Справа № 2-а-3470/11
іменем України
02 вересня 2011 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області Миронець О. К., розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в м.Карлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни,
Позивач 18 серпня 2011 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області, у якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни відповідно до діючого законодавства за період з 01.01.2011 року по теперішній час.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що на підставі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус "Дитини війни". Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", йому, як особі, що має статус "Дитини війни", з 01 січня 2006 року повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Проте така допомога виплачувалася у неповному обсязі.
Відповідач подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, так як вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються та проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України,
Суддя, розглядаючи справу відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується посвідченням.
Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нормою якою встановлено, що особам, які мають статус "Дітей війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, особа має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме - на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
Вимоги позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідачем недоплачену щомісячну державну соціальну допомоги у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком суд вважає обґрунтованими, .
Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог з підстав невизначеності на законодавчому рівні, і тому відсутності, органу, на який покладено обов'язок із здійснення виплат по нарахованому підвищенню до пенсій особам, які мають статус "Дитини війни".
Згідно ч. 4 ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно якої у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що згідно з нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" держава взяла на себе обов'язок з виплати позивачеві доплати до його пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виконання якого поклала на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний Фонд України, що діє через свій місцевий орган - управління, яке зі свого боку не вчинило жодної дії з нарахування позивачеві грошових коштів та їх сплату, суд вважає, що відповідач - управління Пенсійного Фонду України в Карлівському районі Полтавської області, не виконав своїх обов'язків без поважних причин. Суд вважає, що відповідачем, у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку з нарахування та виплати позивачеві доплати до його пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. З цих підстав, вважає за необхідне визнати протиправною діяльність управління Пенсійного Фонду України в карлівському районі Полтавської області по невиконанню вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання ним доплати до пенсії.
Законом України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповннено пунктом 4 згідно якого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Дані зміни набрали чинності 19 червня 2011 року. Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”по 18 червня 2011 року включно.
Разом з тим, згідно ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячнй строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем не обґрунтовані. За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності. В іншій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду у відповідності до ст. 100 КАС України.
Керуючись ст.ст. 22, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року , ст.ст. 11, 7-14, 71, 94, 99, 100, 159-163, 183-2, 186 КАС України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за пеіод з 18 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року включно із урахуванням проведених виплат відповідно до діючого законодавства.
В іншій частині позов залишити без розгляду.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Карлівський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Миронець О. К.