73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
06 грудня 2016 року Справа № 923/1562/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, м. Херсон
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників сторін:
від позивача: Рубан В.О., уповн. представник, довіреність № 30-1/15629 від 25.04.2016р.;
від відповідача: не з'явився;
від 3-тої особи: не з'явився.
Обставини справи: справу порушено та розглянуто за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з вимогою про звернення, на підставі укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та відповідачем договору іпотеки від 12.10.2007р., стягнення на предмет іпотеки за цим договором - магазин промислових товарів, з прибудовою, по АДРЕСА_1, з метою погашення зобов'язань фізичної особи ОСОБА_1 перед позивачем, у відносинах за укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та вказаною фізичною особою, кредитним договором № 11232809000 від 12.10.2007р. щодо повернення 26 838,24 доларів США кредиту, сплати 1 568,37 доларів США боргу за відсотками за користування кредитними коштами, сплати 28 127,83 грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань.
Ухвалою суду від 03.09.2015р. фізичну особу ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (3-я особа).
Ухвалою суду від 06.10.2015р. провадження у даній справі зупинено до вирішення іншим судом пов'язаної з нею цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 12.10.2007р. та скасування обтяжень нерухомого майна.
Ухвалою суду від 26.09.2016р. справу прийнято до провадження судом у теперішньому його складі.
Ухвалою суду від 04.11.2016р., за клопотанням позивача, провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 17.11.2016р.
Ухвалою суду від 17.11.2016р. розгляд справи відкладено на 06.12.2016р. та витребувано від позивача документів, які необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 06.12.2016р. представник позивача подав суду письмові пояснення, на виконання вимог суду, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов повністю з вказаних у позовній заяві та додатково наданих суду письмових поясненнях підстав.
Відповідач не надав суду відзиву на позов та інших витребуваних від нього судом документів. З-тя особа, також, не надала суду витребуваних від неї судом письмових пояснень по суті спору. В жодне з судових засідань по розгляду справи відповідач, як і 3-я особа, особисто або їхні представники не прибули. Заяви або клопотання відповідача та 3-ої особи щодо судових засідань 17.11.2016р. та 06.12.2016р. не надходили.
Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце, дату, час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача. З аналогічних підстав не унеможливлює розгляд справи й неявка представника 3-ї особи. Розгляд справи за відсутності представника 3-ї особи, при тому, що 3-ю особу належним чином повідомлено судом про місце, дату, час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав 3-ї особи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 06.12.2016р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Ідентифікаційні коди та місцезнаходження як Акціонерного комерційного інвестиційного банку "УкрСиббанк", так і Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (надалі - позивач), згідно наявних у матеріалах справи договорів та інших документів, є однаковими, а саме, "09807750" та "61050, м Харків, пр. Московський, 60". З цього слідує, що повне найменування Акціонерного комерційного інвестиційного банку "УкрСиббанк", на виконання вимог Закону України " Про акціонерні товариства", було змінено на "Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк". Заперечень щодо цього або ж доказів іншого будь-ким з учасників судового процесу не надано.
Крім того, суд встановив, що на умовах укладеного 12.10.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (надалі - АКІБ "УкрСиббанк", банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - 3-я особа) договору про надання споживчого кредиту № 11232809000, в редакції даного договору з змінами до нього згідно додаткових угод від 14.04.2008р., 09.01.2009р., 25.11.2009р., 24.11.2010р., банк надав 3-й особі кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у формі поновлювальної кредитної лінії, з лімітом в розмірі 50000,00 доларів США, а 3-я особа, в свою чергу, зобов'язалась повернути банку кредит в повному обсязі не пізніше ніж 12.10.2018р., згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 1 до даного договору), а з 24.11.2010р. щомісячно ануїтетними платежами в розмірі 686,19 доларів США, з сплатою з 01 по 25 числа щомісяця річних за користування кредитом в межах встановленого договором строку 12,25 % річних та з сплатою при користуванні кредитом понад встановлений договором строк процентної ставки за користування кредитом у подвійному розмірі від ставки, та інших передбачених договором платежів (надалі - кредитний договір).
Також, 12.10.2007р. між АКІБ "УкрСиббанк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладений договір іпотеки, з метою забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов'язань фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором. Даний договір іпотеки посвідчений 12.10.2007р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Наталією Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 7726. За цим договором іпотеки вказано про передачу відповідачем в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" магазин промислових товарів та прибудова літ."А", "а", загальною площею 92,7 кв.м., з місцезнаходженням АДРЕСА_1 (надалі - предмет іпотеки). За текстом договору вказано про те, що предмет іпотеки є власністю відповідача на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р., зареєстрованого Херсонським бюро технічної інвентаризації за № 9734, реєстраційний № 3540339.
Згідно з п.4.1. та п.4.2. цього договору іпотеки у разі порушення будь-якого зобов'язання, що забезпечено вказаною іпотекою, банк має право на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, у відповідності до умов договору та вимог цивільного законодавства. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. З аналогічних правових підстав, суд застосовує й норму ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п.4.1. кредитного договору за порушення 3-ю особою термінів виконання будь-яких її грошових зобов'язань за кредитним договором на користь банку сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу, який мав бути здійснений у гривні, або в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквівалента) розраховується за офіційним курсом Національного Банку України гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування пені, якщо прострочений платіж мав бути здійснений у іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством на момент її нарахування.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися серед іншого заставою, а також іншими видами забезпечення, які встановлені договором або законом. Зокрема, за змістом ст. 572 цього ж Кодексу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). В свою чергу, за ст.575 того ж Кодексу іпотека є різновидом застави, а саме заставою нерухомого майна.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також, витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави, при невиконанні зобов'язання у встановлений строк (термін), здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спеціальним законодавчим актом відносно іпотеки є Закони України "Про іпотеку". Так, ст.1 Закону України "Про іпотеку" надано визначення іпотеки, а саме іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином: 3-я особа, фізична особа ОСОБА_1, отримала доступ, на умовах кредитного договору, до кредитних коштів, в межах ліміту кредитної лінії на відкритому цією 3-ю особою у відділенні АКІБ "УкрСиббанк" поточному рахунку № НОМЕР_1, проте, в порушення умов кредитного договору 3-я особа не виконала належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів (відсотків) за користування кредитними коштами, що підтверджується випискою по вказаному рахунку 3-ї особи за період з 12.06.2007р. по 11.06.2015р. (а.с.55-59).
Станом на 25.08.2015р., у зв'язку з порушенням 3-ю особою зобов'язань за кредитним договором, за цією 3-ю особою обліковується, 26 838,24 доларів США заборгованості з повернення кредиту, у тому числі 4859,89 доларів США простроченої заборгованості, сплати 1568,37 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, згідно розрахунку (а.с.10-54).
Крім того, за порушення 3-ю особою вказаних зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував цій 3-й особі до сплати 25 837,85 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та 2 289,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, згідно розрахунку (а.с.10-54).
Відповідачем та/або 3-ю особою при розгляді даної справи не надано будь-яких заперечень щодо наявності у 3-ї особи вказаних 26 838,24 доларів США заборгованості з повернення кредиту, у тому числі 4859,89 доларів США простроченої заборгованості, та 1568,37 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також, доказів погашення (сплати), повністю або частково, цієї заборгованості на користь позивача. Так само, а ні відповідачем, а ні 3-ю особою при розгляді даної справи не надано будь-яких заперечень щодо нарахування 3-й особі 25837,85 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та 2 289,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, а також, доказів сплати, повністю або частково, цієї пені на користь позивача.
Також, судом встановлено, що рішенням господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі №7/297-ПН-06, на підставі ст. 328, ст. 375, ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 визнано право власності на магазин промислових товарів під літ."А" та прибудову під"а", загальною площею 92,7 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.86-87). З метою будівництва даного магазину, що не заперечується а ні відповідачем, а ні 3-ю особою, при розгляді даної справи, здійснена самовільна реконструкція відповідачем під вказаний магазин трикімнатній квартирі та самовільне будівництво прибудови до неї.
26.10.2006р. на підставі вказаного судового рішення право власності на магазин промислових товарів літ."А" та прибудову літ."а", загальною площею 92,7 кв.м., з місцезнаходженням АДРЕСА_1, зареєстроване Херсонським бюро технічної інвентаризації за відповідачем, що підтверджують матеріали справи (а.с.60-61).
Разом з тим, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. у справі № 7/297-ПН-06, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2007р., рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі №7/297-ПН-06, скасовано та відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на вказаний магазин, з прибудовою (а.с.88-95).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього
Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1)реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії. Записи, що містяться у державному реєстрі, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з чинним за станом на час прийняття господарським судом Херсонської області рішення від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 про визнання за відповідачем права власності на предмет іпотеки Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243, об'єкти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, як житлово-громадського призначення, так і виробничого призначення підлягали прийняттю у експлуатацією компетентною державною робочою комісією, з складанням відповідного акту. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено обов'язковість введення завершеного будівництвом об'єкта нерухомого майна в експлуатацію.
З урахуванням норм ст.ст.182, 331 Цивільного кодексу України, п.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, вчинення відповідачем самовільного будівництва за адресою АДРЕСА_1, обов'язковою складовою для визнання права власності на новостворене нерухоме майно є введення новоствореного нерухомого майна в експлуатацію, у відповідності до чинного законодавства. У разі недодержання умови щодо введення новоствореного нерухомого майна в експлуатацію, у відповідності до чинного законодавства, таке нерухоме майно вважається об'єктом незавершеного будівництва.
Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку Цивільним кодексом України не передбачено.
Наведений висновок суду кореспондується з правовою позицією, яку викладено у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011р. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2011р. в справі № 18/314, з підстав передбачених ст.11116 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставин, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.105 ГПК України постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 набрала законної сили з дня її прийняття. Цією постановою апеляційного суду встановлено факти будівництва відповідачем предмета іпотеки без оформлення права користування земельною ділянкою та без дозволу на виконання будівельних робіт. Цією ж постановою апеляційного суду встановлено, що предмет іпотеки не приймався в експлуатацією державною технічною комісією, що власне не заперечується а ні відповідачем, а ні 3-ю особою, при розгляді даної справи. та про що зазначалося у поданій 3-ю особою позовній заяві до іншого суду (а.с.78-79). Вказані встановлені Запорізьким апеляційним господарським судом при розгляді справи № 7/297-ПН-06 фактичні обставини, а саме, щодо будівництва відповідачем предмета іпотеки без оформлення права користування земельною ділянкою та без дозволу на виконання будівельних робіт, неприйняття предмета іпотеки в експлуатацією державною технічною комісією, приймаються судом при розгляді даної, № 923/1562/15, справи без доведення.
Відповідно з наведеного слідує, що за станом на 12.10.2007р. - дату укладання між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем договору іпотеки вказаний у цьому договорі предмет іпотеки не був завершений будівництвом. Цей факт не заперечується й безпосередньо фізичною особою ОСОБА_1 (3-я особа у даній справі) у підписаній нею позовній заяві від 01.10.2015р. до іншого суду (а.с.78-79).
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення у справі, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку", в її редакції на час укладення між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем договору іпотеки, предметом іпотеки міг бути об'єкт незавершеного будівництва, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про іпотеку", в її редакції на час укладення між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем договору іпотеки, передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на який розташований об'єкт незавершеного будівництва. Після завершення будівництва будівля залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Укладеним 12.10.2007р. між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем договором іпотеки не передбачено передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на який розташований об'єкт незавершеного будівництва. Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір іпотеки від 12.10.2007р. між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем укладений з порушенням приписів ст.16 Закону України "Про іпотеку".
Крім того, суд зазначає, що постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 винесено за присутності представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21.12.2006р. у засіданні Запорізького апеляційного господарського суду по розгляду справи № 7/297-ПН-06, про що вказано за текстом (на сторінці № 1) даної постанови апеляційного господарського суду (а.с.88-92). За таких обставин, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 слідує вважати обізнаною з фактом скасування цим апеляційним господарським судом рішення від 03.10.2006р. господарського суду Херсонської області у справі № 7/297-ПН-06.
Проте, укладаючи 12.10.2007р. (більш ніж через дев'ять місяців після 21.12.2006р.) з АКІБ "УкрСиббанк" договір іпотеки Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 замовчала перед АКІБ "УкрСиббанк" факт скасування 21.12.2006р. апеляційним господарським судом рішення від 03.10.2006р. господарського суду Херсонської області у справі № 7/297-ПН-06. Вказана обставина мала суттєве значення при укладанні договору іпотеки між АКІБ "УкрСиббанк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оскільки в іншому випадку (за обізнаності банку з фактом скасування з 21.12.2006р. рішення від 03.10.2006р. господарського суду Херсонської області у справі № 7/297-ПН-06) предмет іпотеки мав би бути переданий в іпотеку, як об'єкт незавершеного будівництва, що мало б своїм наслідком витребування банком від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документального підтвердження наявності у неї прав на земельну ділянку, на який розташований об'єкт незавершеного будівництва. Проте, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 був встановлений факт відсутності у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прав на земельну ділянку під вказаним у договорі іпотеки предметом іпотеки.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність встановлених законом підстав для визнання недійсним укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем договору іпотеки від 12.10.2007р., а саме, з підстав недодержання на момент укладання договору іпотеки вимог, які встановлені ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (в контексті вимог ст.16 Закону України "Про іпотеку", в її редакції на момент укладання договору іпотеки) та у зв'язку з вчиненням АКІБ "УкрСиббанк" даного договору іпотеки під впливом обману з боку відповідача (ст. 230 Цивільного кодексу України).
Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. За таких обставин ухвалення господарським судом Херсонської області рішення від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06, яке не набрало законної сили, оскільки було скасоване, не мало своїм наслідком виникнення у відповідача права власності на будь-яке майно, зокрема, на вказаний у договорі іпотеки предмет іпотеки.
При цьому, вказане рішення від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 господарського суду Херсонської області було скасовано апеляційним господарським судом до укладення договору іпотеки: 12.10.2007р. - дата укладання договору іпотеки, а 21.12.2006р. - дата винесення постанови апеляційного господарського суду, за яким вказане рішення від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 господарського суду скасоване.
Реєстрація за відповідачем права власності на вказаний у договорі іпотеки предмет іпотеки є наслідком (похідною) від ухвалення господарським судом Херсонської області вказаного рішення від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06, яке було скасоване.
З урахуванням наведеного та за раніше вказаних за текстом даного рішення висновків суду про наявність підстав для визнання недійсним укладеного 12.10.2007р. між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем договору іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В., позовні вимоги задоволенню не підлягають. У задоволенні позову має бути відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з відмовою в повному обсязі в задоволенні позову, судовий збір повністю, у сумі 13 115,75 грн. має бути покладений на позивача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Визнати недійсним укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір іпотеки від 12.10.2007р., що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Наталією Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за номером № 7726.
2. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 16.12.2016р.
Суддя К.В. Соловйов