Справа №766/16944/16-к
н/п 1-кс/766/8663/16
20.12.2016 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
спеціаліста - психолога - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання спеціально уповноваженого керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх слідчого - старшого слідчого СВ ХВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Херсонської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді триманий під вартою, строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що в провадженні СВ Херсонського ВП ГУМІ в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12016230040007004 від 13.12.2016, за фактом відкритого викрадення майна у ОСОБА_10 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7 08.12.2016 близько 23.00 год., знаходячись біля магазину «Радуга» по вул. Тарле, 20, в м. Херсоні, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із застосуванням до ОСОБА_10 фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилося в нанесенні не менше 10 ударів руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого, відкрито викрали майно, що належить потерпілому ОСОБА_10 , а саме: сумку чоловічу шкіряну чорного кольору «Пума», вартістю 1000 грн., гаманець шкіряний чорного кольору, вартістю 5000 грн., грошові кошти в сумі 2000 грн., 4 талони АЗС «Формула» на дизельне паливо об'ємом 10 літрів кожний, вартістю 221 грн. 50 коп. за 1 шт., а всього на загальну суму 886 грн., навушники та зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, мобільний телефон «Айфон 5», вартістю 22000 грн., а всього на загальну суму 30886 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином ОСОБА_7 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
16.12.2016 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Факт скоєння підозрюваним ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_10 від 16.12.2016; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_10 від 16.12.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.12.2016; протоколом огляду від 15.12.2016; протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 15.12.2016.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсона, громадянин України, українець, не працюючий та такий, що ніде не навчається, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується негативно, ніде не працює та не навчається, а також наявність доказів, які підтверджують вчинення ним злочину, тяжкість покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 186 КК України, а саме позбавлення волі від 4 до 6 років, тобто вчинення згідно із ст. 12 КК України тяжкого злочину, а також наявність підстав , що свідчать про те, що він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на потерпілого та свідків в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що у свою чергу дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В зв'язку з чим, вважаю, що шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, не можливо буде забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігти уникненню зазначених в клопотанні ризиків.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з обставин викладених у ньому. Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний пояснив, що проживає за місцем реєстрації разом з матір'ю, бабусею, дідусем та сестрою. З вересня місяця школу не відвідує, хоче перевестися до Центру освіти молоді на вечірнє навчання для отримання спеціальності. Просив застосувати домашній арешт.
Захисник вважав, що прокурором не надано доказів наявності ризиків, бо його підзахисний надав свідчення, в яких визнав себе винним у повідомленій йому підозрі, тому підстав вважати, що він впливатиме на інших підозрюваних чи потерпілого немає, до слідчого та суду прибуває за кожним викликом, навіть по телефону, тому не буде переховуватися.
Законний представник підозрюваного пояснила, що її син не вживає спиртні напої, випадків влаштування ним сварок в сім'ї не було, тому вона не розуміє, звідки такі свідчення взяв інспектор поліції, який давав характеристику. На теперішній час вона звільнилася з роботи і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку свого сина та приділити увагу його вихованню.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 16.12.2016 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_14 підтверджується: протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_10 від 16.12.2016; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_10 від 16.12.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.12.2016; протоколом огляду від 15.12.2016; протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 15.12.2016.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за місцем навчається характеризується як такий, що схильний до пропуску навчальних занять без поважних причин та недбалий до громадських доручень, а мати підозрюваного не приділяла належної уваги навчанню та вихованню сина, що свідчить про його недисциплінованість та існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню, шляхом не виконання законних вимог слідчого, прокурора або суду.
Доказів наявності інших ризиків суду не надано, оскільки ОСОБА_14 проживає разом з родиною за зареєстрованим місцем проживання, є неповнолітнім, не має самостійного доходу, який би надав йому можливість переховуватися, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, про що свідчить довідка з ОСК МВД, за шкільною характеристикою є спокійним, стриманим, до вчителів ставиться з повагою, з однокласниками поводить себе доброзичливо, на обліку в наркодиспансері не перебуває, тому суд не може прийняти до уваги негативну характеристику, що дана дільничним інспектором, оскільки вона нічим не підтверджена та суперечить наданим матеріалам. Що стосується ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, то підстав вважати, що такий ризик існує у слідчого судді немає, оскільки ОСОБА_14 визнає себе винним та надає покази про обставини вчиненого злочину.
У зв'язку із викладеним, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризиків вказаних у ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Разом з цим, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання вказаному ризику.
З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку про можливість обрання щодо ОСОБА_14 цілодобового домашнього арешту з можливістю носіння електронного засобу контролю та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, і вважає, що такий запобіжний захід зможе запобігти вищезазначеному ризику та забезпечить виконання процесуальних обов'язків підозрюваним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131,132, 176-179, 181 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити за необгрунтованістю.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю носіння електронного засобу контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не покидати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом; не спілкуватися з потерпілим та свідками, окрім як під час проведення слідчих дій за їх участі.
Виконання ухвали покласти на СВ ХВП ГУНП в Херсонській області.
Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу до 17.02.2017 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1