36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.12.2016 р. Справа № 917/1813/16
за позовом Управління майном Полтавської обласної ради, вул.Пушкіна, 115, м.Полтава, 36020
до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, вул.Коцюбинського, 6, м.Полтава, 36000
про стягнення 17 790,48 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 05/01-19 від 06.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 24/01-14/02-20 від 04.01.2016р.
Розглядається позовна заява про стягнення 17790,48 грн. заборгованості, у тому числі 6011,25 грн. основного боргу за договором оренди від 07.04.2016р. № 82 приміщень адмінбудинку, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1, 5727,36 грн. пені, 5607,08 грн. інфляційних, 444,79 грн. 3% річних.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.
Відповідач у відзиві позов визнав у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача надав заяву про зменшення штрафних санкцій, яка задоволена судом за обгрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2014 року між Управлінням майном Полтавської обласної ради (позивач, орендодавець) та Державною екологічною інспекцією у Полтавській області (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 82 приміщень адмінбудинку, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1 (договір).
Умовами договору сторони, зокрема, узгодили наступне:
- п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 106 в адмінбудинку, розташованому за адресою, м.Полтава, вул.Зигіна, 1 загальною площею 82,49 кв.м., в тому числі корисна площа 62,6 кв.м. Балансова вартість 169766 грн.
- п.1.2. Акт приймання - передачі приміщення /Додаток № 1/додається до цього договору і є невід'ємною його частиною.
- п.3.1 На термін дії договору приміщення будинку передаються Орендареві в строкове платне користування.
- п.3.2. Розмір орендної плати встановлюється в межах кошторису витрат на утримання приміщень згідно «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад області» (для бюджетних організацій), затвердженої рішенням п'ятнадцятої сесії обласної ради шостого скликання від 28.02.2013 (Додаток № 2) додається до цього договору і є невід'ємною його частиною. Розмір орендної плати складає 904,92 грн. з ПДВ в місяць, 9630,93 грн. з ПДВ за період 11.02.2014-31.12.2014 року.
- п.3.3. Нарахування орендної плати проводиться починаючи з « 11» лютого 2014 року. Плата проводиться Орендарем до 10 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок Орендодавця.
- п.3.4.3а несплату або неповне внесення орендної плати протягом двох місяців з дня встановленого строку, відповідно до чинного законодавства України, нараховується пеня в розмірі, подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Виключенням з цього правила є відсутність коштів на Єдиному казначейському рахунку.
Пеня нараховується на весь період заборгованості, не враховуючи обмеження шестимісячним строком на її нарахування.
При проведенні платежів, в разі наявності боргу по сплаті орендної плати, сума платежу в першу чергу зараховується на погашення пені за прострочення платежів, а потім на погашення суми боргу.
Позовна давність щодо стягнення пені встановлюється тривалістю, що визначена для позовної давності основного зобов'язання.
Термін дії Договору сторони визначили з 11 лютого по 31 грудня 2014 року.
19 березня 2015 року між Управлінням майном та Держекоінспекцією договір оренди було переукладено на новий строк - з 01 січня по 31 грудня 2015 року.
У зв'язку з передачею адміністративної будівлі по вул. Зигіна, 1 в м. Полтава з балансу Управління майном обласної ради на баланс Комунальної установи Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель на підставі розпорядження голови Полтавської обласної ради № 23 від 17.02.2015 року, договірні відносини Держекоінспекції з Управлінням майном припинилися.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором оренди щодо сплати орендної плати за період з 11 лютого 2014 року по 01 квітня 2015 року виконав частково, сплативши 6 401, 25 грн., залишок боргу станом на 01.10.2016 року - 6 011,25 грн.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення 17790,48 грн. заборгованості, у тому числі 6011,25 грн. основного боргу за договором оренди від 07.04.2016р. № 82 приміщень адмінбудинку, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1, 5727,36 грн. пені, 5607,08 грн. інфляційних, 444,79 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.
Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору оренди, щодо передачі об'єкту оренди відповідачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого приміщення та неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів і наявність у останнього заборгованості по орендній платі у розмірі 6011,25 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, як на момент пред'явлення позову так і на момент розгляду справи, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, заборгованість з орендної плати в сумі 6011,25 грн. не сплатив.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6011,25 грн заборгованості по орендній платі є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому, в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи договір, передбачили, що п.3.4.3а несплату або неповне внесення орендної плати протягом двох місяців з дня встановленого строку, відповідно до чинного законодавства України, нараховується пеня в розмірі, подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи деньоплати. Виключенням з цього правила є відсутність коштів на Єдиному казначейському рахунку. Пеня нараховується на весь період заборгованості, не враховуючи обмеження шестимісячним строком на її нарахування. При проведенні платежів, в разі наявності боргу по сплаті орендної плати, сума платежу в першу чергу зараховується на погашення пені за прострочення платежів, а потім на погашення суми боргу. Позовна давність щодо стягнення пені встановлюється тривалістю, що визначена для позовної давності основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 5727,36 грн. пені за прострочення зобов"язання лютого 2014р.- березня 2015р. за загальний період з 11.03.2014р. по 26.10.2016р., 5607,08 грн. інфляційних за прострочення зобов"язання лютого 2014р.- березня 2015р. за загальний період з березня 2014р. по вересень 2016р., 444,79 грн. 3% річних за прострочення зобов"язання лютого 2014р.- березня 2015р. за загальний період з 11.03.2014р. по 31.09.2016р.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних (з урахуванням моменту виникнення зобов"язань щодо оплати за кожний окремий місяць та здійснених відповідачем проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними та такими, що підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені (з урахуванням моменту виникнення зобов"язань щодо оплати за кожний окремий місяць та здійснених відповідачем проплат), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а тому вимоги про стягнення пені у заявленому позивачем розмірі є правомірними (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").
Як вже зазначалось вище, відповідач у відзиві просив суд зменшити розмір пені з урахуванням обставин, викладених у відзиві.
В обґрунтування вказаного відповідач посилається на те, що заборгованість виникала не з його вини, а внаслідок відсутності фінансування, що про вказану проблему неодноразово повідомлялася Державна екологічна інспекція, проте фінансування не проведене, тощо.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що останнє є обґрунтованим та підлягає задоволенню за наступного мотивування.
Пункт 3 ст. 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як роз"яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами), вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи вказані боржником обставини, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов"язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд зменшує розмір пені на 50%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково у розмірі 2863,68 грн.
При цьому судом враховано правову позицію Конституційного Суду України, зазначену у рішенні від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6011,25 грн. основного боргу, 2863,68 грн. пені, 5607,08 грн. інфляційних, 444,79 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - у позові відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом враховано, що пунктом 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню. У разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшує розм"ір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної екологічної інспекція в Полтавській області (вул.Коцюбинського, 6, м.Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 38019348) на користь Управління майном Полтавської обласної ради (вул.Пушкіна, 115, м.Полтава, Полтавська область, 36020 код ЄДРПОУ 24386961) 6011,25 грн. основного боргу, 2863,68 грн. пені, 5607,08 грн. інфляційних, 444,79 грн. 3% річних, 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3.В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 08.12.2016р.
Суддя Киричук О.А.