29 листопада 2016 рокусправа № 404/5238/16-а(2а/404/1134/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП у місті Кіровограді ДПП капрала поліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії ,-
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №707645 від 28.07.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2016 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не доведення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить визнати незаконною та скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, інспектором роти №4 батальйону УПП у місті Кіровограді ДПП капралом поліції ОСОБА_2 28.07.2016 року було складено постанову серії ПС2 №707645 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме - не пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Приписи п. 21.3 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплюють, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Аналогічне положення закріплено в пп. "ґ" п. 2.1 затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 Правил дорожнього руху.
Згідно п. 21.2 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції лише з визначених законодавством підстав - при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та/або при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Проте, наведеними положеннями чинного законодавства закріплений безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч.1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови від 28.07.2016 року стало те, що автомобіль ВАЗ державний номерний знак ВА 805 АІ, 28 липня 2016 року о 21:30, яким керував ОСОБА_1, рухався по вул. Яновського, в м. Кропивницький у темну добу, з непрацюючим лівим габаритом.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 32, 35 Закону України "Про Національну поліцію", п. п. 2.1.ґ, 2.4 Правил дорожнього руху, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач мав право перевіряти наявність у позивача документів, які зобов'язаний мати при собі водій, у зв'язку з чим накладення штрафу відбувалося у межах вимог чинного законодавства.
Таким чином, оскільки приписи ч. 1 ст. 126 КУпАП визначають керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), самостійним складом правопорушення, а встановлений факт непред'явлення позивачем документів сторонами не заперечується, колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача правових підстав для складання постанови серії ПС2 №707645 від 28.07.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції без виклику та участі сторін є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення позивачу судового виклику у судове засідання на 09.09.2016 року та журналом судового засідання від 09.09.2016 року, згідно якого позивач і відповідач брали участь у судовому засіданні 09.09.2016 року, на якому було проголошено оскаржувану постанову.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та надана правильна правова оцінка, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2016 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим