Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"15" грудня 2016 р. Справа № 911/3193/16
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»
до Бучанської міської ради Київської області
про стягнення 14 580,42 грн
За участю представників:
від позивача Конєва Л.Л. (дов. №163 від 31.05.2016);
від відповідача Кашперський Р.В. (дов. №04-09/1058 від 11.10.2016).
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулося з позовом до Бучанської міської ради Київської області (далі - відповідач) про стягнення 14 580,42 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем правил користування електричною енергією.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2016 порушено провадження у справі №911/3193/16 та призначено її до розгляду на 10.11.2016.
10.11.2016 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника відповідача надійшов відзив б/н від 10.11.2016 (вх. №23243/16).
У судове засідання 10.11.2016 представники сторін по справі з'явились.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2016 подав супровідний лист б/н від 10.11.2016 (вх. №23289/16) з документами для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.11.2016 суд оголосив перерву до 24.11.2016.
24.11.2016 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 24.11.2016 (вх. №24351/16).
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/3193/16 н а15 днів, зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення чи оскаржувалось відповідачем у судовому порядку рішення засідання комісії по розгляду акту №К032070 від 25.05.2016, оформлене протоколом №13 від 28.07.2016; письмові пояснення та докази щодо того, в кого на балансі перебуває фонтан; зобов'язати сторін по справі надати письмові пояснення щодо наявності договору про здійснення вуличного освітлення та надати відповідний договір на підтвердження; розгляд справи відкладено на 15.12.2016.
15.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення до відзиву (вх. №26034/16).
В судовому засіданні 15.12.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
25.05.2016 уповноваженим представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією Бучанською міською радою Київської області, а саме: Порушення п. 6.40 та п. 7.6 ПКЕЕ самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (енергопередавальної організації) без засобу обліку електроенергії та договору про постачання електричної енергії, а саме споживач самовільно в РУ-0,4 кВ ЗТП-59 виконав без облікове приєднання проводів для забезпечення живлення електродвигуна водяного насосу фонтану за адресою Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків біля міської лікарні та міської ради, у зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача у присутності заступника міського голови Бучанської міської ради Смолькіна О.П. складено акт про порушення №К 032070 від 25.05.2016.
28.07.2016 відбулось засідання комісії по розгляду Акту про порушення №К 032070 від 25.05.2016, що супроводжувалось веденням протоколу №13, на якому було встановлено, що споживачем Бучанською міською радою було порушено ПКЕЕ за адресою: м. Буча, вул. Енергетиків та прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою № 562 від 04.05.2006.
Вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ згідно рішення комісії становить 14 580,42 грн.
Як зазначає позивач, відповідачем розмір вартості не облікованої електричної енергії не сплачено, у зв'язку з чим ПАТ "Київобленерго" і звернулось до суду з даним позовом.
Предметом позову є вимога про стягнення 14 580,42 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі, ПКЕЕ), договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" визначено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.
Пунктом 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Відповідно до пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.
Згідно пункту 7.6. ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
В розумінні пункту 1.2. ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Водночас, зі змісту інших положень ПКЕЕ, зокрема підпункту 1 пункту 10.2., вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).
При цьому, за приписами пункту 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Так, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина 2 статті 217 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Отже, з сукупного аналізу змісту вищевказаних норм вбачається, що для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є факт порушення ПКЕЕ з боку особи, яка вчинила правопорушення. Якщо ж таку особу встановити неможливо, то відповідає власник майна, або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.
У відповідності до статті 29 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" власники об'єктів благоустрою забезпечують освітлення цих об'єктів відповідно до вимог державних стандартів, норм і правил. Забезпечення утримання, належного функціонування та збереження освітлювальних приладів на території об'єктів благоустрою, впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання здійснюються балансоутримувачами цих об'єктів благоустрою.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Бучанська міська рада Київської області є власником або балансоутримувачем об'єктів благоустрою, а саме фонтану по вул. Енергетиків у м. Буча.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження відомостей, викладених у складеному позивачем Акті про порушення ПКЕЕ №К032070 від 25.05.2016, а саме, що відповідач є споживачем електроенергії на об'єкті - фонтан по вул. Енергетиків та/або саме він здійснив самовільне підключення до електричних мереж позивача.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, зазначений акт про порушення ПКЕЕ №К032070 від 25.05.2016 та складений на його підставі Протокол №013 від 28.07.2016 підлягає оцінці судом наряду з іншими доказами з урахуванням всіх обставин справи у їх сукупності.
Таким чином, позивачем всупереч приписам статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду належними засобами доказування, що саме відповідач здійснив самовільне підключення фонтану по вул. Енергетиків у м. Буча та є споживачем електроенергії, як і не встановлено суб'єкта, якому належить зазначений фонтан.
Відтак, позивачем не доведено, що відповідач є особою, на яку в силу положень чинного законодавства покладено обов'язок з відшкодування позивачу вартості бездоговірного споживання електроенергії згідно Акту про порушення ПКЕЕ №К032070 від 25.05.2016, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Київобленерго".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Київобленерго» про стягнення 14 580,42 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову - відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено: 20.12.2016.
Суддя В.М. Антонова