Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
15.12.2016 року Справа № 927/741/16
Позивач: Приватне підприємство „ПродІнТорг”, вул. Гоголя, 22/12, м. Чернігів, 14005
Відповідач: Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Республіка Білорусь, 220028
про стягнення валютної виручки 25 548,53 дол. США, що станом на момент звернення до суду по курсу НБУ складає 634 105,29 грн.
Суддя Федоренко Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача валютної виручки 25 548,53 дол. США, що станом на момент звернення до суду по курсу НБУ складає 634 105,29 грн. заборгованості за поставлений відповідно до Контракту № 31/03-16 від 31.03.2016 товар.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 07.11.2016 року до господарського суду Чернігівської області надійшла ухвала економічного суду м. Мінська від 31.10.2016року по справі №233-21ип/2016, в якій економічний суд м. Мінська повідомляє, що текст ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 04.10.2016року у справі №927/741/16 вручені 31.10.2016року під підпис приватному підприємцю ОСОБА_1 в судовому засіданні економічного суду м. Мінська за адресою: вул.Академічна, 15, корп. 1, каб. 203, м. Мінськ, Республіка Білорусь. До вказаної ухвали додано підтвердження про вручення тексту ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ухвали від 04.10.2016року у справі №927/741/16 приватному підприємцю ОСОБА_1.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду оригінали доданих до позовної заяви документів не надав.
Ухвалу про порушення провадження у справі позивачу вручено 13.08.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на а.с. 23.
В зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, ухвалою суду від 04.10.2016 р. розгляд справи було відкладено на 15.12.2016 р.
Ухвалу про відкладення розгляду справи було направлено за вказаною позивачем у позовній заяві адресою: м. Чернігів, вул. Гоголя, 22/12, і повернуто суду без вручення адресату з довідкою листоноші: за не запитом.
Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як роз'яснено у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що ухвалу про відкладення розгляду справи було завчасно направлено позивачу за вказаною ним у позовній заяві адресою, суд приходить висновку про належне повідомлення останнього про час і місце розгляду справи.
Відсутність представників сторін у судовому засіданні та ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем оригіналів витребуваних документів, не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
31.03.2016 року між Приватним підприємством „ПродІнТорг” (продавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено Контракт № 31/03-16 (далі-Контракт).
Згідно п. 1.1 вказаного Контракту продавець продає, а покупець купує і оплачує сільськогосподарську продукцію (товар) в наступному асортименті:
- огірок свіжий - 1000 тн, томат свіжий - 1 000 тн, морква свіжа - 1000 тн, картопля свіжа - 1000 тн, буряк свіжий - 1 000 тн, цибуля ріпчаста - 1 000 тн, капуста свіжа - 1 000 тн, яблука свіжі - 2 000 тн, слива свіжа - 1 000 тн, персик свіжий - 1 000 тн, груша свіжа - 1 000 тн та інше.
Згідно п. 1.2 -1.4 Контракту вартість товару здійснюється, згідно Інвойсу, на кожну партію товару. Вартість тари та пакування входить у вартість товару. Поставка товару здійснюється на умовах поставки, згідно інвойса, по ІНКОТЕРМС-2010. При цьому розуміється, що усі митні витрати на території покупця оплачуються покупцем, якщо інше не передбачено додатковою угодою сторін.
п. 2.1 Контракту передбачено, що ціни на товар встановлені в доларах США, наведені в Інвойсах до Контракту, з базисом поставки, згідно інвойса, по ІНКОТЕРМС-2010.
п. 3.1 Контракту передбачено, що загальна сума Контракту складає 2 000 000,00 (два мільйона) доларів США, 00 центів.
Згідно п. 4.1 Контракт вступає в силу з 31.03.16 року і діє по 31.03.19 року.
У відповідності до п. 7.1 Контракту покупець оплачує кожну партію товару банківським переказом в доларах США на рахунок продавця.
Згідно п. 7.2 Контракту оплата здійснюється у формі передплати повної або часткової, так і з відстрочкою платежу протягом 30 календарних днів з моменту закінчення митного оформлення товару в Україні шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця чи на рахунок, вказаний в письмовому розпорядженні продавця.
Згідно п. 7.3 Контракту усі банківські витрати на території покупця і території інших країн оплачуються покупцем, а витрати на території продавця оплачуються продавцем.
Згідно п. 8.1 Контракту товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості, вказаній в товаросупровідних документах.
У відповідності до п. 10.1 Контракту всі неврегульовані спірні питання розглядаються в господарському суді Чернігівської області, Україна.
Відповідно до ч.2 ст.4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованою Постановою Верховної Ради України N2889-XII від 19.12.1992 (дата підписання Україною: 20 березня 1992 р. Дата набуття чинності для України: 19 грудня 1992 р.), компетентним судом у вирішенні вказаного спору є Господарський суд Чернігівської області.
На підтвердження своїх вимог позивачем суду надано копії таких документів:
- митної декларації № 102110002/2016/012327 від 11.05.2016 року, інвойсу № 16 від 11.05.2016року, міжнародної товарно-транспортної накладної А№0850298 на поставку томатів свіжих вагою 19 000,00 кг на суму 11 780,00 доларів США;
- митної декларації № 102110002/2016/012384 від 13.05.2016 року, інвойсу № 17 від 13.05.2016року, міжнародної товарно-транспортної накладної А №0748965 на поставку томатів свіжих вагою 18 861,00 кг на суму 13 768,53 доларів США.
В інвойсах до Контракту №16 від 11.05.2016 р. та №17 від 13.05.2016 р., які підписані директором позивача, вказано такий порядок оплати: протягом 30 календарних днів з моменту поставки.
Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.
Згідно з ч.5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
Згідно з п.5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, за письмовим зверненням осіб, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує копії оформлених електронних МД на папері.
Копія електронної МД на папері являє собою засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом електронної МД, відображеної у форматі *.xps.
Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки “Копія. Згідно з оригіналом”, особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.
Отже, датою завершення митного оформлення товару в Україні вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах, відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Надані позивачем копії електронних митних декларацій на папері не відповідають вимогам п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, п.5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, не засвідчені в установленному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що додані позивачем до позовної заяви докази (копії митних декларацій, інвойсів, міжнародних товарно-транспортних накладних) не є належними та допустимими доказами, які підтверджують завершення митного оформлення товару в Україні, що є підставою для здійснення оплати з відстрочкою платежу відповідно до п.7.2 Контракту.
Також судом враховується, що у п. 8.1 Контракту сторонами було узгоджено, що товар вважається зданим продавцем і прийнятий покупцем по кількості, зазначеній в товаросупроводжувальних документах.
Надані позивачем копії міжнародних товарно-транспортних накладних не містять підписів відповідача про одержання товару. Відсутні належні та допустимі докази на підтвердження одерждання товару відповідачем.
У позовній заяві позивач вказав, що в судовому засіданні ним будуть надані суду банківські документи про суму заборгованості відповідача по рахунках та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами. Однак, цих документів позивачем суду не надано.
Клопотань відповідно до ст.38 ГПК України про витребування доказів від сторін не надходило.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а тому у позові необхідно відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 19.12.2016 р.
Суддя Ю.В. Федоренко