"14" грудня 2016 р. Справа № 922/2041/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 14.09.16 р.);
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№2717Х/3-38) на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект", м.Харків
до 1. Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", м.Харків,
2. Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська обласна рада, м.Харків
про визнання недійсним правочину,
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 25.06.2013 р. до договору № 16153 від 09.12.2008 р., укладену між Комунальним підприємством "Обласний спортивний комплекс "Металіст", Обласним комунальним підприємством "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю " Інститут Харківпроект".
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2016 р. у справі №922/2041/16 (суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено повністю.
Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В судове засідання 14.12.2016 року відповідачі не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Як роз'яснено в п 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року, якою розгляд апеляційної скарги призначено в даному судовому засіданні, направлялась на адресу другого відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернулась підприємством зв'язку з довідкою про невручення, у зв'язку з відсутністю підприємства за вказаною адресою.
Перший відповідач в судове засідання 14.12.2016 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Третя особа в судове засідання 14.12.2016 року не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідно до рішення Харківської обласної ради від 29.11.2011 року №287-VI, Харківській обласній державній адміністрації делеговано повноваження щодо управління КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст". Третя особа вказує також, що відповідно до п.5 рішення Харківської обласної ради від 20.06.2013 року №760-VI «Про реорганізацію КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" шляхом виділення Відокремленого структурного підрозділу з забезпечення взаєморозрахунків із доходів та видатків КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та приєднання його до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради, голові Харківської обласної державної адміністрації було доручено укласти відповідні зміни до договорів щодо участі у реконструкції КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст". Враховуючи наведене, третя особа вважає, що Харківська обласна рада не є суб'єктом спірних правовідносин. Просить розгляд справи здійснювати без участі її представника.
Перший відповідач направив суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що на час прийняття оскаржуваної додаткової угоди до договору, перший відповідач не був одержувачем бюджетних коштів, оскільки після закінчення терміну дії програм ОСОБА_1 - 2012 (31.12.2012 року) його було виключено з «мережі» одержувачів бюджетних коштів. Також перший відповідач у відзиві посилається на рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012 року у справі №5023/2866/12 про стягнення з КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" заборгованості за договором №16153 від 09.12.2008 року, в якому, як вказує перший відповідач, суд дійшов висновку, що відсутність бюджетного фінансування не є достатньою підставою для звільнення замовника від обов'язку провести оплату ген проектувальнику за виконані роботи, а отже, відсутні підстави вважати, що КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" наділено спеціальною правосуб'єктністю. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Позивач надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що під час реорганізації КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст", в порушення ч.2 ст.109 ЦК України, Харківською обласною радою не затверджено розподільчий баланс, крім того, відсутні докази щодо створення юридичної особи з назвою «Відокремлений структурний підрозділ з забезпечення взаєморозрахунків із доходів та видатків КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст"». Також позивач вказує, що передавальний акт, складений 25.06.2013 року, на підставі рішення Харківської обласної ради від 20.06.2013 року №760-VI, повинен бути затверджений останньою. Таким чином, на думку позивача, заборгованість від КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради не було передано в спосіб, передбачений законом.
Враховуючи, що відповідачі та третя особа належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
09.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (виконавець) та Комунальним підприємством "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (замовник) укладено договір на виконання проектно-вишукуваних робіт № 16153 (далі-договір) (а.с.17).
Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання проектно-вишукуваних робіт: роботи з розробки робочого проекту (проектно-кошторисної документації) реконструкції стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65 з виділенням пускових комплексів. Реконструкція зовнішніх мереж водопостачання від В-7 на західній трибуні до Вр-3 на південній трибуні з заміною в діаметрі 200, реконструкція протипожежного водопроводу в середині футбольного ядра впродовж північної та західної трибун КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст"в м. Харкові.
Згідно п.1.1 договору, вартість робіт, передбачених п.1.1 договору, визначається Протоколом погодження договірної ціни.
Строк здачі роботи виконавцем - через 2 тижні після підписання договору (п.1.6 договору).
Пунктом 2 договору «Протокол погодження договірної ціни» визначено загальну вартість робіт - 41438,40 грн.
Відповідно до п.2.2 договору, оплата здійснюється за виконану роботу.
За умовами п.3.2 договору, замовник, при отриманні від виконавця акту здачі-приймання, зобов'язався протягом 5 днів підписати його, оплатити та повернути даний акт виконавцю.
В п.5.1 договору зазначено, що строк дії договору: з моменту підписання договору замовником - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за даним договором.
29.12.2008 року сторони підписали акт №12101-08 здачі-приймання проектно- вишукуваних робіт (а.с.19).
Позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу за договором №16153 від 09.12.2008 року в розмірі 41438 грн., у відповідь на яку, в листі №177 від 26.04.2012 року КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" зазначив, що у зв'язку із неможливістю проведення розрахунків в межах виділених в 2008 році бюджетних асигнувань, затверджених в плані використання бюджетних коштів і взятих на підставі бюджетних призначень, досі не має змоги виконати свої зобов'язання в частині оплати виконаних у 2008 році робіт, оскільки недоотримало з місцевого бюджету цільові кошти на реконструкцію стадіону, зокрема, 41438 грн. на оплату за договором №16153 від 09.12.200 року (а.с.22).
В подальшому, 20.06.2013р. Харківською обласною радою прийнято рішення №760-VI "Про реорганізацію Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" шляхом виділення Відокремленого структурного підрозділу з забезпеченням взаєморозрахунків із доходів та видатків Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та приєднання його до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради" (а.с.21).
25.06.2013р. між ТОВ "Інститут Харківпроект" (генеральний проектувальник), КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (замовник) та Обласним комунальним підприємством "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради (замовник-2) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 16153 від 09.12.2008р. (а.с.20).
Відповідно до п.1 вказаної угоди, сторони, за взаємною згодою, замінили одну із сторін договору, а саме передали замовнику - 2 (другому відповідачу) права та обов'язки замовника (першого відповідача) за договором в частині розрахунків за виконані роботи.
Згідно п.2 додаткової угоди сторони визнали зобов'язання замовника перед генеральним проектувальником за договором № 16153 від 09.12.2008р. в частині розрахунків за виконані роботи, що не виконані на дату укладання цієї додаткової угоди такими, що мають бути виконані замовником - 2 на користь генерального проектувальника.
Додаткова угода №1 набуває чинність з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання замовником - 2 своїх зобов'язань за договором в частині розрахунків за виконані роботи та/або припинення зобов'язань на умовах, передбачених договором або діючим законодавством України.
25.06.2013р., на підставі прийнятого рішення Харківської обласної ради №760-VI від 20.06.2013 року, КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та Обласне комунальне підприємство "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради склали передавальний акт та акт приймання-передачі документації до нього, відповідно до яких другому відповідачу, зокрема, була передана кредиторська заборгованість першого відповідача перед позивачем та документація до неї (а.с.39-42).
Між позивачем та першим відповідачем проведено звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складено та підписано акт, відповідно до якого станом на 01.07.2013р. заборгованість першого відповідача передано з балансу останнього на баланс другого відповідача, згідно передавального акту від 25.06.2013 року (а.с.43).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що договір №16153 від 09.12.2008 року укладений сторонами на виконання Державної та місцевої цільової програм підготовки та проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, оскільки предметом договору є розробка проекту реконструкції об'єкта архітектури - стадіону «Металіст», генеральним проектувальником за яким визнано саме ТОВ "Інститут Харківпроект".
Таким чином, як вказує позивач, КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" як юридична особа публічного права є замовником відповідних робіт, одержувачем бюджетних коштів та учасником правовідносин на реалізацію Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженого постановою КМУ України від 22.02.2008 року №107 та коштів обласного бюджету, передбачених Цільовою програмою підготовки та проведення в Харківській області фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженого рішенням XXIV сесії Харківської обласної ради V скликання від 28.02.2008 року №595-V.
Далі позивач зазначає, що «відсутні будь-які рішення щодо зміни учасника бюджетних правовідносин, згідно з яким отримувачем бюджетних коштів визначалось би Обласне комунальне підприємство "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради, чи вказаний суб'єкт був би включений до Плану використання бюджетних коштів з визначенням напряму їх використання на фінансування виконаних та прийнятих робіт за договором №16153».
На думку позивача, враховуючи, що у другого відповідача відсутні повноваження на використання бюджетних коштів, заміна боржника у зобов'язанні за договором №16153 від 09.12.2008 року є неможливою, оскільки Обласне комунальне підприємство "Бюро майнових відносин" не наділене спеціальною правосуб'єктністю.
Також позивач вважає, що спірна додаткова угода №1 до договору не спрямована на реальне настання правових наслідків, оскільки рішенням Харківської обласної ради від 20.12.2012 року надано згоду на застосування до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" положень ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок встановлення факту його неплатоспроможності.
