ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.12.2016Справа №910/18185/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК"
до Приватного підприємства "ПОЧАЙНА"
про стягнення боргу 1 662 673,57 грн.
та
за зустрічним позовом Приватного підприємства "ПОЧАЙНА"
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземною інвестицією "Соломія"
про визнання недійсним наказу, визнання зобов'язань припиненими
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін за первісним позовом:
від позивача - Костюченко А.Ю. за довіреністю;
від відповідача - Киселевич Ю.А. за довіреністю;
Представники сторін за зустрічним позовом:
від позивача - Киселевич Ю.А. за довіреністю;
від відповідача - Костюченко А.Ю. за довіреністю;
від третьої особи не з'явився.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ПОЧАЙНА" про стягнення заборгованості в розмірі 1 662 673,57 грн. за договором №19-12-15 від 22.06.2015 про овердрафтне кредитування.
24.10.2016 від Приватного підприємства "ПОЧАЙНА" до канцелярії Господарського суду міста Києва була подана зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд:
- визнати недійсним наказ Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Хрещатик" в особі органу управління - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк Хрещатик" Костенко І.І. №194/4 від 03.06.2016 p., про поновлення в бухгалтерському обліку операцій за договорами, визнаними нікчемними;
- визнати припиненим зобов'язання Приватного підприємства "Почайна" за договором про овердрафтне користування №19-12-15 від 22.06.2015 року та додатковим договором №1 від 18.12.2015 року, укладених між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" та Приватним підприємством "Почайна";
- визнати припиненими зобов'язання Приватного підприємства "Почайна" за договором застави товарів в обороті №19-12-15/01 від 22.06.2015 року з незнижувальним залишком на суму 5 019 369,81 грн. та додатковим договором №1 від 18.12.2015 року до договору застави товарів в обороті №19-12-15/01 від 22.06.2015 року з незнижувальним залишком на суму 5 174 545,00 грн., укладених між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Приватним підприємством "Почайна";
- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" надати повідомлення про погашення кредиту за договором про овердрафтне користування №19-12-15 від 22.06.2015 року та додатковим договором №1 від 18.12.2015 року.
Ухвалою суду від 27.10.2016, відповідно до ст. 60 ГПК України прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю спільне укарїнсько-англійське підприємство з іноземною інвестицією "Соломія".
Відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом вказав, що приймаючи рішення про визнання нікчемним правочину з переказу коштів з рахунку ТОВ СП «Соломія» на рахунок ГІП «Почайна» Уповноважена особа діяла від імені Фонду, а не як керівник ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК». Отже, рішення Уповноваженої особи про нікчемність правочину є рішенням суб'єкта владних повноважень. Тому аргументи Позивача про невідповідність вимогам чинного законодавства Наказу Уповноваженої особи, повідомлення Уповноваженої особи про нікчемність правочину, протоколу засідання комісії з перевірки правочину тощо не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки відповідно до ч.2. ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єктів владних повноважень оскаржуються у порядку адміністративного судочинства.
Також у відзиві на зустрічний позов зазначив, що договір про надання фінансової допомоги, укладений між ТОВ СП «Соломія» та ПП «Почайна» та розрахунки за ним фактично були спрямовані на гарантоване отримання грошових коштів ТОВ СП «Соломія», які були на поточному рахунку у ПАТ "КБ "Хрещатик", усупереч черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за рахунок заміни кредитора з ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» на ПП «Почайна». Окрім того 07.07.2016 ТОВ СП "Соломія" подало кредиторську вимогу до ПАТ "КБ "Хрещатик" на суму 1 330 319,01 гривень, що знаходяться на рахунку ТОВ СП "Соломія" № 2909100012533. Саме цю суму ТОВ СП "Соломія" надало як фінансову допомогу ПП "Почайна", і яка була повернена на транзитний рахунок ТОВ СП "Соломія" внаслідок застосування наслідків нікчемності правочину.
Отже, в той час як Позивач вважає погашеними свої зобов'язання у сумі 1 330 319,01 гривень за договором про овердрафтне кредитування за рахунок фінансової допомоги від ТОВ СП "Соломія", ТОВ СП "Соломія" заявляє свої вимоги на виплату даних коштів у порядку черговості, визначеному ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, відповідач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ СП "Соломія" визнало нікчемність трансакції з погашення кредитної заборгованості ПП "Почайна" за рахунок коштів фінансової допомоги.
В подальшому 08.11.2016 відповідачем за зустрічним позовом подано клопотання про припинення провадження за зустрічним позовом, яке мотивовано тим, що рішення Уповноваженої особи про нікчемність правочину фактично є рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що спори про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень відповідно до ст. 162 КАС України не підсудні господарським судам, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, просив суд припинити провадження у справі за зустрічним позовом про визнання недійсним наказу, визнання зобов'язання припиненим.
Позивачем за зустрічним позовом подані заперечення проти клопотання про припинення провадження за зустрічним позовом зазначивши, про те, що спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. В свою чергу, ПП «Почайна» заперечуючи проти припинення провадження посилається на ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на Закон України «Про банки і банківську діяльність», який в тому числі регулює порядок ліквідації банку.
Суд, розглянувши клопотання відповідача за зустрічним позовом про припинення провадження у справі, дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Нормами ст. 37 вищевказаного Закону розділяються повноваження уповноваженої особи, які вона здійснює від імені Фонду гарантування вкладів, і які вона здійснює від імені банку як його керівник.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
При цьому, повноваження уповноваженої особи від імені банку передбачено ч. 3 ст. 37 Закону, як то призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку тощо.
Отже, приймаючи рішення про визнання нікчемним правочину з переказу коштів з рахунку ТОВ СП «Соломія» на рахунок ПП «Почайна» Уповноважена особа діяла від імені Фонду, а не як керівник ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Таким чином, рішення Уповноваженої особи про нікчемність правочину фактично є рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єктів владних повноважень оскаржуються у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі за зустрічним позовом щодо вимоги про визнання недійсним наказу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Хрещатик" в особі органу управління - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк Хрещатик" Костенко І.І. №194/4 від 03.06.2016, про поновлення в бухгалтерському обліку операцій за договорами, визнаними нікчемними, на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Посилання позивача за зустрічним позовом в запереченні проти задоволення клопотання про припинення провадження у справі на норми ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на Закон України «Про банки і банківську діяльність» не спростовують висновків до яких дійшов суд, виходячи з наступного.
Відповідно п. 2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В свою чергу ч. 8. ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" прямо передбачено, що дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.
Таким чином, застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у правовідносинах із банком, що ліквідується, суперечать спеціальному закону - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Більше того, з самого аналізу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» випливає, його норми не можуть бути застосовані у процедурі ліквідації банку.
Так, у ч. 3. ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначається, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Тобто, ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Щодо судової практики, вказаної ПП «Почайна» у своїх запереченнях, зокрема постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 по справі № 826/20410/14 та від 15.06.2016 у справі №826/20410/14, то суд вказує, що правовідносини, що виникли у даному судовому провадженні між ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та ПП «Почайна» є відмінними від тих, які мають місце у справах за яким Верховний Суд України прийняв згадані рішення, у ПП «Почайна» відсутні майнові вимоги до банку - боржника, а тому посилання на них є необґрунтованим.
Щодо інших вимог по зустрічному позову, то суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі в даній частині.
Виходячи з викладеного та керуючись п. 1.ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд
Припинити провадження у справі №910/18185/16 за зустрічним позовом щодо вимоги про визнання недійсним наказу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Хрещатик" в особі органу управління - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк Хрещатик" Костенко І.І. №194/4 від 03.06.2016, про поновлення в бухгалтерському обліку операцій за договорами, визнаними нікчемними.
Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Суддя І.І. Борисенко