ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.12.2016Справа №910/20109/16
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ"
простягнення грошових коштів
Суддя Дупляк О. М.
Представники сторін:
від позивача: Некряч А. В. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 28.11.2016.
Через відділ діловодства суду 21.11.2016 від МТСБУ надійшла інформація про страхове покриття (вих. № 7/2-28/30116 від 16.11.2016).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 розгляд справи відкладено на 13.12.2016.
В судове засідання 13.12.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
Представник позивача в судове засідання 13.12.2016 з'явився, надав суду додаткові докази по справі, та заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування " та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до страховика особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.
У судовому засіданні 13.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як підтверджено матеріалами справи, 28.12.2015 в м. Одеса трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу "БМВ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеса від 24.05.2016 у справі № 523/4970/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Судом установлено, що транспортний засіб " ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1, застраховано позивачем згідно з договором добровільного страхування на транспорті № 375001/4091/0000149 від 18.08.2015, укладеним між позивачем (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізінгови фонд" (страхувальник), (далі - договір).
Згідно зі звітом № 030026 спеціаліста - авто товарознавця про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля ЗАЗ Ланос складеного 13.04.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля "ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1 складає 6 741, 67 грн, фізичний знос складає 0.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля "ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1 фактично склала 80182, 58 грн, що підтверджується актами виконаних робіт № АП-00001620 від 09.09.2016 та № АП - 00001493 від 09.09.2016.
Позивачем на підставі наданих документів з урахуванням умов договору, укладеного ним зі страхувальником було складено страхові акти № 00189595 від 18.07.2016 та від 18.10.2016 та призначено до виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 7 546, 90 грн (6 106 +1 440, 90).
Позивачем, згідно з платіжними дорученнями № 439 від 22.09.2016 та № 027945 від 11.08.2016, копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 7 546, 90 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Груп".
Доказів направлення позивачем на адресу відповідача претензії щодо відшкодування 7 546, 90 грн матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності та франшизи становить 6 547, 58 грн.
Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1.
Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "БМВ", державний номер НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АІ/5277650, строком дії з 16.09.2015 по 15.09.2016.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "БМВ", державний номер НОМЕР_2.
Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "БМВ", державний номер НОМЕР_2 власнику автомобіля "ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1 та/або позивачу матеріали справи не містять.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу претензії щодо здійснення страхового відшкодування шкоди в розмірі 2 768, 76 грн, заподіяної під час ДТП, судом, прийнято до уваги положення п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якого рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній 28.08.2012 за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі № 23/279, страховик, потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування за договором майнового страхування отримує право вимоги потерпілої особи та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. При цьому, право на подання регресного позову може бути реалізовано в межах загального строку позовної давності, який згідно вимог чинного законодавства складає три роки.
З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страхові акти № 00189595 від 18.07.2016 та від 18.10.2016, акти виконаних робіт № АП-00001620 від 09.09.2016 та № АП - 00001493 від 09.09.2016, платіжні доручення № 439 від 22.09.2016 та № 027945 від 11.08.2016, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП. При цьому судом враховано, що фізичний знос транспортгого засобу "ЗАЗ Ланос" складає 0. Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу "ЗАЗ Ланос", державний номер НОМЕР_1 належним чином доведена в розмірі 7 546, 90 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Полісом № АІ/5277650 встановлено безумовну франшизи в розмірі 1 000, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 6 547, 58 грн (7 547, 58 - 1 000, 00 = 6 547, 58). Відповідно позовні вимоги задовольняються судом повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38; ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70 А; ідентифікаційний код 20033533) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", страхове відшкодування в сумі 6 547 (шість тисяч п'ятсот сорок сім) грн 58 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.12.2016.
Суддя О. М. Дупляк