14 грудня 2016 року м. Київ К/800/34334/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України , Національної поліції України , Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, треті особи: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, треті особи Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України від 06.06.2016 року № 359 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року, залишеною без змін хувалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України по особовому складу Департаменту захисту економіки від 06 червня 2016 року № 359 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Миколаївській області з 07.06.2016. Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07.06.2016 року по 16.09.2016 року у сумі 17916,67 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 67 коп.) (5375 грн. - за один місяць, решта - 12541,67 грн.).
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з наступного.
Прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
До списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Разом з тим, відповідачами, на яких покладено обов'язок доказування, не доведено, що ОСОБА_1 підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності.
Отже, рішення про призначення атестації позивача є незаконним.
Також, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.
Отже, відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ Національної поліції України №359 о/с від 06.06.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 через службову невідповідність, діяв з порушенням вимог ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015, у зв'язку з відсутністю підстав для атестування позивача, прийнятого на службу в поліцію, прийняття рішення без повного та всебічного вивчення документів особової справи позивача, аналізу повноти виконання позивачем функціональних обов'язків, показників службової діяльності тощо.
У касаційній скарзі Департамент захисту економіки Національної поліції України не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що свої рішення атестаційні комісії, як то передбачено п. 18 розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, приймають більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, з певною свободою розсуду, коли обирається з декількох юридично допустимих рішень, визначених у п. 15 розділу ІV Інструкції, те, яке комісія вважає кращим за даних обставин, що в свою чергу свідчить про наявність в атестаційній комісії дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських.
Отже, рішення про невідповідність поліцейського займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції за результатами атестування належить до виключної компетенції атестаційної комісії.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України , Національної поліції України , Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, треті особи: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка