61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
14.12.2016 Справа № 905/2687/16
Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» с.Вовчанка Мар'їнський район Донецька область
про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 54655,00грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1-довіреність від 25.10.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2-довіреність №ББУ/ЦОФК23/ББ/15 від 10.12.2015р.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» м.Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» с.Вовчанка Мар'їнський район Донецька область про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 54655,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт РА №013076/76/50 від 21.03.2016р.
Ухвалою від 07.11.2016р. порушено провадження по справі.
23.11.2016р. відповідач надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Розглянувши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» м.Дніпро звернулось до господарського суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» с.Вовчанка Мар'їнський район Донецька область про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 54655,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач надав до позовної заяви ксерокопії комерційного акту РА №013076/76/50 від 21.03.2016р. та накладних: №№52803467, 47481692, 47573381, які завірені підписом «ОСОБА_3С.»
Позовна заява Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» м.Дніпро підписана представниками ПАТ «Українська залізниця» : ОСОБА_4, ОСОБА_5. Ксерокопії довіреностей на представників посвідчені підписом: «ОСОБА_3С.»
У зв'язку з вищевикладеним, суд ухвалами від 07.11.2016р. та від 23.11.2016р. зобов'язував позивача надати до матеріалів справи оригінал комерційного акту РА №013076/76/50 від 21.03.2016р., оригінали накладних №№52803467, 47481692, 47573381, завірену належним чином довіреність на «ОСОБА_3С.» та оригінал для огляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав ксерокопію довіреності на «ОСОБА_3С.», яка засвідчена підписом ОСОБА_3, але не завірена печаткою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» м.Дніпро та заявив, що у нього відсутній оригінал довіреності на «ОСОБА_3С.», особи, яка посвідчувала всі ксерокопії документів, які були надані до позовної заяви.
Тобто, вимога суду не була виконана.
В судовому засіданні 14.12.2016р. представник позивача ОСОБА_1 надав для огляду оригінал комерційного акту РА №013076/76/50 від 21.03.2016р., оригінали накладних №№52803467, 47481692, 47573381, але відмовився надати оригінали документів до матеріалів справи.
Статтею 130 Статуту залізниць України визначено, що пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії.Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають:
а) у разі втрати вантажу:
відправник-за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу;одержувач-за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу;
б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу:
одержувач-за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу на цю відмову;
в) у разі прострочення доставки вантажу-одержувач за умови пред'явлення накладної;
д) у разі втрати багажу чи вантажобагажу-пред'явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу-пред'явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу.
Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Відповідно до п.п. 2.2. - 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК України.
Відповідно до яких: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На переконання суду, об'єктивне з'ясування фактичних обставин справи вимагає дослідження саме оригіналів описаних вище документів, що не відбулося з незалежних від суду обставин.
В постанові Вищого господарського суду України по справі №905/701/16 зазначено, спір у справі має бути вирішений за наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, у разі встановлення їх неналежності суд може зробити висновок про недоведеність відповідних фактичних обставин.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» с.Вовчанка Мар'їнський район Донецька область про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 54655,00грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.Ю. Філімонова
Дата складання повного тексту рішення 19.12.2016 року.
Надруковано 3 примірника:
1- до справи
1- позивачу
1- відповідачу