номер провадження справи 32/106/16
14.12.2016 Справа № 908/2568/16
за позовом Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 66)
про стягнення 26971,00 грн.
Суддя Колодій Н.А.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2, довіреність № 25 від 11.01.2016 р.
Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1/8 від 04.01.2016 р.
Суть спору:
03.10.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство “Водоканал” з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329” про стягнення 26971,00 грн.
Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 03.10.2016 р. справу № 908/2568/16 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2568/16, присвоєно справі номер провадження 32/106/16, з призначенням судового засідання на 09.11.2016 р.
Ухвалою суду від 09.11.2016 р. за клопотанням сторін строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.12.2016 р.
Ухвалою суду від 07.12.2016 р., у зв'язку з неявкою представника позивача розгляд справи відкладено на 14.12.2016 р.
Позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, пунктами Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та умовами договору № 1288 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.2010 р.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі та підтримав свої заперечення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
У засіданні суду 14.12.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд
01.01.2010 року між КП "Водоканал" та ПАТ “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329” укладено договір № 9335/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації з додатковою угодою від 01.11.2011 р., згідно п. 1.1. якого Водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам ПАТ “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329”, Хортицька автостоянка по вул. Задніпровській, 3.
Сторони вказаного Договору узгодили, що вони керуються Законом України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002 року № 2918-111, “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. № 1875-IV, діючими "Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгосп України від 27.06.2008 р. далі за текстом договору “Правила користування....”, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002 р. № 37, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів”, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 26 квітня 2002 р. № 402/6690, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003 року, "Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993 року, ГОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84,"Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України "КДП 204-12 Укр. 242-95.
Відповідно до розділу 2 договору, він укладається з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.
04 червня 2014 року працівниками позивача за участю представників відповідача проведено обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання, за результатами якого складено Акт технічного обстеження водопроводу № 125 від 04.06.2014 р.
Даним актом зафіксовано, що КП «Водоканал» забезпечує подачу питної води відповідачу від мережі Водоканал по водопровідному вводу діаметром 100 мм (сталева труба) із подальшим переходом діаметром 50 мм (поліетилен). При обстеженні мережі відповідача виявлено самовільне приєднання діаметром 40 мм, що є порушенням пункту 4.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (далі - Правила № 190), відповідно до якого забороняється самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньбудинкових мереж або до мереж споживачів). Надано припис щодо необхідності термінового усунення самовільного приєднання в строк до 18.06.2014 р., про що письмово повідомити КП «Водоканал». Акт № 125 від 04.06.2014 р. підписаний працівниками позивача відповідача.
З метою виконання наданих раніше актом № 125 приписів працівниками позивача 12.06.2014 р. проведено технічне обстеження водопровідних та каналізаційних мереж. За результатами обстеження складено акти технічного обстеження водопроводу від 12.06.2014 р. № 129а та № 130.
Актом № 129а зафіксовано, що наданий припис щодо необхідності термінового усунення самовільного приєднання діаметром 40 мм не виконано. Відповідальна особа від відповідача зі змістом акту № 129 а була ознайомлена, але від підпису відмовилась.
Актом № 130 були зафіксовані аналогічні обставини тим, що і в акті № 129 А серед іншого зазначено, що відповідачем порушено п. 3.2.6а Договору, пункти 3.2 та 4.3 Правил, а також зазначено розрахунок витрат води абонента у порядку, передбаченому пунктам 3.3 та 3.4 Правил. Зі змістом акту № 130 відповідальна особа від відповідача ознайомлена, але підписувати відмовилась.
Відповідно до пункту 3.2 Правил, водокористування вважається безобліковим якщо абонент самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Пунктом 3.3 Правил встановлено, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу.
Згідно п. 3.4 Правил, розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
На підставі акту № 130 виписано акт-рахунок від 12.06.2014 р. № 1288/1 на суму 26 971 грн., розрахунковий період склав 12 діб: з 01.06.2014 р. по 12.06.2014 р.
02.07.2014 р. КП « Водоканал» цінним листом з описом вкладення відповідачу було направлено лист вих. № 7513 від 02.07.2014 р. на суму 26971 грн. (до листа були додані Акти: № 129А, № 130, рахунок № 1288 від 12.06.2014 р.) про перерахування суми заборгованості за безоблікове водокористування на користь КП «Водоканал».
Відповідач рахунок на суму 26971,00 грн. не оплатив, мотивуючи тим, що з його боку не було самовільного підключення до мереж водопостачання, а відтак і порушення правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення.
У зв'язку з невизнанням відповідачем боргу, позивач передав на розгляд господарського суду спір про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26971,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тими обставинами, що відповідачем невиконані приписи до складених позивачем актів обстеження, на підставі цього повинен сплатити витрати води згідно пунктів 3.3., 3.4. Правил.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 Цивільного Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави виникнення у відповідача господарських зобов'язань по оплаті заявленого до стягнення боргу позивач обґрунтовує фактом безоблікового водокористування з боку відповідача.
Згідно п. 3.2 “Правил користування” водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Відповідно до п. 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - “Правила користування...”), забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Факт самовільного приєднання відповідачем до системи централізованого водопостачання та водовідведення позивач підтверджує Актами технічного обстеження № 125 від 04.06.2014 р., № 129А та № 130 від 12.06.2014 р., складених в ході проведеного обстеження об'єктів водоспоживання відповідача.
Актом № 125 від 04.06.2014 р. позивач зафіксував що КП «Водоканал» забезпечує подачу питної води відповідачу від мережі Водоканал по водопровідному вводу діаметром 100 мм (сталева труба) із подальшим переходом діаметром 50 мм (поліетилен). При обстеженні мережі відповідача виявлено самовільне приєднання діаметром 40 мм, що є порушенням пункту 4.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України».
В Акті № 129 А зафіксовано, що наданий припис щодо необхідності термінового усунення самовільного приєднання діаметром 40 мм не виконано.
В Акті № 130 від 12.06.2014 р. зафіксовано аналогічні обставини, що і в акті № 129 А, серед іншого зазначено, що відповідачем порушено п. 3.2.6а Договору, пункти 3.2 та 4.3 Правил, а також наведено розрахунок витрат води абонента у порядку, передбаченому пунктам 3.3 та 3.4 Правил.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти факту самовільного підключення, наполягав на тому, що факт самовільного приєднання до мережі та несанкціонованого відбору води повністю спростовується актами, складеними спеціалістами позивача, оскільки у акті № 125 перевірки умов договору від 04 червня 2014 року вказано, що «в оглядовому колодці ВК- 2 є підключення Ду 40 мм після вентилю, який відсікає - “видимий” розрив. Водомір робочий, раніше опломбований роторною пломбою “А-15001”. Пломба збережена. Обвідної лінії не має. Водопостачання орендаторів здійснюється після облікового прибору абонента”.
Тобто запису, що кран (вентиль) є несправним, не комплектним та непридатним для користування та встановлення пломби, в Акті № 125 від 04.06.2014 р. не зазначено.
Крім того, відповідач вважає, що приєднанням до будь-яких мереж є сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для транспортування та споживання товару (вода, газ, електрична енергія тощо), які здійснюються у зв'язку з підключенням об'єкта споживача до відповідної системи, є всі підстави стверджувати, що акт від 04 червня 2014 року, на який посилається позивач, не є належним доказом наявності незареєстрованого (самовільного) підключення відповідача до водопровідних мереж, що знаходяться на балансі позивача.
Оцінюючи обґрунтованість доводів і заперечень сторін по даній справі, суд враховує наступне.
Як встановлено матеріалами, спірні правовідносини сторін врегульовані договором № 1288 від 01.01.2010 року про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, згідно умов яких сторонами передбачені порядок та умови надання позивачем відповідачу відповідних послуг.
Відповідно до п. 3.1.1 договору від 01.01.2010 року позивач зобов'язався подавати абоненту (відповідачу) питну воду в точці підключення вводу абонента до мереж водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності.
Пунктом 9.1 цього договору сторони узгодили, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схем водопостачання та водовідведення доданих до договору.
Таким чином Схема водопостачання та водовідведення є додатком та невід'ємною частиною договору.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, схема розподілу водопровідних мереж сторонами не розроблювалася, не узгоджувалась, а відповідно позивачем межі балансової належності не досліджувались.
Відсутність таких схем підтверджується Актом № 125 технічного обстеження водопроводу від 04.06.2014 р., у пункті 5 якого приписано розробити та узгодити з КП «Водоканал» схему розподілу зон балансової належності. За актами приймання - передачі (актами розподілу балансової належності) відповідач не приймав від позивача матеріальних цінностей, так само не здійснював їх будівництво та введення в експлуатацію. Відповідно, на балансі ПрАТ «ЗАТП 12329» мережі водопроводу не обліковуються.
Крім того, як слідує з пояснень відповідача, колодязь ВК-2, стосовно якого складено акти, розташований не на території ПрАТ «ЗАТП 12329», а на території суміжного землекористувача. Водокористування відповідача здійснюється за показами справного та опломбованого належним чином приладу обліку, що підтверджується актами перевірок, які також фіксують відсутність водокористування в обхід приладу обліку, а самовільного приєднання до водоводу не було, оскільки актом зафіксовано розрив між конструктивними елементами.
Таким чином, позивачем не доведено факт самовільного приєднання та безоблікованого водокористування з боку відповідача, тобто обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтями 33, 34 ГПК України також встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, на підтвердження доводів позивача, останній повинен довести обґрунтованість та наявність підстав для застосування в даному випадку пунктів 3.3, 3.4 Правил.
Оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає, що позивачем не доведено наявність підстав для застосування пунктів 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України при проведені розрахунку плати за водокористування.
У зв'язку з цим, у позові відмовляється повністю.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Комунального підприємства “Водоканал” до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329” про стягнення 26971,00 грн. відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “19” грудня 2016 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.