.2016 №А-3725 в період з 07.11.2015 по теперішній час дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
02.12.2016 Сватівським районним відділом ГУМВС України у Луганській області Позивачу надано довідку № 21210/111/42-2016 від 02.12.2016 про доходи за період з 01.09.2014 по 31.12.2014.
З інформації та даних викладених у листі-відповіді ЛК Сватівського РВ ГУМВС України у Луганській області №21211/111/42-2016 від 02.12.2016 року встановлено, що за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.
У зв'язку з викладеним просив стягнути зі Сватівського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на його користь за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, у розмірі 12313,91 грн.
У судове засідання позивач не прибув, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 26.09.2014.
Виплата винагороди здійснена за 2015 рік.
Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015.
Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 04.08.2010 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно наказу ГУ МВС України у Луганській області №399 о/с від 06.11.2015 ОСОБА_1, звільнено з органів внутрішніх справі у запас ЗС України у званні лейтенанта міліції.
Відповідно до довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25.05.2016 №А-3724 та від 25.05.2015 №А-3725, в період з 26.09.2014 по 07.11.2015 року та в період з 07.11.2015 по теперішній час дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.15,16).
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.
З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.
Згідно довідки від 02.12.2016 № 21210/111/42-2016, виданої Сватівським районним відділом ГУМВС України у Луганський області в особі ліквідаційної комісії, позивачу нараховано: у вересні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 3322,20 грн. (у тому числі - 42,00 грн. нічні), у жовтні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 7699,36 грн. (у тому числі - 3800,00 грн. матеріальна допомога, 33,41 грн. нічні), у листопаді 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 3897,91 грн. (у тому числі - 31,96 грн. нічні), у грудні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 9518,01 грн. ( у тому числі - 5336,61 матеріальна допомога, 36,75 нічні), позивачу за період з вересня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.17).
Згідно довідки від 20.12.2016 №64/53, виданої Сватівським районним відділом ГУМВС України у Луганський області в особі ліквідаційною комісії, позивач у період з 29.09.2014 по 31.12.2014 у черговій відпустці та на лікарняному не перебував (а.с.31).
З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції Позивачу не нарахували та не виплатили наступні суми: за вересень 2014 року - 437,36 грн., за жовтень 2014 року - 3865,95 грн., за листопад 2014 року - 3865,95 грн., за грудень 2014 року - 4144,65 грн., загальна сума складає 12313,91 грн.
В своїх заперечення відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.
Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі “Кечко проти України” зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.
Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України".
Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з вересня по грудень 2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Згідно п.2 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи те, що однією із заявлених Позивачем вимог є саме стягнення з Відповідача за період за вересня 2014 року по грудень 2014 року винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, то суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь Позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме: за жовтень 2014 року у розмірі 3865,95 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сватівського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити.
Стягнути зі Сватівського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670906, адреса: 92600, Луганська обл., Сватівський район, місто Сватове, вулиця Леніна, будинок 11 ) на користь ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1, адреса: 92600, Луганська область, м. Сватове, пров. Шевченка, 2) за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за вересень 2014 року - 437,36 грн., за жовтень 2014 року - 3865,95 грн., за листопад 2014 року - 3865,95 грн., за грудень 2014 року - 4144,65 грн., загальна сума складає 12313,91 грн. (дванадцять тисяч триста тринадцять гривень 91 коп.) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме: за жовтень 2014 року у розмірі 3865,95 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять грн 95 коп.) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_2