33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"14" грудня 2016 р. Справа № 918/1215/16
Господарський суд Рівненської області у складі суду: суддя Романюк Р.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр-Петроль"
до Рівненської міської ради
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №08-946 від 10.05.2016р.).
Дочірнє підприємство "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр -ОСОБА_2" звернулося до господарського суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оспорюваний правочи було укладено в наслідок помилки і на цій підставі просить суд визнати Договір оренди земельної ділянки площею 2 700 кв.м., що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Млинівська, №30-Б зареєстрований за №36 від 16.04.2002р., укладений між Рівненською міською радою та Дочірнім підприємством "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр-Петроль", недійсним.
14.12.2016р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній зазначає, що проти позовних вимог заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судове засідання 14.12.2016р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи (а.с.26).
В судовому засіданні 14.12.2016р. представник відповідача проти позовник вимог заперечував та просив суд в позові відмовити.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
16 квітня 2002 року між Рівненською міською радою «Орендодавець» та Дочірнім підприємством "Укр-Петроль Плюс" «Орендар» було укладено Договір оренди земельної ділянки №36, за яким Орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради (друге скликання) від 21 березня 2002 року №684 передає, а Орендар приймає в оренду строком на 49 років земельну ділянку за рахунок частини земель міста площею 2700 кв.м. місце розташування якої: м. Рівне, вул. Млинівська, №30-Б, для завершення будівництва та обслуговування автозаправної станції у зв'язку з переходом права власності на незавершене будівництво автозаправної станції згідно з договором купівлі-продажу від 16 жовтня 2000 року, які перенесенні в натурі (на місцевість) і зазначенні на плані, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 14 Договору, Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації у Рівненському міському управління земельних ресурсів.
Договір зареєстровано Рівненським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 16 квітня 2002 року за №36 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Вказаний Договір підписаний головою Рівненської міської ради ОСОБА_3 (Орендодавець) який діяв на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» та директором Дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" ОСОБА_4 (Орендар) який діяв на підставі Статуту, та скріплено відбитками печаток останніх.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що директор Дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр-Петроль" діяв з перевищенням повноважень наданих йому власником, оскільки Статут ДП "Укр-Петроль Плюс" ПП "Укр-Петроль" не передбачає підписання директором угод без погодження власника. За твердженням позивача директору не були наданні повноваження на підписання Договору оренди земельної ділянки №36 від 16.04.2002р., а тому вказаний Договір слід визнати недійсним.
Статтею 153 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції чинній на день укладення оспорюваного правочину) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 154 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції чинній на день укладення оспорюваного правочину) встановлена форма договору, а саме коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає. В передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.
Стаття 18 Закону України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (в редакції чинній на момент укладання Договору) передбачає державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи копії Договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2002 року факт державної реєстрації було засвідчено підписом начальником Рівненського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_2 та печаткою Рівненського міського управління земельних ресурсів.
Згідно ч.1 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції чинній на день укладення оспорюваного правочину) недійсність угоди, яка не відповідає вимогам закону, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
За змістом ч. 1 ст. 56 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції чинній на день укладення оспорюваного правочину) угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.
Частина 1 статті 57 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції чинній на день укладення оспорюваного правочину) передбачає, що угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Відповідно до ст. 63 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції чинній на день укладення оспорюваного правочину) угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов'язковим для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити ньому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Під час судового розгляду справи позивачем не доведено, що у момент вчинення правочину угода укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, а відтак посилання позивача на вище вказані обставини як на підставу для визнання правочину недійсним, судом не приймається.
Слід також зазначити, що дії позивача щодо його виконання свідчать про схвалення оспорюваного правочину. Крім того, оспорюваний позивачем правочин був предметом судового дослідження у справі № 918/1446/15 (за позовом Дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" до Рівненської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління Держгеокадастру у м. Рівному про визнання недійсним договору) за наслідком якого постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. встановлено відповідність цієї угоди чинному законодавству.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на зазначене, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для визнання договору недійсним, не знайшли свого підтвердження, а під час судового розгляду справи судом не встановлено про наявність обставин, які були б підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Повне рішення складено “ 16” грудня 2016 року.
Суддя Романюк Р.В.