36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.12.2016 Справа № 917/1785/16
за позовом Торгового дому "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма ОСОБА_1А.", 65-31, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург - Київ-Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", 37300, Полтавська область м. Гадяч, вул. Будька, 47
про стягнення суми основного боргу, річних, пені та інфляційних
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Суть спору: розглядається позов про стягнення відповідача 916865,85 грн заборгованості по договору поставки №3574 від 07.10.2011, з яких: 758543,43 грн - сума основного боргу, 13620,85 грн - 3% річних, 116270,73 грн пені, 28430,84 грн інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.
15.12.2016 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Суд задовольнив зазначене клопотання.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Таким чином, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів у господарському суді.
15.12.2015 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника.
Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.
У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Таким чином, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів у господарському суді.
Також, слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Виняткові випадки у цій справі відсутні, у зв'язку з чим клопотання про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
07.10.2011 ДП "Торговий дім "Пальміра" і ТОВ "Техмолпром" уклали Договір поставки №3574.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору, Постачальник (ДП "Торговий дім "Пальміра") зобов'язувався, у встановлений Договором строк, передати у власність Покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром") а Покупець зобов'язувався прийняти ОСОБА_2 (харчові інгредієнти) та оплатити його вартість на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору найменування ОСОБА_2, кількість, вартість, ціна, вид тари (пакування), форма упаковки вказуються у Заявці, на підставі якої Постачальником складається видаткова накладна. Заявка зберігається до моменту передачі ОСОБА_2 та підписання Сторонами видаткових накладних.
Сума Договору становить суму вартості ОСОБА_2, що зазначена у всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснюється за цим Договором (п. 5.1Договору).
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що ціна ОСОБА_2 вказується у відповідній видатковій накладній, що є невід'ємною частиною цього Договору.
На виконання умов договору позивач в період з 08.09.2015 по 06.09.2016 поставив відповідачу ОСОБА_2 на загальну суму 927568,20 грн.
Відповідно до п. 5.5.1 Договору Покупець сплачує Постачальнику вартість ОСОБА_2 за відповідною накладною протягом 30 календарних днів з моменту переходу права власності на ОСОБА_2. Вартість ОСОБА_2 включає ПДВ (п. 5.6 Договору).
ДП "Торговий дім "Пальміра" виконало умови договору в повному обсязі.
Відповідач, порушуючи свої зобов'язання за договором, оплату за поставлений ОСОБА_2 здійснив частково.
Станом на 07.11.2016 сума боргу відповідача за Договором складає 758 543,43 грн за наступними накладними:
Дата накладноїКінцевий термін оплати№ накладноїСума накладноїСума боргу
08.09.201508.10.201524637211 106,4042 081,63
11.09.201511.10.20152478440 332,0040 332,00
22.09.201522.10-20152503940 746,0040 746,00
27.10.201526.11.201526074 84 588,0084 588,00
20.11.201520.12.20152681619 956,0019 956,00
11.02.201612.03.201628749101 478,30101478,30
14.04.201614.05.2016304937 273,207 273,20
14.04.201614.05.20163064328 073,1028 073,10
18.04.201618.05.2016307047 289,407 289,40
22.04.201622.05.20163094931 705,2031705,20
29.04.201629.05.20163111890 126,0090126,00
18.05.201617.06.201631538 34 849,5034 849,50
25.05.201624.06.201631784 27 110,7027 110,70
25.05.201624.06.201631840 142 764,00142 764,00 |
06.09.201606.10.20163430660 170,4060170,40
927 568,20758 543,43
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як роз'яснено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 758543,43 грн є правомірними, обґрунтованими підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.8.4 Договору за порушення зобов'язання з оплати ОСОБА_2, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого вчасно ОСОБА_2 за кожний день прострочення.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошового зобов'язання за спірним договором, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 116270,73 грн пені.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 13620,85 грн - 3% річних та 28430,84 грн інфляційних.
Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47 код ЄДРПОУ 35293993 на користь Торгового дому "Пальміра" дочірнього підприємства компанії "Палма ОСОБА_1А." (Швейцарія), 65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, р/р 26007010077476 в ПАТ “Банк Восток”, код ЄДРПОУ 25422297 - 758 543,43 грн основного боргу, 13620,85 грн - 3% річних, 116 270,73 грн пені, 28430,84 грн інфляційних, 13752,99 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д.М. Сірош