номер провадження справи 18/140/16
19.12.2016 Справа № 908/3353/16
Суддя Носівець В.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 236)
до відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69083, АДРЕСА_1)
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» (43000, м. Луцьк, пр-т Соборності, буд. 43)
про стягнення з ТОВ «Континіум-Трейд» основного боргу за договором поставки № 239-ПК-14 від 01.11.2014 р. у розмірі 106799,81 грн., 3% річних в розмірі 392,47 грн. та пені у розмірі 3706,12 грн.; та стягнення 1000,00 грн. основного боргу з ФОП ОСОБА_1 та з ТОВ «Континіум-Трейд» солідарно
Без виклику сторін
До господарського суду Запорізької області 15.12.2016 року звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» з позовною заявою до відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» про стягнення з ТОВ «Континіум-Трейд» основного боргу за договором поставки № 239-ПК-14 від 01.11.2014 р. у розмірі 106799,81 грн., 3% річних в розмірі 392,47 грн. та пені у розмірі 3706,12 грн.; та стягнення 1000,00 грн. основного боргу з ФОП ОСОБА_1 та з ТОВ «Континіум-Трейд» солідарно. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки № 239-ПК-14 від 01.11.2014 р.
Ухвалою суду від 19.12.2016 року порушено провадження у справі № 908/3353/16, присвоєно справі номер провадження 18/140/16, судове засідання призначене на 02 лютого 2016 р. У позовній заяві позивач також просив забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в розмірі 110898,40 грн. на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд», що знаходяться на його поточних рахунках, зазначених у п. 3 прохальної частини позовної заяви.
Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (із подальшими змінами), заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у позовних матеріалах, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову.
Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову. Саме лише посилання в позовній заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім того, у відповідності до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 р.
Таким чином, враховуючи норми матеріального та процесуального права, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору в установлених законом розмірі та порядку в сумі 689,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Надані позивачем позовні матеріали вих. № 812 від 07.12.2016 р. містять платіжне доручення № 9121670 від 12.12.2016 р. про сплату судового збору у розмірі 1678,48 грн., що свідчить про сплату судового збору лише за подання позову. Інших доказів сплати судового збору до позовних матеріалів не додано.
З огляду на вищевикладене слідує, що позивачем не надано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.
Отже, заява позивача про забезпечення позову судом відхиляється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву публічного товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» в межах суми позовних вимог - відхилити.
Ухвала набрала законної сили 19.12.2016 р.
Суддя В.В. Носівець