Справа № 319/1602/16-ц
Номер провадження 2-о/319/127/2016
про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2016 року смт. Більмак
Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Горбачов Ю.М., отримавши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - приватний нотаріус Куйбишевського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини, -
13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення в заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок: чи справді цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, і навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі в цій справі.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Відповідно до ч. 2 п.6 ст. 119 ЦПК України заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, для даної категорії справ належними доказами є акти, листи ділового та особистого характеру, виписки з домових книг, рішення органів місцевого самоврядування, які містять у собі відомості про родинні відносини, однак заявником належних доказів по справі не надано.
Так, позивачем в позові заявлена вимога встановлення факту постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини. Однак, виходячи зі змісту наданої заяви, заявник ОСОБА_1 сам є спадкоємцем на спадкове майно після померлої своєї матері (спадкодавиці).
Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно змісту за яви та наданих матеріалів справи, спадкодавиця ОСОБА_3 померла 27 квітня 2014 року в с. Зернове Джанкойської області АР Крим. Таким чином, заявник ніяк не міг проживати разом з нею на час відкриття спадщини, і до даного твердження заявника суд ставиться критично. Заявлена в заяві вимога не відповідає дійсності.
Також, звертаю увагу заявника на те, що в заяві він просить суд встановити факт, що покійна ОСОБА_3 постійно проживала разом з заявником в с. Трудове Більмацького району Запорізької області.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Однак, зі змісту заяви, вбачається, що спадкодавиця ОСОБА_3 у 2009 році знялася з реєстраційного обліку за місцем постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. Поїхала до брата заявника до м. Джанкой АР Крим, де 27 березня 2014 року померла у віці 79 років. Згідно наданої до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть, місцем смерті зазначено с. Зернове Джанкойської області АР Крим. Твердження заявника, що після зняття з реєстраційного обліку спадкодавиця ОСОБА_3 продовжувала проживати разом з заявником не підтверджується жодним доказом ( довідки за місцем проживання, тощо), оскільки документально підтверджено, що на час смерті вона проживала в іншому місці у іншого сина, який також є спадкоємцем на спадкове майно померлої, що тягне за собою правові наслідки.
Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Від змісту заяви залежать дії судді при проведення подальших дій при розгляді справи по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
За таких обставин, суд пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви, надавши суду уточнюючу заяву та належні докази на підтвердження кожної обставини справи.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа- приватний нотаріус Куйбишевського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини - залишити без руху.
В разі невиконання ухвали заява вважається неподаною та буде повернута заявникові.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків в межах 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.М.Горбачов