16 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2209/16
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Закарпатської області, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Закарпатської області, а саме: не направлення ОСОБА_1 повідомлення за формою, що встановлена Додатком до Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року із роз'ясненням, куди і протягом якого терміну ОСОБА_1 може звернутись за відшкодуванням шкоди і поновлення порушених прав, у зв'язку із закриттям щодо неї кримінального провадження № 22015070000000023;
- зобов'язати Прокуратуру Закарпатської області направити на адресу ОСОБА_1 повідомлення за формою, що встановлена Додатком до Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року із роз'ясненням, куди і протягом якого терміну ОСОБА_1 може звернутись за відшкодуванням шкоди і поновлення порушених прав, у зв'язку із закриттям щодо неї кримінального провадження № 22015070000000023;
- визнати протиправною відмову Прокуратури Закарпатської області винести постанову щодо визначення розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності і у зв'язку із закриттям щодо неї кримінального провадження № 22015070000000023, яка підлягає відшкодуванню згідно Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", в тому числі, втрачений заробіток та витрати на правову допомогу;
- зобов'язати Прокуратуру Закарпатської області винести постанову щодо визначення розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності і у зв'язку із закриттям щодо неї кримінального провадження № 22015070000000023, яка підлягає відшкодуванню згідно Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", в тому числі, втрачений заробіток та витрати на правову допомогу.
У відповідності до ч.2 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - слід відмовити з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.109 КАС України - заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі - Закон 266), відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону 266 передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону 266 відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені п. 1 ст. 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
Згідно частин 1, 2 ст. 11 Закону 266 у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди. У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи в місячний строк письмово повідомити про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання.
Статтею 12 Закону 266 передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.
Згідно частин 1, 2 ст. 13 Закону 266 питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Отже, вимоги позивача не мають ознак публічно-правового спору, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 109 КАС України, суд роз'яснює позивачеві право на звернення до суду з позовом щодо визначення розміру шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності і у зв'язку із закриттям кримінального провадження в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.5 ст. 109 КАС України - повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 17, п.1 ч.1 ст.109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Рейті