ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
20 грудня 2016 року Справа № 913/1271/16
Провадження №3/913/1271/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,
до Лисичанське учбово-виробниче підприємство Луганського учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих, м. Лисичанськ Луганської області,
про стягнення 11 295 грн. 17 коп.
суддя Секірський А.В.
секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 134 від 19.07.2016;
від відповідача - представник не прибув,
Суть спору: ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - Позивач) заявлено вимогу про стягнення з Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих (далі - Відповідач) заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 7 495,57 грн., 3% річних - 371,73 грн., інфляційні витрати - 2 833,48 грн. та пеня - 594,39 грн. за договором від 16.03.2011 №34 про постачання електричної енергії.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснивши, що заборгованість відповідачем на теперішній час не сплачена.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Між сторонами у справі був укладений договір №34 від 16.03.2011 на постачання електричної енергії (а.с.16-25).
19.01.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 16.03.2011 №34 якою викладено додаток «Порядок розрахунків» у новій редакції (а.с. 26).
Відповідно до пункту 1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 0,2 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами договору Постачальник зобов'язаний постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених Додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам», згідно з визначеними додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» категорією струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання схем електропостачання; якісні характеристики якого відповідають параметрам, визначеним ГОСТ 13109-97(п.п.2.2.2. договору).
За умовами договору Споживач зобов'язаний для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно до 01-го числа, згідно з Додатком “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, знімати покази розрахункових засобів обліку, підтверджувати покази розрахункових засобів обліку Споживача, встановлених на об'єктах Постачальника, оформляти результати відповідно до Додатку “Форма “Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”, та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором (пункт 2.3.3 договору).
Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком “Порядок розрахунків”.
Пунктом 8 Додатку до договору “Порядок розрахунків” передбачено, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 05 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (а.с.28).
На виконання умов договору відповідачем було складено, підписано та надано позивачу звіти про використану активну електричну енергію (а.с.30, 33, 36, 39, 42, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95).
Крім того, між сторонами складено та підписано акти прийняття-передавання товарної продукції починаючи з січня 2014 року (а.с. 29, 32, 35, 38, 41, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94).
За результатами надання обумовлених договором послуг за січень 2014 року - листопад 2015 року позивачем відповідачеві направлялися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію (а.с. 31, 34, 37, 40, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96).
Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі.
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за спожиту в період січень 2014 року - листопад 2015 року активну електроенергію в сумі 7 495,57 грн., що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.
На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення оплати активної електроенергії спожитої за період травень 2015 - листопад 2015 року у сумі 594,39 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи (а.с. 15).
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 05.02.2014 по 31.10.2015 у сумі 371,73 грн. та інфляційні витрати за період з березня 2014 року по вересень 2016 року у сумі 2 833,48 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи (а.с. 11-14).
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли з договору №34 від 16.03.2011 про постачання електричної енергії, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Обсяги спожитої електроенергії за період січень 2014 року - листопад 2015 року (включно) позивач підтверджує відповідними звітами споживача про використану електроенергію та рахунками.
Таким чином, заборгованість відповідача за активну електроенергію за період січень 2014 року - листопад 2015 року в сумі 7 495,57 грн. підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 371,73 грн. та інфляційні витрати у сумі 2 833,48 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.
Пунктом 4.4.1. договору сторони передбачили відповідальність - у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За порушення строків оплати за спожиту активну електроенергію відповідачу нарахована пеня за період з 16.11.2015 по 26.05.2016 року в розмірі 594,39 грн.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75 статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих, 93105, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, б.183, код 20160438, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, кв. Гайового, буд. 35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260323269060 в філії ЛОУ ПАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 304665, код 31443937, борг за активну електроенергію за договором №34 від 16.03.2011 у сумі 7 495 грн. 57 коп. видати наказ;
- на поточний рахунок № 26006304703374 у ФЛОУ АТ „Ощадбанк”, у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937, заборгованість за 3% річних у сумі 371 грн. 73 коп., інфляційні витрати у сумі 2 833 грн. 48 коп., пеню за порушення строку розрахунку у сумі 594 грн. 39 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., видати наказ.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2016
Суддя А.В. Секірський