Справа № 758/11049/16-ц
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
28 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого судді -Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.09.2012 року відповідачка отримала кредит у розмірі 7500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Зазначають, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, він складається з Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифів Банку, які викладені на банківському сайті.
Вказують на те, що згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Зазначають, що Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором, а остання в порушення зазначених норм Закону та умов Договору свої зобов'язання за Договором належним чином не виконала у зв'язку з чим станом на 25.07.2016 року має заборгованість в розмірі 63324,38 грн., яка складається з наступного: 9699,04 грн. - заборгованість за кредитом; 47333,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом 2800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина); 2991,64 грн. - штраф (процентна складова).
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України звертаються з даним позовом до суду та просять стягнути з відповідачки на їх користь зазначену заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
В судове засідання представник позивача та відповідачка не з'явились, про день час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, представником позивача до суду надано заяву, згідно якої останній просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідача суду невідомі.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності зазначених осіб та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так судом встановлено, що 26.09.2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват- Банку (а.с. 5).
Як вбачається зі змісту зазначеної Анкети-заяви відповідачки, вона містить застереження наступного змісту: «Я згоден(на) з тим, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком Договір про надання банківських послуг».
Статті 202, 203 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, частина перша статті 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При системному аналізі зазначених норм чинного цивільного законодавства України з врахуванням тих правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що Анкета-заява відповідачки разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами Банку, дійсно складають кредитний Договір, який вважається укладеним 26.09.2012 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, оскільки саме в цей день вона була ознайомлена із фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна» у зв'язку з чим до відносин, які склалися між сторонами підлягають застосуванню норми ст.ст. 1054-1056-1 Параграфа 2 ЦК України (Кредит).
Так стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторони в украденому між ними кредитному Договорі погодили, що відповідно до п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Судом встановлено, що згідно умов кредитного Договору з врахуванням обраної відповідачкою послуги Банку, а саме надання платіжної картки Кредитка «Універсальна», відповідачкою було отримано кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів не спростований останньою та об'єктивно підтверджується наданим суду Розрахунком заборгованості станом на 25.07.2016 року (а.с. 3-4), який суд визнає достовірним та правильним та приймає до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 57-59 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність посилань представника позивача в своєму позові про належне виконання Банком своїх зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним Договором.
Як вбачається з п.2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, Клієнт зобов'язується погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його використання та ін….
Статті 526, 525 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зі змісту укладеного між сторонами кредитного Договору вбачається, що він містить умову згідно якої на відповідачку покладається обов'язок повернути позику частинами (з розстроченням).
Як вже зазначалося вище судом достовірно встановлено, що відповідачкою грошові кошти (кредит) були отримані в повному обсязі, погодженому в укладеному Кредитному договорі в той же час остання свої зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту та сплати процентів за його користування, а також комісії належним чином не виконала, а саме остання після отримання кредитних коштів не здійснювала вчасно сплату зазначених платежів в порядку, розмірах та строки визначених в Умовах і Правилах надання банківських послуг та Довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Універсальна» у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка станом на 25.07.2016 року становить - 63324,38 грн., яка складається з наступного: 9699,04 грн. - заборгованість за кредитом; 47333,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина); 2991,64 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується Розрахунком заборгованості від 25.07.2016 року (а.с.3-4).
Судом встановлено, що з 25.07.2016 року (день здійснення розрахунку заборгованості) по день ухвалення рішення, відповідачкою зазначена сума заборгованості в добровільному порядку не погашена.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність наявності порушення права позивача, як Кредитора у зобов'язанні, яке виникло між ним та відповідачкою, у зв'язку з чим його вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 9699,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 47333, 70 грн. та заборгованість з комісії за користування кредитом в розмірі 2800,00 грн., є доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статті 546, 548 ЦК України визначають,що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання ) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що в п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена відповідальність Позичальника у вигляді штрафів за неналежне виконання своїх зобов'язань, а саме при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Штраф обліковується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу.
Враховуючи приписи вищезазначених норм ЦК України та положення Договору, які погоджені сторонами, а також ту обставину, що судом встановлено факт порушення відповідачкою своїх зобов'язань за Договором, суд приходить до висновку про доведеність також позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки на їх користь штрафу (фіксована частина) в розмірі 500, 00 грн. і штрафу (процентна складова - 5% від суми заборгованості) в розмірі 2991,64 грн.
Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність позовних вимог позивача та необхідності задоволення його позову, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір в розмірі 1378,00 грн. та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 536, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 634, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 и, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570:
- заборгованість за кредитним Договором № б/н від 26.09.2012 року в загальному розмірі 63324,38 грн.;
- судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.;
- витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В. С. Декаленко