73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
08 грудня 2016 року Справа № 923/1312/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши заяву ТОВ "Амалтея" про відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015р.
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"
про стягнення 8644349,19 доларів США
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - ОСОБА_1, представник, дов. вих. № 7 від 10.10.2016 р.; ОСОБА_2, представник, дов. вих. № 02/15-ю від 31.12.2015 р.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 р. у справі № 923/1312/14 частково задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" (позивач), з ТОВ "Амалтея" (відповідач) на користь позивача стягнуто 5407000 доларів США боргу по кредиту, 837468,56 доларів США боргу по процентах за користування кредитом, 30000 доларів США штрафних санкцій та 55365 грн. 41 коп. судового збору. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. рішення місцевого суду від 21.10.2014 р. змінено, відповідачу надано відстрочку виконання рішення на один рік до 29.01.2016 р. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 р. постанову Одеського апеляційного суду від 29.01.2015 р., а також рішення місцевого господарського суду від 21.10.2014 р. щодо стягнення пені в сумі 20771,36 доларів США скасовані, а справу в цій частині передано на новий розгляд.
За наслідками нового розгляду позов в частині стягнення пені задоволено - рішенням господарського суду Херсонської області від 15.10.2015 р. у справі № 923/1312/14 з відповідача на користь позивача стягнуто 222519 грн. 16 коп. пені.
Для примусового виконання винесених у справі № 923/1312/14 рішень місцевим господарським судом 21.10.2014 р. та 28.12.2015 р. видано відповідні накази.
15 лютого 2016 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 50158022 по примусовому виконанню наказу № 923/1312/14, виданого судом 30.12.2015 р. Боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення, а 16.06.2016 р., у зв'язку з відсутністю добровільного виконання, державним виконавцем винесено постанову ВП № 50158022 від 16.06.2016 р. про стягнення з ТОВ "Амалтея" виконавчого збору у сумі 625368,72 доларів США та 5536 грн. 54 коп.
В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем також 15.02.2016 р. винесено постанову про арешт належного боржнику майна та оголошено заборону на його відчуження.
10 лютого 2016 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у Херсоні також було відкрито виконавче провадження № 50088707 про примусове виконання наказу № 923/1312/14, виданого судом 28.12.2015 р., про стягнення з ТОВ "Амалтея" пені в сумі 222519 грн. 16 коп., яку відповідач сплатив, що стало підставою для закриття виконавчого провадження № 50088707 згідно винесеної державним виконавцем постанови від 16.06.2016 р.
20 липня 2016 р. відповідач (боржник) звернувся до господарського суду Херсонської області з письмовою заявою, у якій, з посиланням на положення ст. 121 ГПК України просить відстрочити виконання рішення на 5 (п'ять) років щодо стягнення 540700 доларів США боргу по кредиту, 837468,56 доларів США боргу по процентах та 30000 доларів США в якості штрафних санкцій.
Розпорядженням № 109 від 20.07.2016 р. керівника апарату суду у зв'язку з перебуванням судді Чернявського В.В. у відпустці, справу призначено до повторного автоматичного розподілу та передано судді Задорожній Н.О. і прийнято нею до провадження.
Ухвалою господарського суду від 25.07.2016 р. питання про прийняття до розгляду заяви відповідача про відстрочку виконання рішення було відкладено до повернення матеріалів справи з Одеського апеляційного господарського суду.
Зокрема, рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2016 р. було частково задоволено заяву ТОВ "Амалтея" про перегляд рішення від 21.10.2014 р. за нововиявленими обставинами. За наслідками розгляду рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 р. було скасовано, в задоволенні позову відмовлено, визнано недійсним договір кредитної лінії № ВКЛ - 2006474/1 від 13.07.2014 р.. З ТОВ "Амалтея" на користь ПАТ "Дельта Банк" стягнуто 43101359 грн. 80 коп. боргу по кредиту. З ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Амалтея" - 80388 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р., залишеною без розгляду постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 р., рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.2016 р. скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "Амалтея" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 р. відмовлено. Рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 р. у справі № 923/1312/14 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 р., ПАТ "ХЗ "Прилад", яке не брало участь у розгляді справи № 923/1312/14 і не входило до суб'єктивного складу її учасників, 15.11.2016 р. звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 21.10.2014 р., у прийнятті якої ухвалою апеляційного суду від 17.11.2016 р. було відмовлено.
Після одержання справи, заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення від 21.10.2014 р. було прийнято до розгляду, про що винесено відповідну ухвалу від 30.11.2016 р.
Сторони в установленому законом порядку повідомлені про дату і місце розгляду заяви.
Кредитор (позивач) явку уповноваженого представника для участі у розгляді справи не забезпечив, про причини неявки не повідомив.
12 серпня 2016 р. подав господарському суду письмові заперечення щодо поданої заяви про відстрочку виконання рішення, які просив прийняти та врахувати при вирішенні питання щодо відстрочки, а також звернувся з письмовим клопотанням про залучення до участі у справі № 923/1312/14, на підставі ст. 27 ГПК України, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3 банк України.
Враховуючи те, що за приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України, рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинно бути прийнято у 10-денний строк, позивачем надано та залучено до матеріалів справи письмові заперечення з викладенням правової позиції позивача щодо поданої заяви, останній в установленому законом порядку був повідомлений про дату і місце її вирішення, суд здійснює розгляд справи без участі уповноваженого представника ПАТ "Дельта Банк".
Поряд із запереченнями, позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 банку України.
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач посилається на Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних боржників з ринку та ліквідації банків.
ОСОБА_3 банк України є зацікавленою особою стосовно погашення кредитів, затягування виконання рішення призведе до неотримання коштів та підриву довіри до банківської системи, отже ОСОБА_3 банк України має до прийнятої за наслідками розгляду заяви ухвали юридичний інтерес.
Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечує, оскільки в процесі прийняття рішення про стягнення кредитного боргу від 21.10.2014 р. та його апеляційного оскарження - по дату винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом (29.01.2015 р.) таке клопотання не заявлялось.
Стаття 27 ГПК України передбачає процесуальну можливість вступу до суб'єктного складу учасників господарського процесу в якості третіх осіб без самостійних вимог до ухвалення судом рішення.
Надавши оцінку доводам сторін, суд залишає заявлене позивачем клопотання без задоволення, оскільки згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Рішення по справі від 21.10.2014 р. набрало законної сили 29.01.2015 р., тобто з дати винесення постанови апеляційним судом за наслідками розгляду поданої апеляційної скарги. В процесі вирішення спору про стягнення кредитного боргу таке клопотання позивачем не подавалось.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення, боржник посилається на те, що його витрати на виробництво поліпропіленової мішкотари є більшими ніж доходність від її продажу, у зв'язку з чим товариство несе значні збитки від виробничої діяльності.
Не дивлячись на збиткову виробничу діяльність, товариство намагається частково виконувати кредитні зобов'язання, здійснивши після винесення судового рішення погашення кредитного боргу на загальну суму 533560 грн. 06 коп., має намір здійснювати погашення боргу і в подальшому, натомість не має можливості в наступний час погасити кредитний борг у повному розмірі внаслідок об'єктивних, незалежних від нього причин, девальвації гривні, зростання цін на сировину, регулятивних заходів ОСОБА_3 банку України.
Курс долару США по відношенню до української гривні значно виріс у порівнянні із датою укладення кредитного договору (13.07.2011 р.). Зростання курсу долара США до гривні (девальвація гривні) на кінець 2014 р. складала 97,5 % на кінець 2014 р. та 375,0 % станом на 28.02.2015 р., що значно збільшило дефіцит ресурсів боржника.
Офіційний курс гривні до іноземних валют встановлює ОСОБА_3 банк України, отже цей курс є показником, який визначається в умовах та засобами, які є незалежними від волі, рівня обізнаності і знаходиться поза межами впливу ТОВ "Амалтея".
Підвищення ціни на сировину для виробництва (поліпропілен) також є об'єктивною обставиною, що впливає на платоспроможність боржника, оскільки цей показник став імпортозалежним після припинення єдиного в Україні виробництва поліпропілену на ПАТ "Лисичанський нафтопереробний завод", а ціна на імпортовану сировину знаходиться у прямій залежності від офіційного курсу ОСОБА_3 банку України долару США до української гривні, оскільки саме за ним розраховуються договірна та митна вартість товару, який розміщується в Україні у митний режим імпорту.
За наявності викладених об'єктивних обставин, ТОВ "Амалтея" має недоотриманий дохід в сумі, що відповідає темпам зростання ціни на сировину.
З огляду на відсутність реальної можливості для добровільного виконання судового рішення, органом державної виконавчої служби з товариства стягуються значні суми виконавчого збору (сплачено 552497 грн. 65 коп.), частково погашаються борги перед іншими кредиторами, та інших кредитних боргах (перед ПАТ "Дельта Банк"), що також призводить до збільшення дефіциту ресурсів боржника та позбавляє його можливості виконати зобов'язання перед банком у повному обсязі.
Господарська діяльність боржника в 2016 р. була ускладнена й початком процедури ліквідації ПАТ "КБ "Преміум", у зв'язку з чим з 11.02.2016 р. заблоковано доступ до грошових коштів в розмірі 3057716 грн. 77 коп., які обліковуються на відкритих у цьому банку поточних рахунках ТОВ "Амалтея", що призвело до вилучення з обігу значної суми та позбавило заявника можливості використання їх у своїй виробничій діяльності.
Відповідач також зазначає, що примусове списання грошових коштів у межах присудженої судовим рішенням суми здійснюється автоматично, без урахування виробничих потреб боржника та обставин його господарської діяльності, внаслідок чого операційна та виробнича діяльність товариства буде повністю зупинена, так як через кілька днів припиняється цикл виробництва, припиниться постачання сировини та електроенергії, виробництво продукції, одержання та надходження виручки.
Зазначені чинники та відсутність реальної можливості погашення кредитного боргу неминуче призведуть до примусової реалізації нерухомого та рухомого майна, виробничого обладнання, що передані в заставу та іпотеку банку (вартість яких буде недостатньою для покриття кредитного боргу, сума якого стала надвисокою з огляду на девальвацію гривні, яка від дати одержання кредиту склала 375 %), що, в свою чергу, призведе до припинення виробництва, фактичного банкрутства, ліквідації товариства та не вирішить проблему щодо проведення повного розрахунку з кредитором.
Відповідач звертає увагу на ту обставину, що трудовий колектив товариства складає більше 300 осіб робочих професій, яких буде звільнено з позбавленням можливості одержувати заробітну плату. Отже, підприємство має соціальну значущість, оскільки забезпечує зайнятість на виробництві значної кількості жителів регіону.
Вказані причини сформувались за обставин, незалежних від волі та можливостей боржника - під впливом законодавчих та регулятивних заходів ОСОБА_3 банку та Уряду України, тимчасових деструктивних явищ в економіці та банківській системі, в умовах зовнішніх ринкових чинників.
Аналіз показників фінансового стану боржника, значення коефіцієнтів, що характеризують співвідношення, і відповідно його майновий стан, свідчать, що фінансовий стан підприємства не забезпечує можливості проведення розрахунків з позивачем у повному обсязі станом на дату закінчення дії відстрочки виконання судового рішення (29.01.2016 р.) та на дату подання заяви про відстрочку на 20.07.2016 р.
Всього наявного майна товариства також недостатньо для здійснення розрахунків по зобов'язаннях, визначених судовим рішенням.
Виконання розстрочених платіжних зобов'язань за судовим рішенням від 07.10.2014 р. по іншій господарській справі № 923/1281/14 потребує періодичного вилучення певного обсягу коштів і ускладнює напрацювання додаткового капіталу за рахунок їх обігу, оскільки призводить до ускладнень в роботі підприємства в умовах необхідності фінансового забезпечення поточних виробничих потреб та знизить доходи підприємства, які є джерелом коштів для платежів за судовим рішенням.
Таким чином, вільні грошові кошти для здійснення негайного виконання судового рішення відсутні.
У той же час, протягом 2015-2016 років на підприємстві спостерігається стійка тенденція збільшення показників прибутковості операційної діяльності, що підтверджує здатність генерування та накопичення коштів в процесі здійснення безперервного обороту.
Аналіз існуючих тенденцій формування фінансово-економічних параметрів господарської діяльності підприємства за період від дати набрання чинності судовим рішенням (21.10.2014) до 30.09.2016 р. свідчить про зростання показників прибутковості перш за все за рахунок того, що темпи зростання ціни на продукцію випереджають темпи зростання ціни придбання основної сировини поліпропілену, доля вартості якої в сукупній вартості витрат підприємства становить 41 % - за 9 місяців 2016 р. та 59 % виробничої собівартості готової продукції.
Так, ціна за одиницю готової продукції у вересні 2016 р. відносно ціни у грудні 2014 р. зросла на 22 %, в той час, як ціна на сировину зросла на 12,8 %.
За результатами розрахунків показників, можна зробити висновок, що при дотриманні параметрів фінансово-господарської діяльності в зазначених межах, у підприємства буде достатньо власних коштів станом на 31.12.2021 р. для здійснення розрахунків за всіма існуючими судовими рішеннями щодо стягнення боргу перед ПАТ "Дельта Банк".
Такі висновки підтверджено висновком № 25 експертного економічного дослідження, складеного 07.12.2016 р. судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1620 від 22.02.2013 р.), до якого ТОВ "Амалтея" звернулося з листом № 292 від 28.11.2016 р. про проведення експертного дослідження.
Відповідачем заявлено клопотання про залучення належно засвідченої копії експертного висновку № 25 від 07.12.2016 р. (оригінал надано для огляду в судовому засіданні) до матеріалів справи як письмового доказу, що підтверджує викладені ним в поданій заяві обставини.
З урахуванням положень процесуальних норм ст. 22, 32, 33, 34 та 36 ГПК України, суд задовольняє заявлене клопотання та залучає висновок № 25 судового експерта до матеріалів справи.
Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали заяву про надання відстрочки виконання рішення суду, зазначивши про те, що станом на теперішній час примусове стягнення боргу зробить неможливим виконання рішення суду з огляду на банкрутство ТОВ "Амалтея", яке за умови початку примусового виконання невідкладно настане, борг перед ПАТ "Дельта Банк", в сумі, визначеній судовим рішенням, залишиться непогашеним, майнові інтереси ані позивача, ані відповідача не будуть задоволені.
В той же час, відстрочка виконання рішення суду запобігне банкрутству ТОВ "Амалтея", призведе до збереження виробництва та робочих місць, що дозволить ТОВ "Амалтея" дотриматись принципу розумності та справедливості договірних правовідносин, а саме, надасть можливість виконати зобов'язання перед кредитором та погасити борг.
Позивач, в наданих суду письмових запереченнях, з поданою боржником заявою не погоджується та просить господарський суд відмовити у її задоволенні, врахувавши наступне.
Боржником у поданій заяві не зазначено жодної підстави, яка б могла стати винятковою обставиною для відстрочки виконання судового рішення.
Викладені відповідачем в заяві факти суперечать та не відповідають фактичним обставинам, що існують по даній справі.
Твердження боржника про те, що витрати ТОВ "Амалтея" на виробництво є більшими ніж доходність від продажу продукції спростовуються ним же при обґрунтуванні обставин та підстав поданої заяви про відстрочку, а саме, посиланням на збереження тенденції поліпшення економічних показників власної господарської діяльності та поступовий процес накопичення операційного прибутку, який є вирішальним показником у створенні умов для погашення боргу; здешевлення сировини у першому кварталі 2016 р. порівняно з цим же періодом 2015 р.
Вищенаведені обставини спростовують твердження про збільшення дефіциту ресурсів (на який також за твердженням заявника впливає збільшення курсу долара по відношенню до гривні).
Не заперечуючи факту часткового погашення відповідачем кредитного боргу по іншій справі № 923/1281/14, позивач звертає увагу суду на те, що боржник жодного разу не сплатив свою заборгованість за рішенням суду по справі № 923/1312/14 від 21.10.2014 р.
Зазначає, що відповідачу в межах зазначеної справи вже надавалася відстрочка виконання рішення до 29.01.2016 р., якою він не скористався. Тоді як фінансове становище відповідача за останній час поліпшилося, у відношенні позивача розпочато процедуру ліквідації.
Фінансова неспроможність відповідача не є наслідком впливу незалежних від нього надзвичайних подій, а утворилася за результатами його господарської діяльності, яка ним здійснюється на власні волю та ризик.
Посилається на судову практику та правову позицію Вищого господарського суду України по інших справах, по яких у наданні відстрочки виконання рішення відмовлялось з огляду на тривалість невиконання договірного зобов'язання, відсутність підстав та неврахування міжнародно-правових норм захисту порушеного права та вимог національного законодавства, розумного встановлення строку відстрочки, дотримання балансу інтересів сторін, який, у випадку надання відстрочки буде порушено.
Звертає увагу на принцип обов'язковості виконання судового рішення, а також наявність заставного та іпотечного майна, яким було забезпечено виконання кредитних зобов'язань, за рахунок продажу якого можливе погашення кредитного боргу.
Не погоджуючись з доводами кредитора, боржник стверджує, що часткове погашення кредитного боргу на суму 533560 грн. 09 коп. саме за рішенням по справі № 923/1312/14 підтверджується наданими письмовими платіжними дорученнями.
Щодо твердження кредитора про порушення балансу інтересів сторін у випадку невиконання кредитного зобов'язання у повному обсязі, то за загальновідомою інформацією, яка розміщена на офіційних сайтах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua) та ПАТ "Дельта Банк", активи банку вартістю 85550494087 грн. 65 коп. (балансова вартість) оцінені на суму 29046092440 грн. 97 коп. (ринкова вартість). В тому числі майнові права за кредитними договорами з ТОВ "Амалтея" № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011 р., № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011 р., № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013 р. в сумі 251177734 грн. оцінені за ринковою вартістю, яка дорівнює 59065164 грн. Тобто, за кредитними договорами з ТОВ "Амалтея", позивач розраховує при продажу з торгів кредитного портфелю отримати значно меншу суму, ніж передбачено кредитними договорами та судовими рішеннями.
Крім того, із усієї заборгованості юридичних осіб перед ПАТ ОСОБА_5", заборгованість ТОВ "Амалтея" складає 0,074 %, тоді як усього рухомого та нерухомого майна підприємства не вистачить для погашення кредитного боргу, а у випадку початку процедури його стягнення підприємство буде ліквідовано, і значна кількість працівників залишиться без роботи та можливості одержання доходу.
Посилання позивача на постанови Вищого господарського суду по інших господарських справах не є правильним і коректним, оскільки в межах кожної конкретної справи існують певні обставини, які не є загальними та різняться, а отже мають досліджуватися, встановлюватися та оцінюватися судом за правилами ст. 43 ГПК України окремо по кожній справі, з урахуванням доведення у встановленому порядку ст. 33 цього Кодексу обставин та підстав.
Висновки позивача щодо суперечливості фактів відносно тенденції поліпшення економічних показників та поступового процесу накопичення операційного прибутку ґрунтуються на довільній оцінці доказів, без урахування інших показників та визначення коефіцієнтів, що характеризують співвідношення показників балансу підприємства, і відповідно, його майновий стан.
З'ясувавши підстави поданої заяви, дослідивши та надавши оцінку доказам, наданим сторонами на підтвердження їх доводів і заперечень, суд визнав заяву боржника про відстрочку виконання рішення такою, що підлягає частковому задоволенню, відстрочує виконання рішення на два роки до 08 грудня 2018 року з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конституції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 пар. 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду іншій із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Положеннями п. 7.1.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
З наведеного випливає, що передумовою для відстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами за правилами, встановленими ст. 33 ГПК України.
Суд здійснює оцінку доказів з дотриманням принципів, встановлених ст. 43 ГПК України.
Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
У зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, наданої на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи заявника (боржник, відповідач), так і заперечення, у конкретному випадку, кредитора (позивач).
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В процесі дослідження доказів, наданих сторонами в обґрунтування їх доводів і заперечень, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з ЄДРПОУ № 409733 Серія АГ основним видом діяльності ТОВ "Амалтея" є виробництво тари з пластмас (код 22.2). Зазначений вид діяльності відповідач здійснює починаючи з 1998 р.
Трудовий колектив підприємства складає більш як 300 осіб робочих професій (ткалі, екструдерщики, механіки, електрики тощо), тобто відповідач забезпечує зайнятість на виробництві та доходність значної кількості населення міста.
Договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 з максимальним лімітом заборгованості 5977000 доларів США відповідачу був наданий 13.07.2011 р. з кінцевим строком погашення - 12.07.2016 р. та стягнутий на підставі рішення від 21.10.2014 р. достроково.
Основною сировиною, з якої виготовляється продукція є поліпропілен, частка якого у структурі собівартості складає 80 %.
Ціна на поліпропілен постійно зростає на внутрішньому та зовнішньому ринках зокрема, у порівнянні з 2012 р. середня ціна однієї тони сировини зросла на 60 % (15940 грн. за 1 тн у 2012 р. та 40300 грн. за 1 тн у 2015 р.).
Зважаючи на значне здорожчення поліпропілену, витрати товариства на виробництво є більшими ніж доходність від продажу мішків, внаслідок чого протягом 2012-2016 р.р. виробнича діяльність підприємства є збитковою, що підтверджується наданими звітами про фінансові результати (форма № 2, код за ДКУД 1801003, т. 5, а.с. 61-74).
На виробничу діяльність та показники доходності відповідача об'єктивно впливає тривала девальвація гривні.
Зокрема, курс долара США по відношенню до української гривні значно зріс порівняно із 13.07.2011 р. Зростання курсу долара США до української гривні на кінець 2014 р. становило 97,5 %, станом на 28.02.2015 р. - 375,0 %.
Таким чином, погіршення фінансового стану боржника та значне зменшення величини власного капіталу протягом періоду між датою винесення судового рішення 21.10.2014 р. та звернення із заявою про надання відстрочки виконання рішення (20.07.2016 р.) обумовлене також і наявністю збитків від від'ємної курсової різниці від перерахунку залишку заборгованості відповідно до зростання курсу долару до гривні (на дату 21.10.2014 р. - 12,950582 грн., на дату 20.07.2016 р. - 24,814308 грн.), внаслідок чого товариство має збиток від перерахунку основного боргу по кредиту - 64,1 млн. грн.; від перерахунку по процентах - 9,9 млн. грн., штрафних санкцій - 355911 грн. 78 коп.
