Рішення від 13.12.2016 по справі 910/17663/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016Справа №910/17663/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Транспортник"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях"

Простягнення заборгованості 63 882,76 грн

Суддя О.М. Ярмак

За участю представників:

Від позивачаКорнієнко В.П. (за довіреністю від 27.01.2016)

Від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство "Транспортник" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 43 від 01.12.2015 у розмірі 63 882,76 грн, з яких: 62 247,95 грн - основний борг, 1 119,81 грн - інфляційні втрати, 515,00 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/17663/16 та призначено розгляд справи на 01.11.2016.

В судовому засіданні 01.11.2016 судом оголошено перерву до 15.11.2016.

15.11.2016 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з лікарняного, справу № 910/17663/16 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2016.

В судове засідання 06.12.2016 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, з метою уникнення порушення процесуального строку розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за відсутності його відзиву на позов за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 між Приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство "Транспортник" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" (орендар) було укладено договір № 43 оренди нежитлового приміщення (далі - договір оренди), предметом якого є оренда нежитлових приміщень та виробничого майданчика (приміщення), що передається орендарю орендарем в строкове платне користування (п. 1.1 договору оренди).

Згідно з п.п. 1.2.1 та 1.2.2 п. 1.2 договору оренди приміщення визначається такими ознаками: місце знаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; загальна площа приміщень та виробничого майданчика становить 508,5 м.кв.

Відповідно до п. 3.2 договору оренди передача приміщень орендодавцями в оренду орендарю оформлюється актом приймання-передачі в оренду.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору оренди 01.12.2015 сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення.

У п. 5.1 договору оренди встановлено, що орендна плата по цьому договору за домовленістю сторін встановлюється в розмірі 40,00 грн за один квадратний метр офісного приміщення та 24,00 грн за один квадратний метр виробничого приміщення, 4,00 грн за один квадратний метр виробничого майданчика в тому числі ПДВ. Відповідно, за всі приміщення та виробничий майданчик за один місяць оренди орендна плата складає 10 295,20 грн в т.ч. ПДВ 1 715,87 грн. Орендна плата сплачується орендарем на підставі цього договору щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок орендодавця.

01.05.2016 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди, у якій п. 5.1 викладено в такій редакцій: «Орендна плата по цьому договору за домовленістю сторін встановлюється в розмірі 48,00 грн за один квадратний метр офісного приміщення та 28,80 грн за один квадратний метр виробничого приміщення, 4,80 грн за один квадратний метр виробничого майданчика в тому числі ПДВ. Відповідно, за всі приміщення та виробничий майданчик за один місяць оренди орендна плата складає 12 354,24 грн в т.ч. ПДВ 2 059,04 грн. Орендна плата сплачується орендарем на підставі цього договору щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок орендодавця.».

До кінця кожного поточного місяця орендодавець надає орендареві для підписання акт виконаних робіт щодо надання приміщення в оренду. (п. 5.3 договору оренди).

За приписами п. 5.5 договору оренди, орендар компенсує орендодавцю комунальні та експлуатаційні витрати (опалення, електрозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення), користування телефонними лініями за окремим/и рахунком/ами, по мірі надходження підтверджуючих документів.

Пунктом 7.1.3 договору оренди встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

За твердженнями позивача, відповідач порушив умови договору оренди, оскільки не здійснив оплату орендних платежів та не компенсував комунальні послуги за квітень, травень та червень 2016 року за актами прийому-передачі виконаних робіт № 542 від 30.04.2016 на суму 10 295,20 грн, № 690 від 31.05.2016 на суму 12 354,24 грн, № 842 від 30.06.2016 на суму 12 354,24 грн, № 909 від 30.06.2016 на суму 1 474,50 грн та № 998 від 31.07.2016 на суму 1 061,29 грн.

Відповідач заборгованість зі сплати орендної плати за квітень, травень та червень 2016 року та з компенсації комунальних платежів за травень та червень 2016 визнав повністю у вказаному позивачем розмірі, що загалом становить 36 478,18 грн, вказав про сплату 21.10.2016 боргу з компенсації комунальних платежів за червень в розмірі 1 061,29 грн, проти задоволення пені, інфляційних втрат та 3% річних заперечив в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вказує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Поданими позивачем актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписаними представниками обох сторін, підтверджується факт користуванням орендарем орендованим приміщенням протягом квітня-червня 2016 року та комунальними та послугами та експлуатаційними витратами у травні 2016 року на загальну суму 36 478,18 грн, які оплачені не були, що підтверджується самим відповідачем.

Що стосується компенсації комунальних та експлуатаційних витрат за червень 2016 року, відповідач також погодився з їх нарахуванням, оплативши 1 061,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.10.2016 № 602.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки з наведеного вбачається, що погашення заявленого до стягнення основного боргу в частині 1 061,20 грн. відбулося після порушення провадження у справі № 910/17663/16, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в цій частині.

Окрім того, позивач включив до складу основної заборгованості орендаря орендні платежі за липень 2016 в розмірі 12 354,24 грн та за серпень 2016 в розмірі 12 354,24 грн, нараховані за період після припинення дії договору оренди, а саме, після 30.06.2016.

Так, відповідно до п. 4.1 договору оренди, цей договір набуває чинності з 01.12.2015 року та діє до 30.06.2016 включно.

За змістом пунктів 8.1, 8.2, 8.3 договору оренди встановлено, що повернення орендодавцю приміщення здійснюється в десятиденний строк з дати закінчення строку дії даного договору. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. В разі прострочення підписання акту приймання-передачі приміщення з вини орендаря, нарахування орендної плати здійснюється до моменту підписання цього акту, у разі прострочення підписання акту приймання-передачі з вини орендодавця, орендна плата за цей період не нараховується.

Доказу повернення орендованого майна орендодавцю у передбачений договором оренди спосіб в матеріли справи подано жодною із сторін не було.

Хоч відповідач і стверджує, що був позбавлений можливості звільнити орендовані приміщення з вини позивача, який також не повертає акт приймання-передачі приміщень, проте, жодних доказів на підтвердження таких доводів не надає, тобто, підстав вважати, що прострочення підписання акту приймання-передачі приміщення сталося з вини орендодавця, немає.

А відтак, враховуючи подані позивачем докази, суд вважає правомірним нарахування орендодавцем орендної плати за липень та серпень 2016 року, що загалом становить 24 708,48 грн.

Отже, на підставі викладеного вище, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню на суму 61 186,66 грн. як такі, що документально підтверджені та не спростовані відповідачем.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань за договором оренди позивач просить суд стягнути з відповідача 515,00 грн 3% річних та 1 119,81 грн інфляційних збитків, нарахованих за період з 06.04.2016 по 20.09.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, суд зазначає, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення відповідача, оскільки встановлено 06.04.2016 для заборгованості за усіма платежами, включаючи пізніші періоди, а не здійснено нарахування окремо за кожним актом.

Окрім того, суд вважає безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних збитків на заборгованість із компенсації комунальних платежів, оскільки позивачем не обґрунтовано з посиланням на норми договору оренди точну дату настання строку з їх оплати.

Отже, за наслідками здійснення самостійного перерахунку судом 3% річних та інфляційних збитків за актами прийому-передачі виконаних робіт № 542 від 30.04.2016, № 690 від 31.05.2016 та № 842 від 30.06.2016, за якими строк оплати настав відповідно 06.04.2016, 06.05.2016 та 06.06.2016, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 390,94 грн 3% річних та 804,56 грн інфляційних втрат.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 32070461) на користь Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Транспортник" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 19, кв. 13, ідентифікаційний код 24594085) 61 186 (шістдесят одну тисячу сто вісімдесят шість) грн. 66 коп. основного боргу, 390 (триста дев'яносто) грн. 94 коп. 3% річних, 804 (вісімсот чотири) грн 56 коп. інфляційних втрат та 1 368 (одну тисячу триста шістдесят вісім) грн 52 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Провадження в частині стягнення 1 061,20 грн основного боргу припинити.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.12.2016

Суддя О.М. Ярмак

Попередній документ
63610710
Наступний документ
63610714
Інформація про рішення:
№ рішення: 63610711
№ справи: 910/17663/16
Дата рішення: 13.12.2016
Дата публікації: 28.12.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: