ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12 грудня 2016 року Справа № 913/1329/16
Провадження №19/913/1329/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства “Сватове - Тепло”, м. Сватове Луганської області
про стягнення 185519 грн. 28 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - помічник судді Воронько В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - Пузик - ОСОБА_1, представник за довіреністю №55 від 18.04.2016.
Позивач, Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства “Сватове - Тепло” про стягнення пені у сумі 125502 грн. 29 коп., 3 % річних у сумі 6794 грн. 85 коп., інфляційних втрат у сумі 53222 грн. 14 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 12.12.2016.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі. Крім того, в судовому засіданні подав відзив №231 від 09.12.2016 на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово - комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» встановлено мораторій на час, визначений ст.1 Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово - комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Водночас, відповідач здійснює свою господарську діяльність у м. Сватове Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 12.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд -
24.11.2014 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець, позивач) та Комунальним підприємством “Сватове - Тепло” (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №2023/15-БО-20, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 755,0 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях кварталів:
МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг
Січень145,0Квітень50,0Липень20,0Жовтень35,0
Лютий120,0Травень20,0Серпень20,0Листопад76,0
Березень109,0Червень20,0Вересень20,0грудень120,0
І кв.374,0ІІ кв.90,0ІІІ кв.60,0IV231,0
Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п.3.1 договору).
В п.3.3 договору сторони передбачили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець це не надає або несвоєчасно надає продавцю акти приймання - передачі природного газу, обсяги фактичного використання газу встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в п.5.2. У разі, якщо при складенні/підписанні акту приймання-передачі природного газу у сторін виникають розбіжності щодо вартості газу, переданого за договором, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в п.5.2 (п.3.4 договору, з урахуванням додаткової угоди №10 від 22.10.2015).
Відповідно до п.5.2 договору (з урахуванням додаткової угоди №12 від 25.11.2015 до договору) ціна за 1000 куб.м газу з 01.12.2015 становить 6474 грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689 грн. 10 коп., крім того ПДВ - 826 грн. 92 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 7292 грн. 58 коп., крім того ПДВ - 20%, а всього з ПДВ - 8751 грн. 10 коп.
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п.5.5. договору).
Оплата за газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами відповідно до цін і на умовах, зазначених в пункті 5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №10 від 22.10.2015).
В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної суми заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3. договору).
Згідно з п.11 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання вказаних умов договору та додаткових угод до нього позивач передав, а відповідач протягом січня-квітня 2015 року та жовтня - грудня 2015 року прийняв природний газ на суму 3938170 грн. 69 коп., який останній оплатив несвоєчасно, що і стало підставою звернення позивачем до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.02.2015 по 28.01.2016 в сумі 125502 грн. 29 коп. суд зазначає наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми “Законодавство”:
Місяць надання послугСума заборгованості, грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грн.
Січень 2015510762,34138148,80 16.02.201515.02.2015 1545,75
372613,54301303,58 02.03.201516.02.2015- 01.03.2015145573,89
71309,9671309,96 12.03.201502.03.2015- 11.03.2015101090,15
Лютий 2015512943,70267770,19 16.03.201515.03.20151843,20
245173,5164958,46 20.03.201516.03.2015- 19.03.201541612,10
180215,05172459,66 26.03.201520.03.2015- 25.03.201561777,46
7755,397755,39 27.03.201526.03.2015112,75
Березень 2015597666,8528571,72 22.04.201515.04.2015- 21.04.201576877,26
569095,134724,79 12.05.201522.04.2015- 11.05.20152018709,98
564370,34159965,09 14.05.201512.05.2015- 13.05.201521855,46
404405,25247518,85 21.05.201514.05.2015- 20.05.201574653,43
156886,4012992,84 26.05.201521.05.2015- 25.05.201551289,48
143893,56522.90 28.05.201526.05.2015- 27.05.20152473,07
143370,66103774,28 15.06.201528.05.2015- 14.06.2015184242,20
39596,3833226,38 24.06.201515.06.2015- 23.06.20159585,81
6370,006370,00 15.10.201524.06.2015- 14.10.20151131098,08
Квітень 2015274115,66274115,66 15.10.201515.05.2015- 14.10.201515365277,08
Жовтень 2015195436,15100000,00 16.11.201515.11.20151235,59
95436,1595436,15 25.11.201516.11.2015- 24.11.201591035,42
Листопад 2015370228,05270228,05 18.12.201515.12.2015- 17.12.201531338,91
10000,00100000,00 29.12.201518.12.2015- 28.12.2015111326,03
Грудень 2015300000,00300000,0015.01.2016- 28.01.2016145049,15
Всього: 125502,28
З огляду на викладене, обґрунтованою є пеня за період з 15.02.2015 по 28.01.2016 в сумі 125502 грн. 28 коп.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
13.01.2015 було прийнято Закон України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” №85-VIІІ (далі - Закон №85-VIІІ), який був опублікований в газеті “Голос України” 06.02.2015 №21 та набрав чинності з 07.02.2015.
Відповідно до ст.1 Закону №85-VIІІ метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.
Частиною 2 ст.2 Закону №85-VIІІ встановлено мораторій на час, визначений у ст.1 цього Закону (до 31.12.2015), на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами-виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 №1875-ІV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Абзацом 5 ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності відповідача є Код КВЕД 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний).
Відповідно до п.1.2 договору №2023/15-БО-20 купівлі-продажу природного газу від 24.11.2014 газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Господарський суд вважає, що в силу викладених обставин та приписів діючого законодавства Комунальне підприємство «Сватове - Тепло» є виробником житлово-комунальних послуг, місцем знаходженням та діяльності якого є м. Сватове Луганської області.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VIІ від 02.09.2014 (далі - Закон №1669-VIІ) моментом початку Антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014. Цей Указ набрав чинності 14.04.2014.
Статтею 2 Закону №1669-VIІ передбачено, що населені пункти, де проводилася антитерористична операція, визначаються у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.
Розпорядженням №1275-р від 02.12.2015 Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua місцезнаходженням відповідача є м. Сватове Луганської області і воно включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що на правовідносини сторін щодо заборгованості за спожитий природний газ розповсюджується дія Закону №85-VIІІ, а відтак і мораторій на нарахування та стягнення пені, нарахованої за несвоєчасні розрахунки за спожитий природний газ. У відповідності до ч.2 ст.2 Закону №85-VIІІ вказаний мораторій встановлений до 31.12.2015, а отже до цієї дати стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси прямо заборонено законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 120453 грн. 13 коп., нарахованої позивачем за період прострочення з 15.02.2015 по 28.12.2015. Вимога позивача в частині стягнення пені за період з 15.01.2016 по 28.01.2016 в сумі 5049 грн. 18 коп. - підлягає задоволенню.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.02.2015 по 28.01.2016 в сумі 6794 грн. 85 коп. та інфляційних втрат за період березень 2015, травень - вересень 2015 року в сумі 53222 грн. 14 коп. господарський суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Підпунктом 1.9 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми “Законодавство”, в межах заявленого позивачем періоду:
Місяць надання послугСума заборгованості, грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн.
Січень 2015510762,34138148,80 16.02.201515.02.2015 141,98
372613,54301303,58 02.03.201516.02.2015- 01.03.201514428,76
71309,9671309,96 12.03.201502.03.2015- 11.03.20151058,61
Лютий 2015512943,70267770,19 16.03.201515.03.2015142,16
245173,5164958,46 20.03.201516.03.2015- 19.03.2015480,60
180215,05172459,66 26.03.201520.03.2015- 25.03.2015688,87
7755,397755,39 27.03.201526.03.201510,64
Березень 2015597666,8528571,72 22.04.201515.04.2015- 21.04.20157343,86
569095,134724,79 12.05.201522.04.2015- 11.05.201520935,50
564370,34159965,09 14.05.201512.05.2015- 13.05.2015292,77
404405,25247518,85 21.05.201514.05.2015- 20.05.20157232,67
156886,4012992,84 26.05.201521.05.2015- 25.05.2015564,47
143893,56522.90 28.05.201526.05.2015- 27.05.2015223,65
143370,66103774,28 15.06.201528.05.2015- 14.06.201518212,11
39596,3833226,38 24.06.201515.06.2015- 23.06.2015929,29
6370,006370,00 15.10.201524.06.2015- 14.10.201511359,16
Квітень 2015274115,66274115,66 15.10.201515.05.2015- 14.10.20151533447,10
Жовтень 2015195436,15100000,00 16.11.201515.11.2015116,06
95436,1595436,15 25.11.201516.11.2015- 24.11.2015970,60
Листопад 2015370228,05270228,05 18.12.201515.12.2015- 17.12.2015391,29
10000,00100000,00 29.12.201518.12.2015- 28.12.20151190,41
Грудень 2015300000,00300000,0015.01.2016- 28.01.201614344,26
Всього: 6794,82
Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 15.02.2015 по 28.01.2016 в сумі 6794 грн. 82 коп.
Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур'єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір інфляційних втрат за заявлений період.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “Законодавство”:
Місяць надання послугВартість спожитого об'єму природного газу, грн.Сума заборгованості, грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування інфляціїСума інфляції, грн.
Березень 2015814061,36597666,8528571,72 22.04.2015--
569095,134724,79 12.05.2015--
564370,34159965,09 14.05.2015--
156886,4012992,84 26.05.2015--
143893,56522,90 28.05.2015--
143370,66103774,28 15.06.2015травень 20153154,15
39596,3833226,38 24.06.2015--
6370,006370,00 15.10.2015червень 2015 - вересень 201555,33
Всього: 3209,48
Відповідно до п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період травень - вересень 2015 року в сумі 3209 грн. 48 коп.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Сватове - Тепло” задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства “Сватове - Тепло”, вул. Садова, б. 91, м. Сватове, Луганська область, ідентифікаційний код 35130308, на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, б.6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720, пені у сумі 5049 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 6794 грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 3209 грн. 48 коп., судовий збір у сумі 225 грн. 80 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.12.2016.
Суддя Т.В. Косенко