про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2016 року № 810/3447/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Термоізоляція» про стягнення заборгованості,
до суду звернулось Броварське ОУПФУ Київської області з позовом до ТОВ «Термоізоляція» про стягнення заборгованості по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 в сумі 48881, 89 грн.
Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Частиною 2 ст. 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів позивачем не сплачено судовий збір, натомість було заявлено клопотання про звільнення від його сплати.
Ухвалою суду від 28.10.2016 позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Відповідно до Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» внесені відповідні зміни щодо ставок судового збору та порядку його сплати, які набрали чинності з 01.09.2015.
За приписами п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено мінімальну заробітну плату з 1 січня у розмірі 1 378 гривень. Позивач за подання адміністративного позову судовий збір не сплатив. З посиланням на ст.ст. 55, 129 Конституції України зазначив, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до правосуддя.
Суд повністю погоджується з такими твердженнями і зазначає, що в силу вимог ст. 2 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Стаття 129 Конституції України передбачає, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» не передбачені пільги щодо сплати судового збору органами ПФУ.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернення до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 6 КАСУ). У системі адміністративного судочинства діють відповідні принципи, покладені в основу процедури здійснення правосуддя щодо захисту порушених прав фізичних і юридичних осіб, закріплені, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до якого, при пред'явлені позову до суду обов'язком особи, яка має намір звернутися до відповідного суду є дотримання певної процедури, зокрема, й вимог щодо позовної заява, яка повинна відповідати ст. 106 КАСУ.
Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, до повноважень якого належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України.
Парламент у формі закону про внесення змін щодо порядку сплати судового збору висловив політичну волю обов'язковості сплати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачивши будь-яких виключень, а також не винайшов потрібним внести зміни до Державного бюджету України щодо виділення асигнувань на сплату судового збору. У той же час, Верховна Рада України зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок, діяти всупереч йому, доповнювати недоліки законодавчої процедури або перекривати судовими рішеннями бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Отже, лише після усунення недоліків позовної заяви та надання доказів сплати судового збору, що передбачено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» та КАСУ, у позивача виникне право на судове звернення на підставі поданої ним заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАСУ, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 3 ст. 106 КАСУ встановлено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У абзаці 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), зазначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до п. 61 Правил № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Згідно Правил № 270, реєстроване поштове відправлення (рекомендований лист) - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надано ксерокопію фіскального чеку та ксерокопію списку згрупованих поштових відправлень. Оскільки законодавець вимагає у якості доказу відправлення копії позовної заяви з додатками надання рекомендованого листа з повідомленням про вручення, доказуванню підлягає не факт відправлення певних документів відповідачу, а факт їх вручення. Ксерокопія фіскального чеку не дає можливості встановити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача, а ксерокопія списку згрупованих поштових відправлень з відбитком штемпеля про його прийняття до відправки відповідно до Правил № 270 підтверджує факт відправляння згрупованих поштових відправлень. Тому, суд вважає, що додані до позовної заяви ксерокопії документів не є належними доказами у розумінні положень ч. 3 ст. 106 КАСУ. Копія списку відправлених листів у відповідності до Правил № 270, складається лише у випадках відправляння згрупованих поштових відправлень. Надана позивачем копія списку відправлених листів та копія фіскального чеку не є належними доказами надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, суд визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у відповідності до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» з доказами зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України (ст. 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»); доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАСУ, суддя
1.Позовну заяву Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Термоізоляція» про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
2.Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 01 грудня 2016 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.