печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57137/16-к
20 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, що подала скаргу, захисника ОСОБА_3 , розглянувши скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931,-
18.11.2016 до Печерського районного суду м. Києва, які передані слідчому судді 21.11.2016р, від захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 надійшли скарги на постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотань (за вих. 2824, 2823, 2832, 2830, 2826) про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931, судові провадження у яких об'єднано ухвалою слідчого судді від 21.11.2016, на підставі ст. 217 КПК України.
В обґрунтування поданих скарг, захисником ОСОБА_3 вказано, що прийняті рішення слідчим про відмову у задоволенні клопотань захисту щодо проведення слідчих дій є незаконними, оскільки слідчим не наведено законних і обґрунтованих підстав для відмови у їх задоволенні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 просив задовольнити вимоги скарг, скасувавши постанови слідчого ОСОБА_5 від 25.10.2016 та зобов'язавши його провести слідчі дії у кримінальному провадженні № 4201000000000931, які стороною захисту ініційовано у поданих клопотаннях.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Вислухавши пояснення особи яка подала скаргу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням МВС України здійснюється розслідування у кримінальному провадженні № 4201000000000931, зареєстрованому в ЄРДР 15.09.2014 за підозрою ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України, а також фактами зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, шахрайства з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у великих та особливо великих розмірах, за ч. 2 ст. 364, ч.ч. 2 і 3ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 336 КК України.
03.10.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
Під час досудового розслідування 10.10.2016 ОСОБА_3 звернувся до прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 з клопотаннями (за вих. 2824, 2823, 2832, 2830, 2826) про проведення допиту свідків.
Постановами старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотань (за вих. 2824, 2832, 2830, 2826) про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
В обґрунтування вказаних постанов слідчий зазначив, що 25.10.2015 з кримінального провадження № 4201000000000931 виділено кримінальне провадження № 120160000000000430 з підозрою ОСОБА_4 в учиненні вказаного злочину, у зв'язку з чим адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не мають в кримінальному провадженні № 4201000000000931 процесуального статусу захисників та відповідно не мають повноважень захисника.
У відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК, момент повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення є початком стадії кримінального провадження - притягнення до кримінальної відповідальності.
Оскільки, 03.10.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, саме у кримінальному провадженні № 42014000000000931, посилання слідчого, що адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не мають даному провадженні процесуального статусу захисників та відповідно не мають повноважень захисника є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, так як воно подане до моменту виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , а клопотання сторони захисту слідчий суддя розцінює як таке, що подане, з метою забезпечення захисту конституційних прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_4 для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, в яких сторона захисту чітко вказувала ціль проведення допитів та їх доказове значення у кримінальному провадженні.
При змістовному аналізі клопотань за вих. 2824, 2823, 2832, 2830, 2826 від 10.10.2016 вбачається, що звернення сторони захисту містить вказівки на обставини, які потребують уточнення та дослідження.
Крім того, відмова в задоволенні клопотання сторони захисту щодо виклику та допиту осіб як свідків, є безумовним порушенням ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, хто звинувачений в скоєнні злочину, має право на виклик та допит його свідків, на тих же умовах, що і свідків, які свідчать проти нього. А відтак, відмова в задоволенні вказаного клопотання на встановлення обставин, які підлягають обов'язковому доказуванню в кримінальному провадженні, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 91 КПК України позбавляють сторону захисту можливості організувати свій захист належним чином, що є порушенням п. «б» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. (див. рішення Європейського суду по справі «Кан проти Австрії»).
Відтак, відмова слідчого у здійсненні слідчих та процесуальних дій, заявлених стороною захисту, не вмотивована, оскільки першочерговим завданням кримінального провадження є захист та охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що встановлено ст. 2 КПК України, для всебічного, об'єктивного та неупередженого встановлення всіх важливих обставин у справі, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, тому постанови слідчого ОСОБА_5 від 10.10.2016 про відмову у задоволенні клопотань за вих. 2824, 2823, 2832, 2830, 2826 підлягають скасуванню та необхідно зобов'язати слідчого/прокурора вчинити дії вказані в клопотаннях.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 24, 36, 40, 93, 220, 223, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931 - задовольнити.
Скасувати постанову від 25.10.2016 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931 про відмову у задоволенні клопотання захисту від 10.10.2016 за вих. 2824.
Скасувати постанову від 25.10.2016 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931 про відмову у задоволенні клопотання захисту від 10.10.2016 за вих. 2823.
Скасувати постанову від 25.10.2016 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931 про відмову у задоволенні клопотання захисту від 10.10.2016 за вих. 2832.
Скасувати постанову від 25.10.2016 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931 про відмову у задоволенні клопотання захисту від 10.10.2016 за вих. 2830.
Скасувати постанову від 25.10.2016 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 4201000000000931 про відмову у задоволенні клопотання захисту від 10.10.2016 за вих. 2826.
Зобов'язати слідчого та/або прокурора у кримінальному провадженні № 12016000000000430 викликати та допитати, за участю адвокатів адвокатського об'єднання «Войченко і Дульський» - ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , в якості свідків у кримінальному провадженні № 12016000000000430:
-ОСОБА_9 , яка з 10.08.2008 року обіймає посаду начальника Головного фінансово-економічного управління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»;
-ОСОБА_10 , який обіймає посаду заступника начальника Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з фінансово-економічних питань;
-ОСОБА_11 , який обіймає посаду першого заступника начальника Регіональної філії «Південна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»;
-ОСОБА_12 , який до 19.03.2015 року обіймав посаду заступника начальника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»;
-ОСОБА_13 , який до травня 2014 року обіймав посаду заступника начальника Державного підприємства «Донецька залізниця» з економічних питань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1