Справа № 638/16994/16-к
Провадження № 1-кс/638/3353/16
23 грудня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
за участю підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016220370002193, внесеному до ЄРДР 21.07.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, про зміну запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, займав посаду старшого оперуповноваженого Купянського РВ УСБУ в Харківській області, має відомчу відзнаку, являється учасником бойових дій, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання мешкав за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ,
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 .
Перший заступник військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Доводи клопотань обґрунтовано тим, що військовою прокуратурою Харківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220370002193 від 21 липня 2016 року за підозрою старшого оперуповноваженого Управління Служби безпеки України в Харківській області підполковника ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України.
26 липня 2016 року в найманій квартирі в м. Києві за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень затриманий ОСОБА_9 , якому 27 липня 2016 року слідчим СВ Куп'янського ВП ГУ НП в Харківській області вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою від 28 липня 2016 року слідчим суддею Куп'янського районного суду Харківської області відносно ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів- до 03:00 години 24 вересня 2016 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області залишено без змін ухвалу Куп'янського районного суду Харківської області.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2016 року було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25.12.2016 року.
При цьому, сторона захисту зазначає, що відповідно до ч.1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97 ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків та відповідно до процедури, встановленої законом. П. 3 ст. 5 Конвенції кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
26.07.2016 року ОСОБА_7 було затримано без ухвали слідчого судді. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15.08.2016 року, в порядку ст.206 КПК України, було доручено прокуратурі Харківської області провести дослідження фактів щодо затримання ОСОБА_7 без ухвали слідчого судді, неповідомлення йому підстав затримання, а також затримання ОСОБА_7 не уповноваженим на це органом.
Крім того, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.08.2016 року було скасовано ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30.07.2016 року про відсторонення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади старшого оперуповноваженого Управління Служби безпеки України. Отже, ОСОБА_7 необхідно приступити до виконання своїх службових обов'язків.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під партою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Таким чином, обґрунтування доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, України у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Сторона захисту зазначає про відсутність ризиків, адже ОСОБА_7 не має будь-якого наміру переховуватися від суду, має власне житло у місті Харків за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно та є раніше не судимим, має статус учасника бойових дій як особа, що безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, має відомчу заохочувальну відзнаку “За доблесть”, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені.
Прокурор в судовому засіданні не підтримав доводи свого клопотання, просив залишити його без розгляду, не заперечував проти задоволення клопотання захисника. Просив прийняти суд до уваги той факт, що строки досудового слідства постановою заступника військового прокурора сил антитерористичної операції від 22.12.2016 року продовжено до 6 місяців, тому при заміні запобіжного заходу встановити строк його дії до 27.01.2017 року.
Захисники ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали клопотання про заміну запобіжного заходу та не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про залишення без розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підзахисного.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника ОСОБА_3 та заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Підтримав доводи сторони захисту та пояснив, що не має наміру переховуватися від органу досудового слідства або суду, не має можливості ніяким чином впливати на хід досудового слідства. Всі учасники допитані, речові докази вилучено, має власне житло, має позитивну характеристику, раніше не судимий, ніколи не допускав порушення законодавства.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
Під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується).
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, які на нього покладені, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, слідчим суддею, відповідно до даних ухвали від 28.07.2016 року, було встановлено обґрунтованість повідомленої підозри та наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 23.09.2016 року було задоволено клопотання та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 на 30 (тридцять) днів, який рахується , починаючи з 03:00 години 24 вересня 2016 року, тобто до 03:00 години, 23 жовтня 2016 року.
Ухвалою слідчого судді від 21.10.2016 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій особі до 27.10.2016 року, тобто до дня закінчення строків досудового розслідування.
Постановою військового прокурора від 26.10.2016 року продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 27.12.2016 року.
На час розгляду даних клопотань, доводи прокурора, що раніше встановлені ризики продовжують існувати, у ході судового засідання свого підтвердження не знайшли.
Під час минулого судового засідання щодо питання продовження запобіжного заходу судом встановлено, що один з ризиків перестав існувати, а саме: підозрювана особа не має можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення у цій частині ухвалу слідчого судді не оскаржувала.
Крім того, на теперішній час суд також вважає необґрунтованим наявність ще одного ризику - можливість підозрюваної особи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи, що суд кожного разу при вирішенні питання щодо запобіжних заходів повинен перевіряти наявність обґрунтованої підозри, дані про особу підозрюваного, який має власне житло у місті Харків за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно та є раніше не судимим, має статус учасника бойових дій як особа, що безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, має відомчу заохочувальну відзнаку “За доблесть”. Вказане свідчить про можливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту, тому клопотання про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Такими чином, стороною обвинувачення не надано належних доказів того, що існуючі на час обрання запобіжного заходу ризики є актуальними або з'явилися нові. Доказів протилежного стороною обвинувачення не надано.
Суд дійшов висновку про доцільність зміни раніше обраного запобіжного заходу на частковий домашній арешт та залишенні без розгляду клопотання прокурора.
При цьому суд враховує наявність малолітньої дитини, а також необхідність виконання покладених службових обов'язків, а тому вважає можливим обмежитись встановленням домашнього арешту у нічний час із 22:00 години до 06:00 години без застосування електронного засобу контролю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.. 131, 132, 176-178, 184, 194, 199 КПК України, суд, -
ухвалив
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: заборонити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло - квартиру АДРЕСА_4 в період доби з 20-00 год. до 06-00 год., в межах строку досудового розслідування, на строк до 27.01.2017 року.
Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у разі необхідності для проведення відповідних процесуальних дій, після завчасного повідомлення про такі.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою залишити без задоволення.
Роз*яснити ОСОБА_7 положення ч.5 ст.181 КПК України
Строк дії ухвали до 27 січня 2017 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та підлягає врученню підозрюваному.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав:
"____" _____________ 2016 р. ___ год.____ хв. _______________( ОСОБА_7 )