08 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/754/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС в Закарпатській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області, про зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 8 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 13 грудня 2016 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ДПІ у Рахівському раойні), третя особа - управління Держказначейства України у Рахівському районі Закарпатської області (далі - третя особа, управління Держказначейства), яким (згідно заяви про уточнення позовних вимог, поданої представником позивача в судовому засіданні 09.09.2016 року) просить зобов'язати ДПІ у Рахівському районі надати управлінню Держказначейства висновок про суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122266,00 грн. за декларацією за січень 2015 року та реєстр висновків.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у встановлений законом спосіб, шляхом подання до ДПІ у Рахівському районі декларацій з податку на додану вартість за січень 2015 року заявив до відшкодування на рахунок платника у банку 122433, 00 грн. ДПІ у Рахівському районі проведено документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 122266,00 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 122266, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 61133,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення скасоване судом. Однак, відповідачем не було подано висновок до управління Держказначейства із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Таким, чином просить суд задовольнити позовні вимоги, та зобов'язати відповідача надати третій особі висновок про суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
08 грудня 2016 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності та у відповідності до ст. 122 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце проведення судових засідань, відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник третьої особи надав суду письмові пояснення на адміністративний позов, в яких вказав, що на органи стягнення, якими є податкові органи, покладено обов'язок надати висновок Державному казначейству України для здійснення відшкодування ПДВ, а на органи Державного казначейства України покладено обов'язок у разі одержання від органу стягнення висновку здійснити таке відшкодування зазначених коштів. У разі невиконання органами стягненнями обов'язку щодо надання висновку органам Державного казначейства, у органів Державного казначейства відсутнє право щодо здійснення відшкодування ПДВ. Враховуючи те, що Управління казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області висновків від податкового органу не отримувало, і при цьому жодні правовідносини між позивачем і Управлінням казначейства не виникали, то відсутнє і будь-яке порушення прав та законних інтересів позивача з боку Управління казначейства.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак надав суду клопотання, яким просить розглянути справу за його відсутності, в зв'язку з чим справу розглянуто за відсутності представника третьої особи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, взятий на облік в органах державної податкової служби та перебуває на обліку у ДПІ у Рахівському районі та є платником податку на додану вартість.
Позивачем до ДПІ в Рахівському районі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з розрахунком сум бюджетного відшкодування та заявою про повернення сум бюджетного відшкодування на його рахунок у банку у розмірі 122266,00 грн.
У період з 03 по 10 березня 2015 року посадовою особою ДПІ в Рахівському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року та січень 2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 17.03.2015 року № 39/07-11-17, яким встановлено порушення п..п. 200.4 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення заявленої позивачем сум бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2015 року на 122266,00 грн. (а.с. 17-22).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002371700 від 06.04.2015 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122266,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 61133,00 грн. (а.с.23).
Постановою Закарпатського окружного адміністративного від 17.06.2015 року у справі № 807/737/15 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002371700 від 06.04.2015 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року у справі № 807/737/15 з залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.2 ст.3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень(крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження) та згідно п.2 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори з приводу проходження публічної служби, якою є, зокрема, служба в органах внутрішніх справ.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до п. 201 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки 30.03.2016 року (прийняття рішення судом апеляційної інстанції) закінчилась процедура судового оскарження сум бюджетного відшкодування розміром 122266,00 грн., відповідач був зобов'язаний протягом п'яти робочих днів надати територіальному органу державного казначейства висновок про суму бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість у розмірі 122266, 00 грн. за декларацією за січень 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності ненадання ДПІ у Рахівському районі управлінню Держказначейства висновку про суму бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість, вимоги позову відповідають вимогам законодавства, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, зобов'язавши ДПІ в Рахівському районі сформувати та направити до управління Держказначейства висновок щодо бюджетного відшкодування позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 122266,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 137, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС в Закарпатській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області, про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Рахівському районі Головного управління ДФС в Закарпатській області сформувати та направити до Управління Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області висновок щодо бюджетного відшкодування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за січень 2015 року у розмірі 122266,00 грн (сто двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість гривень).
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті