Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" листопада 2016 р.Справа № 922/3819/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (Харківська обл., м. Дергачі)
про розірвання договору,
за участю представників:
позивача - гол. фахівця відділу правового супроводження спільної та корпоративної діяльності управління правової та договірної роботи юридичного департаменту товариства ОСОБА_1 (довіреність №2-308д від 29.12.2015 р.),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 30.11.2016 р.),
Позивач просить розірвати договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 р., який укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" разом з додатковими угодами до нього. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем істотно порушуються умови договору, оскільки вчиняються протиправні дії та допускається протиправна бездіяльність, внаслідок яких спільній діяльності та позивачу завдається шкода, що є підставою для розірвання договору.
21.11.2016 р. розгляд справи був відкладений на 30.11.2016 р. о 14:00 год.
Позивач не надав витребувані судом документи.
Представник відповідача заявив усне клопотання про призначення товарознавчої судової експертизи.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, як необґрунтоване.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.
Генеральна прокуратура України надала повідомлення №06/1-40411-15 від 17.11.2016 р. про вступ у справу (за вх.№40910 від 30.11.2016 р.), в якому заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України просить залучити Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру до справи для вжиття заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, якою на цей час не вжито достатніх та необхідних для належного захисту інтересів держави процесуальних дій. В обґрунтування підстав вступу у справу прокурор посилається на не сплату відповідачем рентної плати за користування надрами, що завдає шкоди економічним інтересам Держави.
Однією з визначених статтею 121 Конституції України функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву.
14 жовтня 2014 р. із прийняттям нового Закону України “Про прокуратуру”, який набрав чинності 15 липня 2015 р., представництво інтересів громадянина та держави в суді набуває нової форми реалізації.
Однак, стаття 25 Закону України “Про прокуратуру” не передбачає підстав для здійснення такого представництва.
Відповідно до статті 23 вказаного Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави.
Проте, прокурор здійснює таке представництво не у всіх випадках. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Підставами представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються в відносинах між ними або з державою.
Інтереси держави, закріплені у нормах відповідних законів та підзаконних нормативних актів, а тому при обґрунтуванні державного інтересу необхідно посилатися на відповідну норму закону, визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
ПАТ “Укргазвидобування” не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні №18-рп/2004 від 1 грудня 2004 р., поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смислового зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлене загальним змістом об'єктивного і прямо неопосередкованого в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим принципам.
Предметом спору є договір №1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004 р., а предметом позову - розірвання договору.
Посилання прокурора в обґрунтування підстав вступу у справу на не сплату відповідачем рентної плати за користування надрами є недоречним, оскільки це не є предметом спору та позову по даній справі.
У даному випадку представництва прокуратурою Держави, в особі Кабінету Міністрів України, інтерес держави як такий відсутній, оскільки в результаті задоволення позову держава не отримує ніякого конкретного матеріального або нематеріального блага.
Отже, прокурором подано повідомлення про вступ у справу для захисту інтересів ПАТ “Укргазвидобування”, а не Держави.
До того ж, Кабінет Міністрів України не є стороною у справі.
НАК "Нафтогаз" є окремою юридичною особою і її прибутки не залежать від прибутків інших юридичних осіб, а тим більш ніяк не впливають на інтереси та права кінцевого бенефіціару - Кабінет Міністрів України.
Таким чином, прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави, в зв'язку з чим повідомлення про вступ у справу підлягає поверненню Генеральній прокуратурі України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.
Керуючись статтями 29, 77, 81-1, 86 ГПК України,
1. Відхилити усне клопотання представника відповідача про про призначення товарознавчої судової експертизи.
2. Повернути Генеральній прокуратурі України повідомлення №06/1-40411-15 від 17.11.2016 р. про вступ у справу (за вх.№40910 від 30.11.2016 р.).
3. Розгляд справи відкласти на "07" грудня 2016 р. о 12:15 год.
4. Зобов'язати сторони, за три дні до судового засідання, надати через канцелярію господарського суду наступні документи:
позивача - копії всіх додаткових угод та додатків до договору; копію рішення господарського суду про розірвання додаткової угоди №2 до договору; витяг державного реєстратора з ЄДР станом на час розгляду справи на відповідача;
відповідача - відзив на позов; докази в обґрунтування заперечень, якщо такі є; витяг державного реєстратора з ЄДР станом на час розгляду справи.
5. Попередити сторін про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом.
Суддя ОСОБА_3