13 грудня 2016 року м. Київ К/800/34332/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 5 вересня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 4 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1,
Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 5 вересня 2016 року на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та стягнуто судовий збір у розмірі 275 грн 60 коп.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 4 жовтня 2016 року постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 5 вересня 2016 року залишено без змін.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 287 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 294 КУпАП апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Вищий адміністративний суд України, відповідно до статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України, є судом касаційної інстанції в адміністративних справах.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення не можуть бути переглянуті в касаційному порядку Вищим адміністративним судом України, а підлягають перегляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Крім того, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До юрисдикції адміністративних судів згідно з пункту 3 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься вирішення справ про накладення адміністративних стягнень, тому ця справа не може бути розглянута в порядку касаційного провадження за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 3, 4, 17, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 5 вересня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 4 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Й. Рецебуринський