Справа № 362/1784/16-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В.
Провадження № 22-ц/780/6307/16 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.
Категорія 19 14.12.2016
Іменем України
14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі: Волинець Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку, -
У квітні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 07 вересня 2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено попередній договір щодо укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Згідно умов договору, сторони на умовах і в порядку, встановлених цим договором зобов'язуються до 31 січня 2017 року включно укласти основний договір купівлі продажу житлового будинку загальною площею 213,8 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область Васильківський район в АДРЕСА_1 та в той самий строк укласти основний договір купівлі продажу земельної ділянки загальною площею 0,1199 га кадастровий НОМЕР_1. З моменту укладання даного попереднього договору пройшло вже понад три роки і за весь цей час грошових коштів на виконання своїх зобов'язань від покупця до продавця не надійшло, при цьому відповідач продовжує проживати в зазначеному будинку. У зв'язку з вище викладеним, просила розірвати попередній договір щодо укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_3 та земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_2, що знаходяться по АДРЕСА_1, та зобов'язати останню повернути вище зазначену нерухомість, через невиконання умов правочину щодо його оплати.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року позов задоволено, розірвано попередній договір купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_3 та земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_2, що знаходяться по АДРЕСА_1, укладений 7 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, за реєстровим № НОМЕР_4, зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 житловий будинок НОМЕР_3 та земельну ділянку, кадастровий НОМЕР_2, що знаходяться по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог позивача повністю, посилаючись на його незаконність, не повне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що обов'язок покупця сплатити певну грошову суму продавцю виникає на підставі договору купівлі-продажу, а не з попереднього договору. Крім того зазначила, що сплатила частину передбачених платежів визначених попереднім договором.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідачем під час дії спірного правочину були істотно порушені умови його виконання ( в частині надання коштів щомісяця покупцем продавцю) на строк, що перевищує 6 місяців, а тому, вимоги позову підлягають до задоволення з розірванням спірного правочину та покладенням на відповідача обов'язку повернути позивачеві житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до положень ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Поняття договору купівлі-продажу та його форма, визначені положеннями ст.ст.655 і 657 ЦК України.
Відповідно до положень ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства, та ст. 41 Конституції України та ст.ст. 321, 328, 330, 334 ЦК України, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, право власності набувається із підстав не заборонених законом, зокрема правочинів. Добросовісний набувач набуває право власності на майно, навіть в тих випадках, коли воно відчужене особою, яка немала на це право. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні крім у випадках і в порядку, встановлених законом. Право приватної власності є непорушним.
Встановлено, що 07 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_3 та земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_2, що знаходяться по АДРЕСА_1, із строком дії до 31 січня 2017 року (а.с. 5-10).
Як передбачено пунктом 4.2 Договору, на підставі частини 2 статті 546 Цивільного Кодексу України Сторони за взаємною згодою домовились, що на забезпечення Покупцем виконання зобов'язань щодо укладання Основного договору 1 та укладанням Основного договору 2 покупець надає Продавцю кошти, в сумі згідно п.4.1 даного Договору, у наступному порядку:
(а) з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року Покупець щомісяця до 20 числа поточного місяця надає Продавцю по 1100 євро (одна тисяча сто) та 1200 (одна тисяча двісті) доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату платежу;
(б) з 01.11.2013 року по 30.06.2015 року Покупець щомісяця до 20 числа поточного місяця надає Продавцю по 1200 (одна тисяча двісті) євро та 1600 (одна тисяча шістсот) доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату платежу;
(в) з 01.07.2015 року по 31 12.2016 року Покупець щомісяця до 20 числа поточного місяця надає Продавцю по 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) євро та 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ ланом на дату платежу;
(г) в момент підписання Основного договору 1 та Основного договору2 Покупець сплачує Продавцю 2500 (дві тисячі п'ятсот) євро та 4500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США (пп. 4.2.1 п.4.2. Договору).
При цьому положеннями п.6.3 договору встановлено, що у випадку прострочення покупцем здійснення платежів, передбачених п.4.2 договору, на строк, що перевищує 6 шість місяців, продавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку.
З огляду наданих представником відповідача розписок за період з 21.05.2013 року, 20.06.2013 року, 17.07.2013 року, 21.08.2013 року, 20.09.2013 року, 21.10.2013 року, 21.11.2013 року, 21.12.2013 року, 20.01.2014 року, 20.02.2014 року, 20.05.2014 року, 20.06.2014 року, 21.07.2014 року, 21.08.2014 року, 01.11.2014 року, 07.12.2014 року, 21.12.2014 року і 27.12.2014 року, 20.01.2015 року, а також платіжних доручень від 22.03.2016 року та 24.03.2016, 22 .04.2016 року, останньою позивачеві сплачувалися кошті за умовами попереднього договору (72-93).
З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, оскільки відповідачем під час дії спірного правочину були істотно порушені умови його виконання (в частині надання коштів щомісяця покупцем продавцю) на строк, що перевищує 6 місяців, а тому, вимоги позову підлягають до задоволення з розірванням спірного правочину та покладенням на відповідача обов'язку повернути позивачеві житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований. Крім того відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що обов'язок покупця сплатити певну грошову суму продавцю виникає на підставі договору купівлі-продажу, а не з попереднього договору не заслуговують на увагу оскільки, в розумінні ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач сплачувала передбачені попереднім договором суми забезпечення позивачу, не заслуговують на увагу та спростовуються наданими розписками, з яких вбачається, що відповідачем порушені умови його виконання на строк, що перевищує 6 місяців, що встановлені п.6.3 договору.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: