8.1
Іменем України
01 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/831/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шембелян В.С.,
при секретарі судового засідання: Дюкаревій М.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про скасування наказу про оголошення догани, -
19.07.2016 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (далі - Відповідач), в яких, Позивач просив:
- поновити строк звернення до суду;
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ДПІ у м. Лисичанську від 01.04.2016 р. № 46 «Про результати роботи ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з початку 2016 року, у т.ч. у лютому» у частині оголошення догани начальнику відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 за неналежну організацію роботи по відпрацюванню економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік, не виконання доручень наданих на апаратних нарадах відносно з'ясування причин та здійснення аналізу задекларованих збитків та правомірності їх декларування в ході кампанії декларування (протоколи апаратних нарад ДПІ від 16.02.2016 № 7, від 25.02.2016 № 9, від 29.02.2016 № 10), що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що він працює на посаді начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з 01.03.2016 року до теперішнього часу. Загальний стаж роботи в органах фіскальної служби становить понад 15 років.
За оскарженим наказом йому було оголошено догану нібито за неналежну організацію роботи по відпрацюванню економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік, невиконання доручень, наданих на апаратних нарадах відносно з'ясування причин та здійснення аналізу задекларованих збитків та правомірності їх декларування в ході кампанії декларування, що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області.
ОСОБА_1 вважає вказаний наказ від 01.04.2016 р. № 46 незаконним і таким, що винесений з невизначених мотивів, оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував всі свої посадові обов'язки.
Так, для виконання доручень, які надані п. 12.1.4 листа ДФС у Луганській області від 15.02.2016 р. № 438/7/12-32-15-03-14 з терміном виконання 30.04.2016 р. та дорученнями на виробничих нарадах, по «відпрацюванню економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників податків» було підготовлено та направлено на підприємства листи від 11.03.2016 р. та 20.03.2016 р. з проханням надання пояснень щодо обставин збиткової діяльності та розкриття аналітичних даних причин отримання збитків. Вказані листи від 11.03.2016 р. та 20.03.2016 р. було підготовлено у відповідності до вимог п. 73.3 ст. 73 та ст. 42 ПКУ, тобто підписано керівництвом та зареєстровано у законний спосіб. Отримані від підприємств відповіді на листи з резолюцією виконуючого обов'язки керівника ДПІ у м. Лисичанську направлені йому, як начальнику відділу, на розгляд.
Таким чином, керівництву ДПІ у м. Лисичанську станом на 01.04.2016 р. (дата підписання наказу про оголошення догани) було достовірно відомо про проведену роботу з «відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників податків».
В порушення ст. 149 КЗпП України, керівництвом ДПІ у м. Лисичанськ не було виконано вимог чинного законодавства при оголошенні догани, тобто жодних пояснень від ОСОБА_1 ніхто не вимагав.
Натомість, на заяви Позивача з проханням надати для ознайомлення матеріали, на підставі яких було встановлено факт вчинення ним правопорушення трудової дисципліни, керівництвом не було надано жодної відповіді. Таким чином, у спірному наказі відповідачем не наведено наявність визначених законодавством об'єктивних та обґрунтованих підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Будь-які дані, що свідчили б про порушення ним обов'язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, у відповідача відсутні, а отже застосування до нього стягнення у вигляді догани здійснено не на підставах та не у відповідності до вимог законодавства про працю.
Крім того, просив визнати причину пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду, оскільки помилково керуючись нормами КЗпП України, позивач з метою захисту своїх прав звернувся з відповідною позовною заявою до Лисичанського міського суду. Ухвалою судді від 14.07.2016 провадження у справі закрито на підставі ст.205 ч.1 п.1 ЦПК України та роз'яснено що розгляд справи відноситься до юрисдикції Луганського окружного адміністративного суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, надав письмові докази у справі. Також пояснив, що платники мали право уточнювати показники річних декларацій з податку на прибуток за 2015 рік до 29.02.2016, тому до того часу він не мав об'єктивної можливості відпрацювання завдання за листом ГУ ДФС від 15.02.2016, термін виконання якого - до 30.04.2016. Наказ же ГУ ДФС у Луганській області, яким керівника Лисичанської ДПІ зобов'язано притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача №79 прийнято 18.03.2016. Яким чином ГУДФС встановила вину позивача в скоєнні вказаного дисциплінарного проступку, йому не зрозуміло. Фактично від нього керівництво вимагало проведення бесід з представниками підприємств, які мають неадекватні показники податкової та фінансової звітності в ході кампанії декларування податку на прибуток за 2015 рік, що не передбачено Податковим кодексом України. Знаючи це, представники де-яких підприємств відмовлялися повідомляти причини збитковості їх діяльності в усній формі, тому позивачем були розіслані вказані листи, відповіді на які надходили не завжди своєчасно, на де-які не надійшли взагалі. Податковим кодексом України не передбачено обов'язку платника повідомляти податковий орган про причини збитковості своєї діяльності, тому виконання позивачем доручення в зазначений спосіб залежало цілком від добровільного бажання платника надавати таку інформацію.
В судовому засіданні представник Відповідача заперечувала проти позовних вимог, в наданих суду письмових запереченнях зазначила, що наказом ГУ ДФС у Луганській області від 18.03.2016 №79 «Про стан роботи Головного управління ДФС у Луганській області та його територіальних органів з початку 2016 року, в т.ч. у лютому» (далі - наказ №79) зобов'язано в.о. начальника ДПІ у м. Лисичанську ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу адміністрування податку на прибуток ОСОБА_1 за неналежне відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників податків за показниками фінансової звітності за 2015 рік, що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області, та надати копію наказу до управління податків і зборів з юридичних осіб у термін - 01.04.2016.
Так, ГУ ДФС у Луганській області листом від 15.02.2016 №438/7/12-32-15-03-14 «Про організацію кампанії декларування податку на прибуток за 2015 рік» (зареєстрований в журналі вхідної кореспонденції ДПІ 15.02.2016 вхід. №318/1) (далі - лист від 15.02.2016), з метою забезпечення організації кампанії декларування, зобов'язало керівників ДПІ здійснити ряд заходів. Зазначений лист з резолюцією в.о. начальника ДПІ ОСОБА_3 (в резолюції поставлено конкретні завдання), було направлено начальнику відділу адміністрування податку на прибуток ОСОБА_1 для організації роботи відділу. При підготовці матеріалів до судового засідання у ОСОБА_1 було витребувано вказаний лист - завдання, який той не надав, пояснивши, що він випадково знешкоджений і надав його тільки в електронному вигляді.
Крім цього, ОСОБА_1 на апаратних нарадах з керівниками структурних підрозділів ДПІ неодноразово надавалися завдання щодо відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово - господарської діяльності платників податку на прибуток, шляхом проведення аналізу діяльності та бесід з керівниками підприємств, які мають неадекватні показники податкової та фінансової звітності в ході кампанії декларування податку на прибуток за 2015 рік (протоколи від 16.02.2016 №7-п, від 23.02.2016 №8-п, від 25.02.2016 №9-п, від 29.02.2016 №10-п).
Але ОСОБА_1 не була надана на розгляд в.о. начальника ДПІ ОСОБА_3 інформація щодо виконання завдань, доведених листом від 15.02.2016, з встановленим терміном 30.03.2016.
За результатами кампанії декларування в.о. начальника ДПІ ОСОБА_3 не було надано жодної інформації за результатами проведеного аналізу та відпрацювання, надана тільки загальна інформація про результати наданої звітності з податку на прибуток за 2015 рік (додаток 1). З 66 СПД, які задекларували збитки, тільки по 14 СПД надана інформація про причини збитків, які не в повній мірі розкривають сутність збитковості, та більш детальний аналіз по ТОВ «Єкотех» (додатки 2, 3).
Службова записка начальника відділу адміністрування податку на прибуток ОСОБА_1 за №3912/12-09-12-02-04 (додаток 4), яка направлена до відділу аудиту лише 11.05.2016, не була погоджена з ОСОБА_3 і передана як пропозиції до формування плану - графіку перевірок на III квартал 2016 року, в якій відсутній аналіз збитковості по основним критеріям, визначеним листом від 15.02.2016.
Зауваження з приводу недбайливого, а саме, з порушенням вимог Методичних рекомендацій щодо складання та оформлення документів в органах ДФС, затверджених наказом ДФС України від 03.06.2015 №390, складання службової документації щодо надання інформації керівництву ДПІ з виконання розпоряджень, контрольних завдань тощо, а також з приводу порушення порядку документообігу, неодноразово робилися ОСОБА_1 Про недбалість свідчить оформлення інформації для в.о. начальника ДПІ ОСОБА_3 (додатки 1,2,3), факт втрати листа від 15.02.2016, факти неодноразового доведення на апаратних нарадах завдання з метою здійснення необхідних заходів (протоколи №7-п, №8-п, №9-п, №10-п).
Після надходження до ДПІ Наказу №79 ОСОБА_1 доручено підготувати звіт про результати проведеної кампанії з декларування податку на прибуток за 2015 рік, звернувши особову увагу на п.5 Наказу №79 (протокол від 30.03.2016 №14-п) та надати письмове пояснення щодо організації роботи з відпрацювання економічної сутності збиткової та неприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік, а також пояснення щодо не виконання ним доручень, наданих на апаратних нарадах відносно з'ясування причин та здійснення аналізу задекларованих збитків та правомірності їх декларування в ході кампанії декларування (протоколи апаратних нарад ДПІ від 16.02.2016 №7, від 25.02.2016 №9, від 29.02.2016 №10), що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області (1 503 829,0 тис. грн по 66 суб'єктах господарювання) в термін до 10 год. 00 хв. 01.04.2016 (протокол від 31.03.2016 № 15-п).
ОСОБА_1 відмовився у вказаний термін надати пояснення, а після ознайомлення з наказом ДПІ у м. Лисичанську від 01.04.2016 №46 «Про результат роботи ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з початку 2016 року, в т. ч. у лютому» відмовився ставити підпис про погодження, про що 01.04.2016 було складено акт відмови від підписання. Більш того, службовою запискою від 04.04.2016 ОСОБА_1 навпаки вимагав пояснень та обгрунтування з приводу застосування до нього заходу дисциплінарно впливу від керівництва ДПІ, а 27.05.2016 звернувся із заявою про надання копій документів з метою звернення до суду.
Таким чином, позивачу стало відомо про порушення, на його думку, його права саме 01.04.2016. Необізнаність позивача з приводу застосування норм процесуального права не є поважною причиною для пропуску строку звернення до суду.
Представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надала такі показання. Вона як виконуючий обов'язки начальника Лисичанської ДПІ ГУ ДФС в Луганській області приймала наказ про оголошення догани позивачу на реалізацію наказу ГУ ДФС у Луганській області від 18.03.2016 №79, яким її зобов'язано притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача, який не забезпечив своєчасне виконання доручення ГУ ДФС, а саме листа від 15.02.2016 щодо встановлення причин збитковості діяльності 66-ти підприємств, які перебувають в них на обліку.
При вирішенні справи по суті, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин, (надалі - ОСОБА_4 №3723-XII) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.
Відповідно до ст.10 Закону №3723-XII основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Зазначене кореспондується з положеннями пункту 21.1 ст.21 Податкового кодексу України, якими передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.п.21.1.2 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень(п.п.21.1.3 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п.21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України).
У п.21.2 ст.21 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, передбачаються випадки, коли за наказом керівника органу може бути проведене службове розслідування.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що стосовно державних службовців може бути проведене службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Згідно з ч.1,3 ст.14 Закону №3723-XII дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Тобто дисциплінарне стягнення у вигляді догани до державних службовців має застосовуватися з підстав, передбачених КЗпПУ.
Відповідно до ст.139 Кодексу законів про працю України, введеним в дію з 01 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року №322-VIII, (надалі - КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
У ч.ч.1,2 ст.147-1 КЗпП України зазначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника; на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Згідно зі ст. 148 КЗпП України Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Системний аналіз правових норм дає суду підстави вважати, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до Кодексу законів про працю України може бути підтверджений факт порушення трудової дисципліни. При цьому, доказами підтвердження даного факту можуть служити пояснення працівника, яким порушено трудову дисципліну, доповідними записками та поясненнями інших працівників відповідної установи.
Водночас ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності.
У свою чергу, порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились у порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
На підставі наданих сторонами доказів, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 працює в ДПІ у м. Лисичанську з лютого 1999 року (наказ ДПІ від 01.03.1999 №12-л) (а.с.58).
01.03.1999 прийняв Присягу державного службовця (а.с.59).
Напрямок роботи щодо адміністрування податку на прибуток ОСОБА_1 очолює з серпня 2005 року (наказ ДПІ від 19.08.2005 № 12-о) (а.с.61).
За наказом ДПІ № 10-0 від 07.08.2015 позивача призначено на посаду начальника відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб (а.с.165).
Положенням про відділ податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Лисичанську, затвердженого наказом по ДПІ у м. Лисичанську від 07.08.2015 №15 (а.с. 166-172), передбачено:
- функцію керівництво структурним підрозділом (п.3.2), яка в тому числі містить такі процедури: організація та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, указами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДФС, ГУ та ДПІ; організація виконання окремих завдань та доручень керівництва ДПІ з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу; підготовка за дорученням керівництва ДПІ аналітичних та інформаційних матеріалів у межах компетенції;
- функцію організація та контроль за своєчасністю сплати податку на прибуток (п.3.58), яка містить такі процедури: забезпечення своєчасності сплати податку на прибуток задекларованим показникам, зокрема підприємств та інших визначених суб'єктів; впровадження заходів щодо забезпечення своєчасності сплати податку на прибуток задекларованим показникам; співставлення даних податкової звітності з податку на прибуток із відповідними даними іншої податкової звітності; моніторінг податкової звітності з податку на прибуток, у якій задекларовано зменшення податкових зобов'язань; організація та контроль за поданням платниками податків передбаченої законом звітності з податку на прибуток (декларацій, розрахунків тощо) та звітів неприбуткових організацій та установ; включення, внесення змін (доповнень), виключення організацій, установ до/з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Згідно з п.п. 2.1 п.4 керівництво відділом здійснює начальник відділу, призначається на посаду та звільняється наказом начальника ДПІ у м. Лисичанську. Начальник відділу повинен мати повну вищу економічну освіту і стаж роботи за фахом не менше 3 років
Відповідно до п.п. 5.1. п.4 начальник відділу несе персональну відповідальність перед керівництвом ДПІ у м. Лисичанську за стан організації роботи, повне, своєчасне та якісне виконання функцій покладених на відділ (а.с.166-172).
З 01.03.2016 позивача призначено в порядку переведення на посаду начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб (наказ ДПІ від 01.03.2016 №42-о) (а.с.60).
Згідно з Положенням про відділ адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, що затверджене наказом в.о. начальника ДПІ від 01.03.2016 (а.с. 62-70), передбачено (п.п.1.1 - 1.3): відділ адміністрування податку на прибуток (далі-відділ), є несамостійним структурним підрозділом та входить до управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області; координує роботу відділу начальник управління; у своїй діяльності відділ керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Податковим та Митним кодексами України, нормативно-правовими актами Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Луганській області.
До функцій керівництво структурним підрозділом та організація роботи ДПІ також належать такі підрозділи: п.п. 2.3.2.15 підготовка та надання керівництву ДПІ інформаційних та аналітичних матеріалів відповідно до компетенції структурного підрозділу; п.п. 2.3.2.16 взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, підприємствами, установами й організаціями згідно з компетенцією структурного підрозділу; п.п. 2.3.8.2 організація та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, указами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДФС, ГУ та ДПІ; п.п. 2.3.8.4 організація виконання окремих завдань та доручень керівництва ДПІ з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу; п.п. 2.3.8.7 підготовка за дорученням керівництва ДПІ аналітичних та інформаційних матеріалів у межах компетенції.
Функція організація та контроль за своєчасністю сплати податку на прибуток (п.2.3.58 Положення) передбачає вжиття таких заходів: забезпечення своєчасності сплати податку на прибуток задекларованим показникам, зокрема підприємств та інших визначених суб'єктів; впровадження заходів щодо забезпечення своєчасності сплати податку на прибуток задекларованим показникам; співставлення даних податкової звітності з податку на прибуток із відповідними даними іншої податкової звітності; моніторінг податкової звітності з податку на прибуток, у якій задекларовано зменшення податкових зобов'язань; організація та контроль за поданням платниками податків передбаченої законом звітності з податку на прибуток (декларацій, розрахунків тощо) та звітів неприбуткових організацій та установ; включення, внесення змін (доповнень), виключення організацій, установ до/з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Керівництво відділу здійснює начальник, який призначається та звільняється наказом начальника ДПІ; на посаду начальника відділу призначаються особи, які мають повну вищу освіту за фахом фінансово-економічного спрямування (зі стажем роботи за фахом не менше 2 років), знають чинне законодавство, нормативні та розпорядчі документи з питань, що входять до компетенції відділу (п.п. 3.1, 3.2 Положення).
Начальник відділу відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Положення організовує роботу щодо виконання окремих доручень, наказів та розпоряджень ДФС України, ГУ ДФС у Луганській області та ДПІ, запитів і звернень народних депутатів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, платників податків, рішень Колегії ДФС України, ГУ ДДФ у Луганській області, доручень нарад за підсумками роботи ДПІ, щотижневих апаратних нарад та планів роботи; здійснює безпосередній контроль за виконанням завдань, визначних контрольними дорученнями, які надходять до відділу шляхом системного автоматизованого контролю відповідно до Порядку про здійснення системного автоматизованого контролю за виконанням контрольних доручень в ДПІ.
Він же несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на відділ завдань і функцій згідно з чинним законодавством; відповідальність за невиконання завдань, що стоять перед відділом та функцій, визначених цим Положенням (п.п. 5.1, 5.2).
Листом №438 від 15.02.2016 ГУДФС в Луганській області роз'яснила начальникам ДПІ, ОДПІ зміни в чинному законодавстві, зокрема, що Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» визначено завдання з податку на прибуток в обсягах 46,9 млрд. грн, та зобов'язала забезпечити виконання доведених показників із декларування податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2015 рік.
Відповідно до п.1 листа інформацію про вжиті заходи щодо забезпечення декларування надавати Департаменту оподаткування юридичних осіб відповідно до додатку 1.1 (термін виконання - щовівторка до 01.04.2016, 09.03.2016).
Також лист містить перелік певних заходів, які треба вчинити для організації компанії декларування податку на прибуток за 2015 рік, в тому числі відповідно до п.121.4 відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік згідно з фінансовою звітністю шляхом проведення аналізу їх діяльності та співбесід з платниками фінансової звітності (у рамках ст.78 Податкового Кодексу України). За наслідками аналізу та співбесід взяти під особистий контроль прийняття рішень про доцільність контрольно-перевірочних заходів (термін виконання -30.04.2016).
Саме на порушення вказаних вимог зазначеного доручення позивачем посилався представник відповідача в судовому засіданні.
Сторони визнають той факт, що в.о. начальника ДПІ доручила виконання цього листа позивачу за резолюцією на цьому документі, однак лист цей в ДПІ зберігся лише в електронному вигляді без резолюції (а.с. 71-74, 242-248).
18.03.2016 наказом ГУ ДФС у Луганській області №79 «Про стан роботи Головного управління ДФС у Луганській області та його територіальних органів з початку 2016 року, в т.ч. у лютому» зобов'язано в.о. начальника ДПІ у м. Лисичанську ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу адміністрування податку на прибуток ОСОБА_1 за неналежне відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників податків за показниками фінансової звітності за 2015 рік, що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області, та надати копію наказу до управління податків і зборів з юридичних осіб у термін - до 01.04.2016 (а.с.75-76).
Мотивувальна частина наказу містить загальну інформацію щодо підсумків роботи ГУ ДФС у Луганській області та її територіальних органів, в тому числі (аркуш 2 листа), що за підсумками декларування податку на прибуток за 2015 рік нараховано до сплати 59 млн. грн, завдання виконано на 107,1 відсотка. Сума збитків по Луганській області склала 1893,4 млн. грн, зросла в порівнянні з аналогічним періодом минулого року; кількість збиткових підприємств зросла на 110 суб'єктів господарювання, всього -255.
ДПІ в м. Лисичанську має найбільші суми задекларованих збитків - 15 038 029,0 тис. грн (66 збиткових суб'єктів господарювання), а також нижчій середньообласного (0,65 відсотка) коефіцієнт нарахованого податку на прибуток на одиницю доходу - 0,24 відсотка.
Ухвалою суду від 24.11.2016 витребувано від ГУ ДФС у Луганській області документи, на підставі яких ними було прийняте рішення про необхідність оголошення догани позивачу, що викладене в п.5 Наказу №79 від 18.03.2016 та встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку (а.с.160).
Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що їй ГУ ДФС були передані завірені ними копії документів для долучення до матеріалів справи, які нею було здано до канцелярії суду разом з заявою від 01.12.2016 (а.с.294).
Однак, ці матеріали не містять даних про невиконання позивачем своїх посадових обов'язків, що передбачені зазначеними вище Положеннями про відділи, які очолював позивач в період виконання зазначеного доручення. Тому встановити наявність протиправної бездіяльності позивача на підставі вказаних матеріалів, суд не має об'єктивної можливості.
Також не вбачається причинно-слідчого зв'язку, про наявність якого прямо зазначено в наказі ГУ ДФС №79 від 18.03.2016, а саме: між бездіяльністю позивача у вигляді неналежного відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників податків за показниками фінансової звітності за 2015 рік та виявленням за результатами компанії декларування податку на прибуток найбільшої кількості збиткових підприємств та найбільшої суми збитків по Луганській області серед суб'єктів господарювання, що перебувають на обліку в ДПІ м. Лисичанська.
Доводи представника відповідача, що в порушення вимог п.1 листа №438 позивач щовівторка надсилав ГУ ДФС в Луганській області неповну інформацію про вжиті заходи щодо забезпечення декларування, а саме за формою, що містить додаток 1.1 до вказаного листа, не заповнював колонку «вжиті заходи для забезпечення сплати» (а.с.268-271) є незмістовними, оскільки п.1 листа зобов'язував щовівторка надавати інформацію про вжиті заходи щодо забезпечення декларування, а не щодо сплати вказаного податку.
Також необґрунтованими є доводи відповідача, що позивача мало бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання п.121.4 листа №438 - неналежне відпрацювання економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік, оскільки наказ ГУ ДФС про зобов'язання начальника ДПІ притягнути позивача до відповідальності прийнято 18.03.2016, а строк виконання доручення за п.121.4 листа №438 - 30.04.2016.
Таким чином, надана суду відповідачем копія вказаного наказу не містить обґрунтування наявності в діях позивача правопорушення як підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, крім того, не зазначено правових підстав для зобо'язання керівника ДПІ вчинити такі дії стосовно позивача.
Суд вважає слушними доводи позивача щодо того, що ні Податковим Кодексом України, ні Положеннями про відділи ДПІ, які очолював на час спірних правовідносин позивач, не передбачено обов'язку проводити співбесіди з суб'єктами господарювання для встановлення підстав збитковості їх діяльності. А також, в тій частині, що він не мав підстав для вжиття заходів щодо з'ясування причин збитковості діяльності підприємств до граничного терміну подання декларації з податку на прибуток за 2015 рік - до 29.02.2016, оскільки платники податків мали право подати уточнюючі розрахунки.
01.04.2016 відповідно до п.1 наказу в.о. начальника ДПІ у м. Лисичанську ОСОБА_3 № 46 «Про результати роботи ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з початку року, у т.ч. у лютому» оголошено догану начальнику відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 за неналежну організацію роботи по відпрацюванню економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік, не виконання доручень наданих на апаратних нарадах відносно з'ясування причин та здійснення аналізу задекларованих збитків та правомірності їх декларування в ході кампанії декларування (протоколи апаратних нарад ДПІ від 16.02.2016 №7, від 25.02.2016 №9, від 29.02.2016 №10), що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області (а.с.84-94).
Наказ №46 не містить обгрунтування підстав застосування до позивача дисциплінарної відповідальності.
Як пояснила свідок ОСОБА_3 - керівник Лисичанської ДПІ вона приймала наказ про оголошення догани позивачу на реалізацію наказу ГУ ДФС у Луганській області від 18.03.2016 №79, вважаючи себе зобов'язаною в силу вказаного наказу притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача, який не забезпечив своєчасне виконання доручення ГУ ДФС, а саме листа №438 від 15.02.2016 щодо встановлення причин збитковості діяльності 66-ти підприємств, які перебувають в них на обліку. Самостійно вину позивача в скоєнні правопорушення вона не встановлювала, службового розслідування не проводила.
З наведеного вище п.3.1 Положення про відділ адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, що затверджене наказом в.о. начальника ДПІ від 01.03.2016 вбачається, що рішення про призначення на посаду позивача та його звільнення з посади приймає самостійно начальник ДПІ. Отже, й до дисціплінарної відповідальності має він як керівник органу державної влади, в якому працює позивач, притягувати його самостійно. Що кореспондується з вимогами ч.ч.1,2 ст.147-1 КЗпП України, якими не передбачено право вищестоящего органу зобов'язувати керівника підконтрольного органу притягнути до дисциплінарної відповідальності його працівника.
Отже, наказ ГУ ДФС в Луганській області №79 від 18.03.2016 є необґрунтованим та незаконним в частині зобов'язання керівника ДПІ притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача, оскільки орган, що його видав не мав на це повноважень. Сам по собі цей наказ, що прийнятий неповноважним органом, не порушує прав позивача, тому підстав для виходу за межі позовних вимог суд не знаходить. Зазначений наказ є неналежним доказом у справі, тому відсутні підстави для визнання законності прийнятого на його виконання наказу № 46 ДПІ в м. Лисичанську.
Суд зазначає, що відповідач, хоч і є підконтрольним органом ГУ ДФС в Луганській області, однак, як в силу ч.2 ст.19 Конституції України мав діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не виконувати наказ ГУ ДФС в Луганській області в тій частині, що суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач не довів суду обґрунтованості підстав прийнятого ним рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Матеріалами справи навпаки підтверджено, що для виконання доручень, які надані п. 12.1.4 листа ДФС у Луганській області від 15.02.2016 № 438 та дорученнями на виробничих нарадах, по «відпрацюванню економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово - господарської діяльності платників податків» (а.с.77-79) позивачем ОСОБА_1 було підготовлено та направлено на підприємства листи від 11.03.2016 та 20.03.2016 (а.с.27-32) з проханням надання пояснень щодо обставин збиткової діяльності та розкриття аналітичних даних причин отримання збитків. Вказані листи від 11.03.2016 та 20.03.2016 було підготовлено у відповідності до вимог п. 73.3 ст. 73 та ст. 42 ПКУ, тобто підписано керівництвом та зареєстровано у законний спосіб. Отримані від підприємств відповіді на листи з резолюцією виконуючого обов'язки керівника ДПІ у м. Лисичанську направлені ОСОБА_1, як начальнику відділу, на розгляд. На підставі них позивачем складалися та направлялися доповідні записки до відділу аудиту щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання (а.с.295).
Враховуючи викладене, відповідач під час прийняття оспорюваного наказу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, п. 1 наказу ДПІ у м. Лисичанську від 01.04.2016 р. № 46 «Про результати роботи ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з початку 2016 року, у т.ч. у лютому» у частині оголошення догани начальнику відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 є необґрунтованим, неправомірним і таким, що прийнятий без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходить з таких положень чинного законодавства та судової практики.
Відповідно до ч.1ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду в справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина 1 статті 233 КЗпП України передбачає, що в справах про звільнення працівник може звернутися до суду із заявою в місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
В пункті 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" адміністративним судам надані роз'яснення щодо застосування положень частини другої статті 99 КАС України. Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
ОСОБА_4 України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин, не містить спеціальних норм щодо строків звернення до суду з вимогами про оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, до спірних правовідносин мають застосовуватися загальні норми КЗпП України щодо строку звернення до суду - тримісячний строк із дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, що також кореспондується з положеннями частини 2 статті 99 КАС України щодо початку перебігу такого строку.
Матеріали справи містять акт відповідача від 01.04.2016 про відмову позивача від ознайомлення з вказаним наказом (а.с.95). На спростування цих обставин, позивач не надав жодного доказу, отже, суд визнає його належним доказом факту виконання відповідачем свого обов'язку повідомити позивача про прийняте щодо нього рішення. Тому перебіг строку звернення до суду позивача з цим позовом починається з 01.04.2016 (дата складання акту).
З метою захисту своїх прав позивач звернувся з відповідною позовною заявою до Лисичанського міського суду. Ухвалою судді від 22.06.2016 було відкрито провадження в цивільній справі, а ухвалою від 14.07.2016 провадження у справі закрито на підставі ст.205 ч.1 п.1 ЦПК України та роз'яснено, що розгляд справи відноситься до юрисдикції Луганського окружного адміністративного суду.
19.07.2016 позивач подав цей позов до Луганського окружного адміністративного суду, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду.
Як встановлено судом, відповідно до Положень про відділ, керівництво яким здійснював та продовжує здійснювати позивач, він має повну вищу освіту за фахом фінансово-економічного спрямування, юридичної освіти не має, про що повідомляв в судовому засіданні, проти чого не заперечували представники відповідача.
Враховуючи той факт, що позивач протягом встановленого чинним законодавством строку звернувся до судового органу для захисту своїх прав та інтересів, а також, що судовим органом, що прийняв рішення про відкриття провадження в цивільній справі, не була визначена належна підсудність цієї справи на цій стадії процесу, крім того, також факт відсутності в позивача юридичної освіти як спроможності якісно захищати свої права, з метою відновлення довіри до правосуддя, суд, керуючись ст. ст. 100, 102 Кодексу адміністративного судочинства, поновлює позивачу строк звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про скасування наказу про оголошення догани - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ДПІ у м. Лисичанську від 01.04.2016 р. № 46 «Про результати роботи ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з початку 2016 року, у т.ч. у лютому» у частині оголошення догани начальнику відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 за неналежну організацію роботи по відпрацюванню економічної сутності збиткової та безприбуткової фінансово-господарської діяльності платників за 2015 рік, не виконання доручень наданих на апаратних нарадах відносно з'ясування причин та здійснення аналізу задекларованих збитків та правомірності їх декларування в ході кампанії декларування (протоколи апаратних нарад ДПІ від 16.02.2016 № 7, від 25.02.2016 № 9, від 29.02.2016 № 10), що призвело до найбільшої кількості та сум збитків по Луганській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ід.код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області ( код ЄДРПОУ 39890557) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 грн 20 коп ( п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 06 грудня 2016 року.
Суддя ОСОБА_5