Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"12" грудня 2016 р. Справа № 911/3690/15
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група”
до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд”
про стягнення 33 204, 17 грн.
за участю представників:
позивач - не з'явився;
відповідач - не з'явився.
До господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Українська страхова група” (позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд” (відповідач) про стягнення 33 204, 17 грн. страхового відшкодування.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4746653, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 було порушено провадження у справі № 911/3690/15 та призначено до розгляду на 19.10.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2015, за клопотанням відповідача, було призначено судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу SKODA Fabia д.р.н. АІ 7150ЕЕ, з урахуванням зносу, відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Враховуючи тривалий термін зупинення провадження у справі № 911/3690/15 та відсутність в матеріалах справи відомостей стосовно обставин, що зумовили зупинення, суд вирішив за власною ініціативою поновити провадження та на підставі ухвали від 29.11.2016 розгляд справи призначено на 12.12.2016.
Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання 12.12.2016 року.
В свою чергу, позивач на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами, у зв'язку з неможливістю повноважного представника бути присутнім на вказаному судовому засіданні.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання 12.12.2016р., про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення до суду не надсилав. Однак, в матеріалах справи міститься заява відповідача від 25.11.2015, подана з урахуванням ст.22 ГПК України, про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Враховуючи, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на подане клопотання позивача, яке судом задоволено, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників сторін.
Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Частиною 1 статті 85 ГПК України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
12.12.2016 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд,-
встановив:
26.09.2014 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач) та ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-00057/00025, предметом якого є страхування транспортного засобу SKODA Fabia д.р.н. АІ 7150ЕЕ.
28 лютого 2015 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу SKODA Fabia д.р.н. АІ 7150ЕЕ під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Land Rover, державний номер НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Скайд» за полісом обов'язкового страхування ЦПВВНТЗ № АІ/4746653.
Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Київ від 03.10.2015 року, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм - ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, яку було притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП.
2 березня 2015 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав при цьому усі необхідні документи.
13 березня 2015 року позивачем на підставі рахунку № 101515 від 12.03.2015р. було складено страховий акт № ДККА-43098 і розрахунок страхового відшкодування до нього.
Позивач на підставі вищевказаних документів здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 33204,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5096 від 13.03.2015р.
Отже, позивач відшкодував за договором добровільного страхування № 28-0101-00057/00025, шкоду завдану транспортним засобом Land Rover, державний номер НОМЕР_2.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З метою досудового врегулювання спору, 21 травня 2015 року на адресу відповідача була направлена заява № 11/11716 щодо виплати в добровільному порядку страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33204,17 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності з ч. 4 ст. 9 Закону України “Про страхування” розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з приписами статей 22, 36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України “Про страхування”, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин, оскільки позивач, на виконання умов договору, здійснив виплату страхового відшкодування до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги.
Страховик, виплативши страхове відшкодування, набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника за вирахуванням франшизи (постанова ВСУ від 15.04.2015 року у справі №910/7163/14).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про страхування”, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих, а страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до витягу з електронної бази МТСБУ, розмір франшизи по полісу № АІ/47466533 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 0 (нуль) грн.
Таким чином, ПАТ "Страхова компанія "Скайд" є зобов'язаною у відповідності до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувати завдані винуватцем ДТП матеріальні збитки, які складають 33 204,17 грн.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач до суду не з'явився, доказів оплати страхового відшкодування не надав, однак проти вказаної суми не заперечував, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява про визнання позовних вимог в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 33 204,17 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд” (07353, Київська обл., Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дніпровська, буд. 4-А, офіс 3, код ЄДРПОУ 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) - 33 204 (тридцять три тисячі двісті чотири) грн. 17 коп. страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення: 20.12.2016р.
Суддя О.В. Щоткін