Таким чином, позивач вважає, що Додаткова угода № 1 від 25.06.2013 року до договору №16153 від 09.12.2008 року не відповідає приписам Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України та законодавству з питань виконання державних та місцевих цільових програм, що є підставою для визнання її недійсною.
Аналогічні доводи містяться в апеляційній скарзі позивача.
Перший відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції проти задоволення позову заперечував та зазначав у відзиві на позов, що 31.12.2012 року строки виконання Програм підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу закінчилися, а отже, з 2013 року перший відповідач втратив статус одержувача бюджетних коштів на реконструкцію спортивного комплексу та був «виключений з «мережі» одержувачів бюджетних коштів. Таким чином, як вказує перший відповідач, на час укладення оспорюваної додаткової угоди, перший відповідач мав право за взаємною згодою з позивачем покласти виконання обов'язку з проведення розрахунків за роботи на другого відповідача, оскільки ні з умов договору, ні Цивільного кодексу України, ні інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливав обов'язок першого відповідача виконати зобов'язання особисто.
Другий відповідач відзив на позов та апеляційну скаргу не надав, в судові засідання суду першої та апеляційної інстанцій представника не направляв.
Третя особа в суді першої та апеляційної інстанції в письмових поясненнях зазначала, що відповідно до рішення Харківської обласної ради від 29.11.2011 року №287-VI, Харківській обласній державній адміністрації делеговано повноваження щодо управління КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст", у зв'язку з чим Харківська обласна рада вважає, що вона не є суб'єктом спірних правовідносин.
Судова колегія враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
Стаття 207 Господарського кодексу України, також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як роз'яснено в п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року “Про деякі питання визнання правочинів недійсними”, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, сторони при укладенні договору мають на власний розсуд визначати умови договору, у тому числі щодо порядку здійснення оплати, джерел фінансування тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, у випадку якщо сторони дійшли згоди щодо певних умов договору, вони повинні їх дотримуватися.
Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст.521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу, тобто правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, обов'язок виконання якого переводиться на нового боржника.
Колегія суддів зазначає, що спірна додаткова угода укладена уповноваженими особами в простій письмовій формі, як і договір №16153 від 09.12.2008 року.
При укладенні спірної додаткової угоди сторони керувались рішенням Харківської обласної ради від 20.06.2013р. №760-VI "Про реорганізацію Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" шляхом виділення Відокремленого структурного підрозділу з забезпеченням взаєморозрахунків із доходів та видатків Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та приєднання його до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради" (а.с.21).
Договір №16153 від 09.12.2008 року не містить заборони на заміну сторони у зобов'язанні.
Укладаючи оспорювань додаткову угоду №1 від 25.06.2013 року, позивач надав згоду на заміну однієї із сторін договору, а саме на передачу другому відповідачу прав та обов'язків першого відповідача за договором в частині розрахунків за виконану роботу.
Таким чином, волевиявлення учасника правочину ( у даному випадку позивача) було вільним і відповідало його внутрішній волі.
Дійсність угоди позивачем з 2013 року не заперечувалась.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором повинно здійснюватись за бюджетні кошти.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської обласної ради № 287-VI від 29.11.2011 року делеговано Харківській обласній державній адміністрації повноваження щодо управління КП “Обласний спортивний комплекс “Металіст” в повному обсязі, в межах чинного законодавства України (а.с.89).
Вказане рішення прийнято на підставі Закону України “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”, Закону України “Про особливості забезпечення громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідальною за виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. № 107 та обласної цільової Програми підготовки та проведення в Харківській області матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої рішенням Харківської обласної ради від 28.02.2008р. № 595-V визначено Харківську обласну державну адміністрацію, головним розпорядником обласного бюджету - Управління з питань фізичної культури та спорту Харківської обласної державної адміністрації (а.с.55,60).
В рішенні Харківської обласної ради від 28.02.2008р. № 595-V зазначено, що фінансування програми передбачається за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, приватних інвесторів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Одним із завдань і заходів Цільової програми підготовки та проведення в Харківській області матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, була реконструкція стадіону КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 934-р від 05.08.2009 року затверджено скоригований проект та титул будови реконструкції спортивного комплексу комунального підприємства “Обласний спортивний комплекс “Металіст” (а.с.167).
Відповідно до Титулу будови спортивного комплексу комунального підприємства “Обласний спортивний комплекс “Металіст”, будівництво якого розпочато у 2007 році, частка комунальної власності у майні забудовника об'єкта: спортивний комплекс комунального підприємства “Обласний спортивний комплекс “Металіст”, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, станом на 1 січня 2009 року становила 100 відсотків. Будівля віднесена до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації, джерелами фінансування реконструкції вказано державний бюджет, місцевий бюджет та інші джерела (інвестор).
В Паспорті Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 14.04.2010 року, визначено, що строк виконання програми: з 2008 року по 31.12.2012 року (пункт 6).
Таким чином, строки виконання вказаних програм закінчилися 31.12.2012 року, а отже, з 2013 року закінчилось фінансування програм приймаючих міст, галузевих і регіональних програм будівництва об'єктів чемпіонату за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел.
При цьому, оспорювана додаткова угода №1 до договору була підписана сторонами 25.06.2013 року, тобто вже після виключення розпорядників бюджетних коштів із Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
Таким чином, відсутні докази, що на час укладення оспорюваної угоди перший відповідач мав повноваження на отримання бюджетних коштів на реконструкцію стадіону КП “Обласний спортивний комплекс “Металіст”.
Разом із тим, із умов договору №16153 від 09.12.2008 року та додаткової угоди №1 від 25.06.2013 року не вбачається, що оплата виконаних робіт повинна здійснюватись замовником лише за рахунок бюджетних коштів, що виділено згідно Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу
Отже, вказані обставини спростовують доводи позивача про те, що виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт необхідно здійснювати за бюджетні кошти, оскільки замовник, яким за умовами спірної додаткової угоди є Обласне комунальне підприємство "Бюро майнових відносин", може здійснити розрахунки з виконавцем робіт з будь-яких доступних джерел фінансування.
Відсутність у другого відповідача права на використання бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію цільових програм не можуть слугувати підставою для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 25.06.2013 року.
Також позивач зазначає, що спірна додаткова угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, оскільки рішенням Харківської обласної ради від 20.12.2012 року надано згоду на застосування до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" положень ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок встановлення факту його неплатоспроможності.
Колегія суддів зазначає, що додаткова угода №1 від 25.06.2013 року набрала чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання другим відповідачем зобов'язань за договором в частині розрахунків за виконані роботи.
Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2012 року у справі №5023/2866/12 стягнуто з КП “Обласний спортивний комплекс “Металіст” на користь ТОВ «Інститут Харківпроект» 41438 грн. заборгованості за договором №16153 від 09.12.2008 року (а.с.199).
Таким чином, укладаючи спірну додаткову угоду 25.06.2013 року сторони змінили лише замовника, тобто особу, яка зобов'язана здійснити розрахунки з позивачем, а не зобов'язання сторони, у зв'язку з чим права позивача у даному випадку ніяким чином не порушені.
Крім того, саме позивач надав згоду на заміну першого відповідача другим, уклавши спірну додаткову угоду.
Водночас, рішення Харківської обласної ради розміщуються її на офіційному сайті в мережі Інтернет, а отже, позивач, укладаючи спірний правочин, мав можливість перевірити інформацію щодо платоспроможності другого відповідача та не надавати згоду на передачу грошових зобов'язань другому відповідачу.
Колегія суддів також зазначає, що чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо можливості укладення угод про заміну боржника у зобов'язані в залежності від наявності чи відсутності у нового боржника грошових коштів.
Таким чином, не вчинення другим відповідачем дій щодо погашення заборгованості, не свідчить про відсутність намірів учасників правочину створити юридичні наслідки, а отже, доводи позивача є безпідставними.
Посилання позивача на порушення приписів статтей 107-109 ЦК України під час проведення реорганізації КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та складення передавального акту від 25.06.2013 року не приймаються колегією суддів, оскільки вказані питання не є предметом спору.
Рішення Харківської обласної ради від 20.06.2013р. №760-VI "Про реорганізацію Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст", на підставі якого складено передавальний акт, є чинним, доказів визнання його недійсним у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оспорювана Додаткова угода №1 від 25.06.2013 року відповідає вимогам діючого законодавства і обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення, під час розгляду справи встановлено не було.
Спірний правочин не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Про відсутність підстав для визнання додаткової угоди недійсною зазначив також Вищий господарський суд в постанові від 30.11.2016 року, при розгляді аналогічної справи №922/2042/16.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі № 922/2041/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 19.12.2016 року
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н.В.