13 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/627/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Гаврилка С.Є., суддів Рейті С.І. та Шешені О.М.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
за участі сторін:
позивача - не з'явився;
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Кауфман Вікторії Вікторівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 13 грудня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 19 грудня 2016 року.
05 травня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Національного банку України, якою просив суд: "1. Витребувати у Національного банку України встановлений рейтинг за рейтинговою системою CAMELS станом на 2015 рік; 2. Витребувати у відповідача звіти інспектування за інспекційними перевірками за станом на 07 серпня 2015 року (з 10 по 14 серпня 2015 року) за станом на 01 вересня 2015 року (з 07 вересня 2015 року до 02 жовтня 2015 року); 3. Витребувати у Національного банку України звіт інспектування за інспекційною перевіркою, що передувала проведеній з 10 по 14 серпня 2015 року; 4. Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України, що полягала у неналежному проведенні інспекційних перевірок ПАТ "ЮСБ Банк" у 2015 році, що полягала у не проведенні дотримання ПАТ "ЮСБ Банк" правил зберігання цінностей за договорами про відповідальне зберігання цінностей у банку; 5. Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів ОСОБА_3 щодо збереження переданих ним грошових коштів у сумі 215000,00 доларів США на відповідальне зберігання за договорами про відповідальне зберігання цінностей у банку".
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" було укладено договори про відповідальне зберігання цінностей у банку на загальну суму 215000 доларів США. Строк дії кожного з договорів складає 6 місяців з моменту його підписання, та передачі цінностей Поклажодавцем на зберігання Зберігачу. Разом з тим, як йдеться у позовній заяві, з огляду на прийняття 02 жовтня 2015 року постанови Правління Національного банку України № 665/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) було прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 182 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Відповідно до постанови Правління НБУ від 24 грудня 2015 року №939 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК"" Фондом прийнято рішення від 28 грудня 2015 року № 241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮСБ Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". На підставі чого було розпочато процедуру ліквідації банку та Фонд з 30 грудня 2015 року розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Однак переданні за вищевказаними договорами цінності позивачу повернуто не було. Після чого позивач неодноразово звертався до Уповноваженої особи Фонду зі скаргами на дії та ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК". На чисельні звернення позивача Фондом була надана відповідь, що в ході інвентаризації встановлено, що передані позивачем цінності за вищевказаними договорами в касах банку відсутні. Позивач зазначає що звертався і до НБУ з відповідними скаргами, однак жодної відповіді НБУ не надав. На підставі чого позивач вважає, що в період 2015 року по час введення тимчасової адміністрації Національний банк України, не вчинив жодних необхідних обов'язкових заходів впливу та контролю з метою недопущення подальшого порушення норм банківського законодавства ПАТ "ЮСБ Банк", що призвело в подальшому до фактичної ліквідації банку та нанесення значних матеріальних збитків у вигляді неповернутих грошових коштів позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимов з підстав наведених у письмових запереченнях. Зокрема зазначено, що твердження позивача про те, що Національним банком України не було надано жодної відповіді на його скаргу, не відповідає дійсності, оскільки такі відповіді надавалися, та на думку відповідача, висловлене з метою перевести суть правовідносин, які склалися між позивачем та банком, в площину спору з НБУ через нібито бездіяльність останнього. Окрім того, як зазначає представник відповідача, у позовній заяві не наведено жодного факту порушення НБУ законодавства України, не зазначено в чому саме полягала бездіяльність НБУ, якими нормативно-правовими актами передбачено обов'язок НБУ вчинити будь-які дії, не вчинення яких позивач вважає бездіяльністю у відношенні до себе тощо. Представник відповідача також вказує, що із змісту позовної заяви неможливо зробити висновок про те, які саме права позивача порушено будь-ким, і чи є на сьогодні ці права порушені, якщо йдеться про незаконне вибуття матеріальних цінностей з володіння позивача поза його волею як власника, оскільки вирішення питань підроблення документів та шахрайства, відноситься до компетенції відповідних правоохоронних органів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" було укладено договори про відповідальне зберігання цінностей у банку, а саме: - від 05 травня 2015 року №4 , відповідно до якого було передано на відповідальне зберігання у банк цінності за актом приймання-передачі від 05 травня 2015 року та описом , долари США у сумі 80000,00 (а.с.а.с. 24-28); - від 14 травня 2015 року №5, відповідно до якого було передано на відповідальне зберігання у банк цінності за актом приймання-передачі від 14 травня 2015 року та описом, долари США у сумі 20000,00 (а.с.а.с. 29-33); - 12 червня 2015 року №6, відповідно до якого було передано на відповідальне зберігання у банк цінності за актом приймання-передачі від 12 червня 2015 року та описом, долари США у сумі 20000,00 (а.с.а.с. 34-38); - 12 серпня 2015 року №11, відповідно до якого було передано на відповідальне зберігання у банк цінності за актом приймання-передачі від 12 серпня 2015 року та описом, долари США у сумі 20000,00 (а.с.а.с. 39-43); - 02 вересня 2015 року № 16, відповідно до якого було передано на відповідальне зберігання у банк цінності за актом приймання-передачі від 02 вересня 2015 року та описом, долари США у сумі 75000,00 (а.с.а.с. 44-46, 48-50).
На підставі Постанови Правління Національного Банку України від 02 жовтня 2015 року № 665/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №182 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до постанови Правління НБУ від 24 грудня 2015 року № 939 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК"" Фондом прийнято рішення від 28 грудня 2015 року № 241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮСБ Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
25 листопада 2015 року, Позивач звернувся зі скаргою на дії до ПАТ "Юніон Стандарт Банк" до Управління Національного банку України, у прохальній частині якої просив НБУ провести перевірку щодо невиконання банком зобов'язань по поверненню цінностей за договорами, вжити заходів по поверненню цінностей, вжити заходів щодо притягнення винних у неповерненні цінностей посадових осіб банку, повідомити позивача про результати розгляду скарги за вказаною адресою (а.с.а.с. 51-54).
За результатами розгляду скарги позивача - відповідачем була підготовлена та надіслана на зазначену позивачем адресу відповідь від 14 грудня 2015 року за № 20-06008/99031. У вказаному документі НБУ було роз'яснено позивачу про те, що згідно зі статтею 19 Конституції України, статтею 2 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. Роз'яснено, що згідно зі статтею 4 частиною 2 пунктом 8 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації, здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Згідно зі статтею 34 цього ж закону під час дії тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком та вживати дії, передбачені планом врегулювання, а відповідно до статті 3 частини 7, що органи державної влади та НБУ не вправі втручатися в діяльність Фонду. Крім того, у відповіді зазначено, що згідно з статтею 76 частиною 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому порядку. Додатково позивача було проінформовано про те, що за приписами статті 49 частини 7 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення, а цінності, які не вилучені власниками у вказаний в повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку і які Фонд повертає законним власникам (а.с.а.с. 98, 99).
З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2015 року, позивач також звернувся зі скаргою до Директора - розпорядника Виконавчої дирекції Фонду на бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ Банк" (а.с.а.с. 56-60).
21 грудня 2015 року листом за вих. № 991, уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію було надано відповідь на заяви позивача, отримані банком 17 листопада 2015 року, 24 листопада 2015 року та телеграму від 04 грудня 2015 року. Зазначено , на даний час цінності (мішок з цінностями) про які зазначає позивач, що були переданні за договорами про відповідальне зберігання цінностей у банку, у касах ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" відсутні. Також позивача повідомлено, що він можливо став жертвою шахраїв та у зв'язку з цим порадили позивачеві звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів (а.с. 61).
Статус Національного банку України визначений спеціальним Законом «Про Національний банк України», згідно зі статтею 4 якого Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України; Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і закріплено за ним на праві господарського відання.; Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.; Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" здійснює банківське регулювання та нагляд.
Статтею 55 Закону України "Про Національний банк України", встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Згідно статті 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:
- адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків;
-індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
Відповідно до статей 67, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.
Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку.
Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 276 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13 жовтня 2011 року № 366) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 року за № 703/5894, положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (далі - Положення) регулює процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України (далі - Національний банк) особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.
Пунктом 1.11 вказаного Положення встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.
Перша планова інспекційна перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.
Відповідно до пункту 2.2 вказаного Положення, для складання планів інспекційних перевірок Національний банк аналізує, зокрема й звернення, скарги вкладників, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб.
Позивачем не подавалися скарги з приводу неналежного виконання договорів про відповідальне зберігання цінностей у спірному банку до 02 жовтня 2015 року, тобто до прийняття рішення № 665/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" до категорії неплатоспроможних".
З викладених норм чітко видно, що інспекційна планова перевірка Національним банком банку/філії іноземного банку здійснюється не частіше одного разу на рік та не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.
Відповідно до статті 3 частин 1 та 7 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
Судом встановлено, що Національним банком України згідно статтями 55 Закону України "Про Національний Банк України", статті 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на підставі пункту 1.8 Положення №276 у період з 01 січня 2015 року по 03 жовтня 2015 року здійснено одну позапланову інспекційну перевірку ПАТ "ЮСБ Банк" з питань банківського нагляду, а саме : за станом на 07 серпня 2015 року ( з 10 до 14 серпня 2015 року) у зв'язку з наявністю фактів, що можуть свідчити про проведення Банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників або кредиторів банку.
Перевіркою було виявлено невиконання банком вимог щодо створення, впровадження та супроводження управління інформаційною безпекою, установлення факту відсутності архіву особливо важких даних.
За результатами позапланової перевірки, Департаментом запропоновано розглянути питання щодо застосування до Банку заходу впливу у вигляді віднесення його до категорії проблемних.
Відповідно до статті 73 Закону "Про банки і банківську діяльність", у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Остання планова інспекційна перевірка Банку проводилась згідно з вимогами пункту 1.5 Положення №276 та затвердженого плану проведення інспекційних перевірок банків їх підрозділів та небанківських установ Національним банком України на 2015 рік за період з 01 січня 2013 року до 01 вересня 2015 року.
Зазначену планову перевірку завершено було достроково оскільки відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №665/БТ, ПАТ « ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК» визнано неплатоспроможним, а як уже зазначалася вище з 05 жовтня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
Відповідно до статті 4 частини 2 пункту 8 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Згідно статті 35 частини 5 ЗУ « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до статті 3 частини 7 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.
Окрім того, згідно до статті 76 Закону України "Про банк і банківську діяльність", Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.
А відтак порушення договірних зобов'язань ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК", не є підставою для вимоги виконання зазначеного обов'язку Національним банком України, оскільки таких наслідків не містять, а ні умови укладених позивачем з ПАТ "ЮСБ Банк" вищенаведених договорів, а ні положення чинного законодавства.
Також суд констатує, що на звернення позивача Національним банком України вичерпно надавались відповіді, які у повній мірі відповідають чинному законодавству, а покладені на НБУ законом обов'язки останнім у відносинах з позивачем реалізовувались у відповідності з чинним законодавством, і порушень не допускалось.
Отже з огляду на викладене, доводи позивача щодо відсутності контролю, банківського регулювання у неналежному проведенні інспекційних перевірок ПАТ "ЮСБ Банк", визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття належних заходів забезпечення заходів законних інтересів позивача, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування заходу впливу до ПАТ "ЮСБ Банк" на думку суду є необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Судді:С.Є. Гаврилко С.І. Рейті О.М. Шешеня