Положенням ОСОБА_3 банку України № 496 від 12.11.2003 р. "Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют і курсу банківських металів, яким згідно із ст.ст. 7, 15, 36 Закону України "Про ОСОБА_3 банк України" визначено порядок встановлення і використання офіційного курсу, прямо встановлено, що для здійснення бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою використовується офіційний курс гривні до іноземних валют.
Діяльність підприємства при здійсненні господарських операцій з іноземною валютою, веденні обліку та складанні звітності регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; Положенням про порядок і умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 10.08.2005 р. № 281; Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 294; Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив зміни валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193.
Підприємство, при зміні курсу гривні до долару США має обов'язок відповідно до встановленого порядку обраховувати дійсну суму своїх активів та зобов'язань з урахуванням зростаючої курсової різниці.
Жодного засобу впливу на формування валютного курсу відповідач не має, натомість девальвація гривні, її здешевлення, і навпаки здорожчення сировини збільшують дефіцит ресурсів, витрати товариства на виробництво, які є більшими ніж доходи від продажу продукції, що завдає виробничій діяльності значних збитків.
ТОВ "Амалтея" виконує замовлення на виготовлення поліпропіленових мішків, грошові кошти від покупців продукції, які протягом операційного дня поступають на розрахункові рахунки товариства, одразу йдуть на придбання сировини, виплату заробітної плати, сплату обов'язкових платежів до бюджету та соціальні фонди, тобто витрачаються на забезпечення поточної діяльності товариства.
Відсутність грошових коштів в результаті заходів примусового стягнення призведе до несвоєчасних платежів за електроенергію, що буде критичним для забезпечення процесу виробництва. В умовах відключення електроенергії виробництво, а відповідно, і надходження виручки, неможливо.
Господарська діяльність ТОВ "Амалтея" в 2016 році була ускладнена й тим, що відповідно до постанови Правління НБУ від 10 лютого 2016 р. № 68/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 10.02.2016 р. № 134 "Про початок ліквідації банку та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким з 11.02.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Преміум". Залишок коштів на поточних рахунках ТОВ "Амалтея", відкритих в ПАТ "КБ "Преміум", на момент прийняття рішення про його ліквідацію, становив - 746979 грн. 77 коп. та 88847,50 доларів США. (що за курсом валют станом на 11.02.2016 р. в гривневому еквіваленті дорівнював - 2310737 грн.). Користуватись цими грошовими коштами ТОВ "Амалтея" позбавлено можливості з 11.02.2016 р. В результаті з обігових коштів товариства за незалежних від нього причин вилучено значну суму, яка могла би бути використана для розрахунку з банком та на розвиток виробництва.
За період з 01.04.2015 р. по 30.06.2016 р. товариством сплачено виконавчий збір у сумі 552497,65 грн., який був стягнутий виконавчою службою за відсутності добровільного виконання рішення суду по справі № 923/1281/14 про стягнення боргу за кредитним договором від 30.04.2013 р. № НКЛ-2006474/3, укладеним між ТОВ "Амалтея" та ПАТ "Дельта Банк". Зазначене збільшило дефіцит ресурсів ТОВ "Амалтея" та не надало можливості ТОВ "Амалтея" погасити борг ПАТ "Дельта Банк", в тому числі і в цій сумі.
Також товариством сплачено на користь ПАТ "Дельта Банк" пеню в сумі 222519,16 грн. за рішенням суду від 15.10.2015 р. по справі № 923/1312/14 про стягнення боргу за кредитним договором від 13.07.2011 р. № ВКЛ-2006474/1.
ТОВ "Амалтея" сплачено на користь ПАТ "Дельта Банк" 1381244,10 грн. боргу згідно судового рішення від 07.10.2014 р. по справі № 923/1281/14 відповідно до ухвали суду від 31.03.2015 р. про розстрочку виконання рішення суду за кредитним договором № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013 р.
За цим кредитним договором ТОВ "Амалтея" продовжує сплачувати на користь ПАТ "Дельта Банк" щомісячно 92082,94 грн. згідно ухвали суду від 31.03.2015 р. по справі №923/1281/14 і буде сплачувати зазначену суму щомісяця до березня 2020 року.
Суд також враховує, що відповідачем на користь ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011 р. згідно рішення господарського суду від 21.10.2014 р. по цій справі перераховано банку 533560 грн. 09 коп., що підтверджується наданими в матеріали справи платіжними документами: платіжним дорученням № 400/7-2 від 08.07.2016 р. на суму 20587 грн. 54 коп.; меморіальним валютним ордером № 38884365 від 15.08.2016 р. на суму 93892 грн. 90 коп. (що еквівалентно 3360 євро); платіжним дорученням № 400/7-2 від 12.08.2016 р. на суму 419079 грн. 55 коп.
Згідно показників фінансової звітності за період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р. відповідачем отримано збиток в розмірі 6271,0 тис. грн.
Надаючи оцінку вищевикладеним обставинам, суд зазначає, що збитковість господарської діяльності товариства, прострочення кредитних зобов'язань, часткове виконання судових рішень мають місце з об'єктивних, незалежних від відповідача причин, на які він не має можливості впливати, а саме: девальвації гривні, зростання цін на сировину, неможливість використання грошових коштів, які обліковувались на рахунку ПАТ "КБ "Преміум", зростання внаслідок перерахунку кредитного боргу на 74355911 грн.
Суд також враховує, що відсутність грошових коштів на банківських рахунках є лише однією із складових об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення, оскільки така відсутність не може без сукупності інших доказів оцінюватися як основний показник можливості (або неможливості) виконання рішення, коли підприємство є діючим, отримує замовлення на поставку продукції, отримує аванси або кошти у вигляді оплати продукції від покупців, які одразу мають направлятися на придбання сировини, забезпечення виробництва, виплату заробітної плати, сплату обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та в соціальні фонди, тобто забезпечувати безперервний виробничий процес.
Об'єктивним показником цих обставин є дані балансів та фінансових звітів ТОВ "Амалтея" за 2015-2016 р., з яких, як зазначалося вище, вбачається, що боржник має постійний дефіцит грошових коштів та збитки від господарської діяльності в розмірі 6271 тис. грн., так як кошти, які отримуються протягом операційного дня витрачаються на забезпечення поточної діяльності товариства, виплату заробітної плати, обов'язкових платежів, існуючих боргів.
Той факт, що товариство не дивлячись на об'єктивно складне фінансове становище, не ухиляється та знаходить можливості для часткового здійснення розрахунків по погашенню присудженої рішенням від 21.10.2014 р. суми, перерахувавши кредитору 533560 грн. 09 коп., підтверджено наданими у справу належними та допустимими доказами, про які зазначено вище в мотивувальній частині цієї ухвали.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд констатує виключність перелічених обставин, які не залежать від волі та комерційних розрахунків підприємницької діяльності відповідача, оскільки такі обставини не можливо ані передбачити, ані вплинути на них.
Списання грошових коштів в повній сумі боргу в межах виконавчого провадження з належних боржнику рахунків без урахування його господарських потреб і витрат, призведе до припинення виробництва та неминучого банкрутства і ліквідації товариства.
У зв'язку із девальвацією гривні та надвисоким темпом зростання валютного боргу, відсутності у боржника власних коштів, про що свідчить від'ємне значення рядка 1495 балансу станом на 31.12.2015 р., 30.06.2016 р., 30.09.2016 р., сума запозичених коштів (зобов'язань підприємства) перевищує загальну вартість активів (майна) товариства, якого недостатньо для розрахунку по існуючих кредитних боргах, отже його примусова реалізація також не вирішить питання погашення присуджених до стягнення сум, а навпаки, унеможливить виконання судових рішень.
Досліджуючи обставини щодо балансу інтересів сторін у випадку невиконання товариством у повному обсязі зобов'язань перед ПАТ "Дельта Банк", суд зазначає, що за загальновідомою інформацією, яка розміщена на офіційних сайтах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua) та ПАТ "Дельта Банк", активи останнього вартістю 85550494087 грн. 65 коп. (балансова вартість) оцінені на суму 29046092440 грн. 97 коп. (ринкова вартість), у тому числі майнові права за кредитними договорами з ТОВ "Амалтея" № ВКЛ - 2006474/1 від 13.07.2011 р., № ВКЛ - 2006474/2 від 13.07.2011 р., № НКЛ - 2006474/3 від 30.04.2013 р. в сумі 251177734 грн. оцінені за ринковою вартістю, яка дорівнює 59065164 грн. Тобто, за кредитними договорами з ТОВ "Амалтея", позивач розраховує при продажу з торгів кредитного портфелю отримати значно меншу суму, ніж передбачено кредитними договорами та судовими рішеннями. З усієї наявної заборгованості юридичних осіб перед ПАТ "Дельта Банк", заборгованість ТОВ "Амалтея" складає 0,074 %.
Судом оцінено і надано належну оцінку наданому боржником висновку № 25 від 07.12.2016 р. експертного економічного дослідження основних економічних показників господарсько-фінансової діяльності ТОВ "Амалтея" станом на 31.12.2015 р., 30.06.2016 р., 30.09.2016 р., складеного судовим експертом ОСОБА_4
Аналіз цих показників свідчить про те, що фінансовий стан підприємства не забезпечує можливість здійснення розрахунків з ПАТ "Дельта Банк" у повному обсязі станом на дату закінчення дії відстрочення виконання судового рішення - 29.01.2016 р., а також на дату подання заяви про відстрочку - 20.07.2016 р. Значення коефіцієнту ліквідності менше 1 при нормативному значенні від 1 до 2 свідчить про те, що станом на 31.12.2015 р., 31.01.2016 р., 30.06.2016 р. спостерігається недостатність не тільки наявних оборотних ресурсів для покриття зобов'язань товариства, а й всього майна, включаючи необоротні активи, тобто така відсутність можливості сплати суми боргу, визначеної судовим рішенням унеможливлена тим, що сума боргових зобов'язань значно перевищує вартість всього наявного майна товариства.
Вільні грошові кошти для здійснення негайного погашення кредитного боргу у підприємства відсутні, мають місце ознаки кредитної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства.
Періодичне вилучення обігових коштів з господарського обороту з метою часткового погашення заборгованості за судовим рішенням призведе до скорочення обсягів виробництва та реалізації продукції, до зменшення показників прибутковості, і, відповідно, до скорочення обсягів накопичення, власних коштів підприємства, які є єдиним економічно обґрунтованим джерелом здійснення розрахунків за кредитними договорами в повному обсязі.
Витрачання коштів на забезпечення поточної діяльності становить 99,51 % від загальної суми витрачених коштів.
У той же час, на підприємстві спостерігаються позитивні тенденції формування операційного прибутку. Так, станом на 30.09.2016 р. вперше коефіцієнт забезпечення власними засобами мав позитивне значення 0,003, але менше за нормативне 0,2.
Таким чином, при дотриманні параметрів фінансово-господарської діяльності протягом 2017-2021 р.р. у підприємства буде достатньо чистого прибутку для погашення кредиторських вимог.
Зазначене свідчить про те, що реальне виконання судового рішення можливе виключно за умови його відстрочки.
Водночас, вирішуючи питання щодо строку відстрочки виконання рішення, суд вважає, що запропонований заявником строк у п'ять років, з урахуванням викладених сторонами доводів та заперечень, є значним та таким, що порушить баланс інтересів, зважаючи на що задовольняє заяву частково, відстрочивши виконання рішення на два роки до 08.12.2018 р.
Суд вважає безпідставними доводи позивача (кредитора) щодо того, що заявник жодним з наведених доказів не підтвердив факт наявності виключних обставин у розумінні приписів ст. 121 ГПК України для надання йому відстрочки виконання рішення.
Заявником доведено, а судом досліджено та встановлено наявність виключних обставин, незалежних від боржника, за наявності яких підприємство опинилося в матеріальному становищі, яке унеможливлює виконання рішення у встановлений строк.
Заявником також доведено той факт, що примусове виконання рішення призведе до зупинення виробничого процесу, неминучого банкрутства і ліквідації підприємства, що взагалі унеможливить виконання рішення з огляду на зростання кредитного боргу та недостатність активів для погашення цих боргів.
Натомість відстрочка, за наявності встановлених виключних обставин є виправданою, оскільки надасть боржнику можливість виконати рішення у повному обсязі, та відновити порушене право стягувача.
Відповідач не ухиляється від відповідальності, що підтверджується здійсненням ним часткового погашення кредитного боргу.
Суд не приймає й посилання позивача на судову практику, оскільки у кожній конкретній справі існують обставини, які можуть бути іншими та відрізнятися.
Господарський суд оцінює докази по кожній господарській справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заявником доведено наявність скрутного фінансового становища, яке полягає в постійному дефіциті грошових коштів та наявності збитків від господарської діяльності у розмірі 6271 тис. грн., що позбавило також його можливості виконати рішення у строк до 29.01.2016 р.
Відтак, відстрочення погашення рішення надасть боржнику можливість здійснити заходи для ефективного та реального виконання рішення та збереження підприємства. тоді як відмова - унеможливить виконання, оскільки боржник не має фактичної можливості та матеріальних ресурсів для погашення боргу.
Керуючись ст. 121 ГПК України, господарський суд
1. Заяву ТОВ "Амалтея" про надання відстрочки виконання рішення від 21.10.2014 р. задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014 р. по справі № 923/1312/14 на два роки до 08 грудня 2018 р.
Суддя Н.О. Задорожна