копія
27 вересня 2016 р. Справа № 804/5450/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
26 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить скасувати та визнати не чинним податкове повідомлення-рішення №356-13 від 25.07.2016 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що володіє на праві приватної власності транспортним засобом Lexus RX 350, 2012 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 3456 куб. см. Державна реєстрація транспортного засобу відбулась 28.11.2012 року.
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення рішення від 25.07.2016 року № 350-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним, оскільки вищевказаний автомобіль не є об'єктом оподаткування, тому що вартість автомобіля є нижчою, чим 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Крім того, позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення винесено передчасно у зв'язку з тим, що відповідно до положень Бюджетного та Податкового кодексів України за 2016 рік податок повинен бути нарахований з 1 січня 2017 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення винесено цілком на законних підставах.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Позивачу на праві власності належить автомобіль марки Lexus RX 350, 2012 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 3456 куб. см. Державна реєстрація автомобіля відбулась 28.11.2012 року.
Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 25 липня 2016 року винесено податкове повідомлення-рішення № 350-13, яким ОСОБА_5 - позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн., який підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року були внесені зміни до Податкового кодексу України (набрали чинності з 01.01.2015 року) якими зокрема введено в дію новий вид податку - транспортний податок.
Особливості справляння транспортного податку визначені ст. 267 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп.267.1.1 п.267.1, пп. 267.2.1 п. 267.2, пп. 267.3.1 п. 267.3, п. 267.4, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин та винесення оскаржуваного рішення), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
За пп. 267.5.1. п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Методика визначення середньомісячної вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньомісячної вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Постанова).
Відповідно до п. 13 вищевказаної Постанови обов'язок щодо розрахунку середньомісячної вартості легкових автомобілів та надання цієї інформації до ДФС покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку).
Пунктом 14 Постанови встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньомісячну вартість легкового автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг.
Мінекономрозвитку було розміщено на сайті електронний додаток, за яким можна розрахувати середньомісячну вартість легкового автомобіля.
Позивачем було самостійно здійснено розрахунок вартості свого автомобіля за зазначеним додатком та встановлено, що вартість його легкового автомобіля з пробігом 100 000 км склала 876 957, 77 грн. На підтвердження дійсності зазначеної середньомісячної вартості позивач надав суду розрахунок вартості з сайту міністерства у вигляді копії витягу з сайту, яка міститься в матеріалах справи.
Водночас відповідно до п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. З урахуванням ставки мінімальної заробітної плати у 2016 році - 1378,00 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року №928-VIII), така вартість становить - 1 033 500,00 грн., тобто 750 х 1378,00 грн. = 1 033 500,00 грн. З огляду на це автомобіль позивача не має ознак об'єкта оподаткування, які визначені у ст. 267 Податкового кодексу України.
Крім того, як було вказано вище, за пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Базовим (звітним) роком обчислення транспортного податку для позивача є 2016 рік, хоча оскаржуване позивачем рішення прийнято - 25.07.2016 року. Зазначені факти також свідчать про порушення податковою інспекцією норм про порядок обчислення та сплати транспортного податку.
Слід зазначити і те, що згідно з пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить в тому числі і податок на майно.
У свою чергу відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) (п. 10.2. ст. 10 Податкового кодексу України).
За правилами п. 10.3. ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з п. 10.5. ст. 10 Податкового кодексу України, зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Статтею 12 Податкового кодексу України визначені, зокрема повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.
Пунктом 12.3. ст.12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.12.3.4. п.12.3. ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із п.12.5. ст.12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Зазначені норми узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у пп. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Суд згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році а тому адміністративний позов підлягає задоволенню а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
На підставі ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у сумі 551,20 грн.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 356-13 від 25.07.2016 року.
Присудити на користь ОСОБА_5 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 551,20 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2016 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 03 жовтня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1