про повернення позовної заяви
19.12.2016 Справа № 908/3380/16
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського РЕМ (70002, м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Чехова, 45)
до ТОВ «БВК-МАРТ» (70035, с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області, вул. Леніна, 77-А)
про стягнення суми;
19.12.2016 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського РЕМ до ТОВ «БВК-МАРТ» про стягнення 1436,26 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 573 від 01.11.2005 р. Також, разом із позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського РЕМ подано заяву про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши зазначену позовну заяву, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку розмір судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”, який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (із змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
З 01.01.2016 р. розмір мінімальної заробітної плати, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” становить 1378,00 грн.
Судом встановлено, що у даному позові заявлено майнову вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за Договором на загальну суму 1436,26 грн. Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 1378,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).
Однак, як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви позивачем взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Не надавши доказів сплати судового збору, позивач, посилаючись на складність фінансового стану, просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту прийняття рішення.
У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України.
Подане клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтовано тим, що наразі заявник не має можливості сплатити встановлену Законом “Про судовий збір” суму судового збору у зв'язку із тим, що на момент звернення до суду на підприємстві існує заборгованість по заробітній платі та на теперішній час відсутні кошти на сплату судового збору.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського РЕМ до позовної заяви додано декілька довідок про залишки на поточних рахунках, довідок про кредиторську заборгованість, довідку щодо заборгованості по заробітній платі, а також Фінансовий звіт за перше півріччя 2016 р. Разом тим, ксерокопії наданих до заяви документів, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в обґрунтування поданої заяви про відстрочення сплати судового збору. Всі документи (довідки по рахунках, кредиторській заборгованості, заборгованості по заробітній платі) є первинними документами позивача і складені ним в односторонньому порядку. Звіт про фінансові результати за перше півріччя 2016 р. не може бути доказом неможливості сплати судового збору станом на момент подання позову у грудні 2016 р.
Крім того, відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими доказами.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В даному випадку, жодний документ, доданий до заяви про відстрочення сплати судового збору, (крім копії довіреності на представника) ніяким чином не засвідчений, що позбавляє додані до позовної заяви документи статусу належних та допустимих доказів.
Таким чином, надані заявником докази не можуть бути прийняті судом в якості підтвердження неможливості сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2012 р. у справі № 30/5009/6191/11 та ухвалах Вищого господарського суду України від 29.05.2015 р. у справі №.908/1345-15-г, від 26.08.2015 р. у справі № 908/2098/15-г.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.2013 р. єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В даному випадку, позивачем не наведено обставин які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для надання відстрочки сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин, суд не визнає причини, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, поважними, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків). Найменування юридичної особи повинно відповідати її Статуту і не містити абревіатур.
Проте, у позовній заяві відповідачем визначено: ТОВ «БВК-МАРТ». Таким чином повне найменування відповідача у позовній заяві не вказано.
Наявність абревіатури у найменуванні відповідача дає підстави стверджувати, що заявником в позовній заяві вказано не повне найменування та реквізити сторін.
Згідно із пунктом 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
З огляду на вищевикладене, позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського РЕМ, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.ст. 54, 57, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського РЕМ, м. Вільнянськ Запорізької області, повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 114 аркушах (в т.ч. оригінали: розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, фіскальний чек та опис вкладення від 15.12.2016 р., заява про відстрочення сплати судового збору). Акт господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 р.
Суддя М.В. Мірошниченко