14 грудня 2016 року м. Київ К/800/6551/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Стародуба О.П.,
Швеця В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити дії,
В січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом до Кабінету Міністрів України про зобов'язання прийняти заходи по забезпеченню Управління Пенсійного фонду України в м.Самборі та Самбірському районі документацією для обчислення і перерахунку йому пенсійних виплат та гарантувати подальші виплати в повному обсязі; стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 15000,00грн.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22.01.2016р. позовну заяву було повернуто позивачу в зв'язку з непідсудністю справи даному адміністративному суду.
Вважаючи вказану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016р. апеляційна скарга залишалась без руху, оскільки не відповідала приписам ч.6 ст.187 КАС України внаслідок недодання до неї документа про сплату судового збору. При цьому, особі, що подала апеляційну скаргу, надано десятитиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
В зв'язку з тим, що позивачем не було усунуто недоліки залишеної без руху апеляційної скарги, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016р. апеляційну скаргу на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України було повернуто особі, що її подала.
Не погоджуючись з ухвалою адміністративного суду від 02.02.2016р., позивач звернувся до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, за змістом ст.7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а згідно з ч.5 ст.189 вказаного Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
В свою чергу, як передбачено ч.1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, ч.5 якої вимагає подання одночасно з позовною заявою документа про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За змістом же п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (далі - Закон №3674), відповідно до п.п.5 п.3 ч.2 ст.4 якого за подання до адміністративного суду, зокрема, апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону №3674).
Статтею ж 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015р. №928-VIII місячний розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2016р. встановлено в розмірі 1378,00 грн.
Таким чином, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції визначається у фіксованому розмірі і становить 1378,00 грн.
Разом з тим, статтею 3 Закону №3674 встановлено об'єкти справляння судового збору з розподілом на ті, за які судовий збір справляється (ч.1 ст.3 Закону), і ті, за які цей збір не справляється (ч.2 ст.3 Закону).
Згідно з п.13 ч.2 ст.3 вказаного Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Однак, як вже зазначалось в цій ухвалі, подана ОСОБА_4 позовна заява поряд з вимогою про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди містила й вимогу про зобов'язання Кабінету Міністрів України вчинити певні дії, застережень щодо відсутності обов'язку справляння судового збору з якої Закон №3674 не містить.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення поданої ОСОБА_4 апеляційної скарги без руху, а отже й про законність постановленої ним ухвали від 02.02.2016р.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За правилами ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.210,220,222,223,224,230,231 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: Пасічник С.С.
Стародуб О.П.
Швець В.В.