ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.12.2016Справа № 922/3487/16
За позовом ОСОБА_1
До Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк",
Державної організації "Фонд гарантування вкладів "Фізичних осіб"
Про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
Суддя Лиськов М.О.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача-1: Потольчак А.А. (дов. № 86 від 11.11.2016)
від відповідача-2: Дячук В.В. (дов. № 27-5982/16 від 01.02.2016)
ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Державної організації "Фонд гарантування вкладів "Фізичних осіб" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2016 порушено провадження у справі № 922/3487/16.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2016 встановлено, що вказана справа на час порушення провадження, не була підсудна господарському суду Харківської області та направлено справу №922/3487/16 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, де справа за автоматизованим розподілом надійшла на розгляд до судді Лиськову М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016 прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи на 14.12.2016.
В судове засідання 14.12.2016 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.
В судове засідання 14.12.2016 представник відповідача 1 з'явився та заявив клопотання про зупинення провадження у справі.
В судове засідання 14.12.2016 представник відповідача 2 з'явився та подав клопотання про припинення провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" 19.12.2012, був укладений договір банківського (поточного) рахунку НОМЕР_1, залишок коштів на якому станом на 05.07.2016 становив 193 537,50 грн. В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", однак, за твердженням позивача, всупереч положенням ст. 26, 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленком Олександром Володимировичем безпідставно не було внесено відомості щодо позивача у загальний Реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Позивач звертаючись до господарських судів, посилається на зазначене в постановах Верховного Суду України у справі № 826/2043/15 від 16.02.2016 та № 826/20410/14 від 15.06.2016, відповідно до яких зазначено, що враховуючи положення статті 12 Господарського процессуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Дослідивши матеріали та заслухавши представника відповідача 2 вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Приписами ст. 12 ГПК України, визначено перелік справ підвідомчих господарським судам, а саме:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
41) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Змістом п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність"
Частиною третьою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У пункті шостому статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визначено що дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-2 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України (п. 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів").
Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача 2, про припинення провадження, в зв'язку із неможливістю розгляду справи в господарських судах.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись пп. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Провадження у справі № 922/3487/16 припинити.
Суддя М.О. Лиськов